Шаблон:Вибрана стаття/21 липня 2007
Нафталій Аронович Френкель (рос. Нафталий Аронович Френкель; 1883—1960) — діяч ГПУ-НКВС СРСР. До Жовтневого перевороту 1917 року — одеський мільйонер, комерсант і кримінальний авторитет, за радянських часів — в'язень Соловецького табору, пізніше — начальник будівництва Біломорсько-Балтійського каналу та Байкало-Амурської магістралі, перший керівник Головного управління таборів залізничного будівництва СРСР.
Нафталій Френкель народився 1883 року у Константинополі (Османська імперія), у родині турецьких євреїв. Батько Френкеля був службовцем. Згодом родина переїхала до Одеси.
1898 року 15-річний Нафталій почав працювати у херсонській будівельній компанії Гурфінкеля. 1900 року влаштувався виконробом у будівельну експортну фірму «Штейнер і Ко» у Миколаєві. Через два роки, за рахунок фірми, Френкеля відправили на навчання до будівельного технікуму містечка Кьотен у Німеччині, де той навчався до 1904 року.
По закінченні технікуму молодий виконроб повернувся до Миколаєва і продовжив роботу на фірмі. Маючи сильні комерційні навички, Нафталій Френкель розробив для своїх господарів економічний проєкт, згідно з яким оренда складських приміщень була менш прибутковою, ніж будівництво власних, які, у разі необхідності, можна було так само здавати в оренду й отримувати з цього прибуток. Однак через деякий час його застали за підробкою службових документів і звільнили. Тим не менш, без роботи перспективний інженер довго не залишався і 1912 року влаштувався на роботу до великого миколаївського підприємця та землевласника Юрицина.