Черемісіна Майя Іванівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Черемісіна Майя Іванівна
Народилася 30 вересня 1924(1924-09-30)
Київ, Українська СРР, СРСР
Померла 5 грудня 2013(2013-12-05) (89 років)
Країна Російська Федерація
Діяльність мовознавиця
Alma mater Філологічний факультет МДУd
Галузь лексикологія
Заклад Новосибірський державний університет
Науковий ступінь доктор філологічних наук[d]
Науковий керівник S. Bondid
Мати Q122705333?
Брати, сестри Заславська Тетяна Іванівна
Нагороди
Заслужений діяч науки Російської Федерації

Майя Черемісіна (30 вересня 1924, Київ — 5 грудня 2013) — сибірська уралістка українсько-бельгійського походження. Дослідниця палеоазійських мов.

Життєпис[ред. | ред. код]

Раннє дитинство пройшло в родині діда, відомого київського професора-фізика Георгія Де-Метца. Сестра — Тетяна Заславська.

Закінчила філологічний факультет МГУ (1947); працювала у вишах Томська, Тули, Пекіна. Кандидатську дисертацію захистила в Московському педагогічному інституті імені В. П. Потьомкіна на тему "Система іносказань в нарисах Михайла Салтикова-Щедріна «За кордоном» (1960).

З 1965 — в Новосибірську, поєднуючи викладання в Новосибірському державному університеті (спочатку на відділенні математичної лінгвістики, після його закриття — на відділенні філології) з роботою в Інституті історії, філології та філософії (нині — самостійний Інститут філології) СО РАН, де завідувала сектором мов народів Сибіру; потім — головний науковий співробітник цього сектора.

З 1975 — професор кафедри загального мовознавства НДУ.

У 1994 стала першим завідувачем створеної за її ініціативою кафедри мов і фольклору народів Сибіру, де продовжувала працювати до смерті.

Внесок в науку[ред. | ред. код]

Лінгвістична діяльність Майї Черемісіної почалася з дослідження синтаксису; в цій галузі нею була розроблена оригінальна теорія структури складного речення і суміжних конструкцій, в цілому близька до ідеології функціонального синтаксису. Займалася також дослідженнями лексичної семантики і синонімії, в тому числі в рамках популярних в 1960-ті статистичного та формально-логічного підходів.

З середини 1970-х в її дослідженнях починає домінувати типологічна проблематика: склавши масштабну програму порівняльного вивчення синтаксичних конструкцій в алтайських, уральських і палеоазиатских мовах Сибіру, вона стає головою продуктивної наукової школи, що включала і дослідників з числа представників корінних народів Сибіру; під її керівництвом захищено більше 40 дисертацій. Центральними для теорії Майї Черемісіної є введені нею поняття «поліпредикативної конструкції» і «елементарного простого речення», на базі яких вперше виділений і описаний так зв. «алтайський тип» підрядних конструкцій. Методи і термінологія синтаксичної школи Майї Черемісіної і дотепер широко використовуються при описі цих мов її численними учнями і послідовниками.

Основні публікації[ред. | ред. код]

  • Сравнительные конструкции русского языка. Новосибирск: Наука, 1976.
  • Некоторые вопросы теории сложного предложения в языках разных систем. Новосибирск: НГУ, 1979.
  • Предикативное склонение причастий в алтайских языках. Новосибирск: Наука, 1984 (соавторы: Л. М. Бродская, Л. М. Горелова и др.)
  • Структурные типы синтетических полипредикативных конструкций в языках разных систем. Новосибирск: Наука, 1986 (соавторы: Л. М. Бродская, Е. К. Скрибник и др.)
  • Очерки по теории сложного предложения. Новосибирск: Наука, 1987 (соавтор Т. А. Колосова).
  • Языки коренных народов Сибири: Учебное пособие. Новосибирск: НГУ, 1992.
  • Теоретические проблемы синтаксиса и лексикологии языков разных систем. Новосибирск: Наука, 2004 (издание включает важнейшие избранные статьи, автобиографический очерк М. И. Черемисиной и библиографию её научных работ). — ISBN 5-02-029726-7

Література[ред. | ред. код]

  • Кошкарёва Н. Б. К 80-летию со дня рождения Майи Ивановны Черемисиной // Вестник НГУ. Сер.: История, филология, 2004, т. 3, вып. 1, 143—146.
  • Гуманитарные науки в Сибири. Сер.: Филология, 2004, 4 (специальный выпуск, посвящённый М. И. Черемисиной).

Посилання[ред. | ред. код]