Уральські мови

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Уральські мови
Сучасне поширення уральських мов
Сучасне поширення уральських мов
Поширена в: Фінляндія, Росія, Естонія, Швеція, Норвегія, Латвія, Угорщина, Україна, Румунія, Словаччина, Словенія, Сербія, Хорватія
Регіон: Європа
Носії: 22,2 млн.
Офіційний статус
Державна: фінська (Фінляндія), естонська (Естонія), угорська (Угорщина)
Офіційна: карельська, комі, удмуртська, марійська, гірсько-марійська, мокшанська, ерзянська, ненецька, хантийська, мансійська (Росія), північно-саамська (Норвегія), інарі-саамська (Фінляндія), угорська (Сербія)
Коди мови

Ура́льські мови — мовна сім'я, яка включає в себе близькі між собою мови двох гілок — фіно-угорські та самодійські мови. Російські вчені нерідко включають в сім'ю споріднені юкагірську та ескімосько-алеутські мови, поширені на північному сході Росії. Деякі вчені, більше англомовні, не визнають той факт, що всі мови сім'ї досить близькі, і вважають їх більше макросім'єю, а дві гілки — окремими сім'ями. Згідно з ностратичною гіпотезою, уральські мови, разом з афразійськими, індоєвропейськими, картвельськими, дравідійськими та алтайськими, входять до великої ностратичної макросім'ї. До серединии 1950-их років була популярна гіпотеза про спільність уральських та алтайських мов.

Структура мовної сім'ї[ред.ред. код]

Відносна чисельність мовців уральської мовної родини
Угорська
  
56%
Фінська
  
20%
Естонська
  
4.2%
Ерзянська
  
2.8%
Мокшанська
  
2.5%
Марійська
  
2%
Удмуртська
  
1.9%
Комі
  
1.6%
Інші
  
8.9%

Уральські мови — 40 мов, 12 мертвих, 22,2 млн.

Джерела[ред.ред. код]

  • Marcantonio, Angela (2002). The Uralic Language Family: Facts, Myths and Statistics. Publications of the Philological Society, 35. Oxford — Boston: Blackwell.

Посилання[ред.ред. код]