Байкало-Амурська магістраль

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Байкало-Амурська магістраль (показана зеленим)

Байкало-Амурська магістраль (БАМ) — залізниця в азійській частині Росії. Довжина 4 234 км (траса від Усть-Кута над р. Леною до Комсомольська-на-Амурі). Основна частина шляху збудована у 1974-84. Існує 3 відгалуження до Транссибірської залізниці.

Довжина залізниці — 4 234 км. Найвища точка — Муруринський перевал (1 323 метрів над рівнем моря); шлях проходить на північ від Транссибірської магістралі, відгалужуючись від неї в Тайшеті, перетинає Ангару в Братську, перетинає Лену, проходить через Северобайкальськ, огинаючи озеро Байкал, потім проходить через Тинду, перетинає Амур в Комсомольську-на-Амурі і закінчується на березі Тихого океану в Совєтській Гавані. Відгалуження на Алдан — Томмот — Якутськ (будівництво на дільниці Томмот — Кердьом) і Улак — Ельга, що веде до Ельгинського родовища.

Залізниця перетинає 11 великих річок, сім гірських хребтів. Залізниця проходить крізь вісім тунелів, з-поміж них найдовший в Росії — Сєверомуйський тунель. Побудовано 2 230 великих і малих мостів. Магістраль проходить більш ніж через 200 залізничних станцій і роз'їздів. Проходить через понад 60 міст і селищ.

Історія будівництва БАМу[ред.ред. код]

Велика вузлова залізнична станція в Тинді

Перші ділянки шляху були побудовані в 1930-ті роки ув'язненими спеціально організованого для цих цілей Бамлагу. На будові було задіяно понад 400 тисяч в'язнів. Керував будівництвом начальник робіт Байкало-Амурської магістралі Нафталій Френкель. У січні 1942 за рішенням Державного Комітету Оборони з БАМу були зняті ланки залізниці і ферми для будівництва залізниці Сталінград-Саратов-Сизрань-Ульяновськ (Волзька рокада).

Після Німецько-радянської війни організація АМУРЛАГ продовжувала будівництво східної ділянки Комсомольськ — Ургал. До розформування Амурлагу була відсипана насип на всій ділянці, укладені колії, побудовані мости на ділянці Комсомольськ-2 — Березовий (Постишево). Ділянка експлуатувалася Комсомольським об'єднаним господарством залізничного транспорту, контора і депо якого знаходилися в селищі Хурмулі Комсомольського району.

У 1967 році були відновлені проектні роботи.

Ухвалою ЦК КПРС і Ради Міністрів СРСР від 8 липня 1974 року «Про будівництво Байкало-Амурської залізниці» були виділені необхідні кошти для будівництва залізниці першої категорії протяжністю 3100 км, другої залізниці Тайшет — Лена — 740 км, ліній БамовськаТинда і ТиндаБеркакит 400 км. У 1970-х БАМ був оголошений всесоюзним комсомольським будівництвом. Основна частина дороги будувалася більше 12 років — з 5 квітня 1972 року по 27 жовтня 1984 роки, а Північномуйський тунель був відкритий у 2003 році.

Багато селищ і станцій БАМу було зведено однією республікою або містом. Так, Тинда була побудована москвичами, Сєверобайкальськленінградцями, Новий Ургалукраїнцями,селище Ульканазербайджанцями, станція Алонкамолдаванами, вірменамиКюхельбекерську і Звьоздну; білорусамиМуякан; грузинамиІкаб'ю і Нию; казахамиНову Чару; латишамиТаксимо; литовцямиНовий Уоян; туркменамистанцію Ларба; таджикамиСолони; узбекамиКуанду і Леприндо; естонцямиКічеру. Багато роз'їздів та станцій було побудовано жителями РРФСР: Тамбовської областіХурумулі; НовосибірськоїТунгала та Постишево; ПензенськоїАмгунь; ВолгоградськоїДжамку; СаратовськоїГербі; КуйбишевськоїЕтиркен; УльяновськоїІжак; СвердловськоїКувикта и Хорогочі; ПермськоїДюгабуль; ЧелябінськоїЮкталі; РостовськоїКиренга; ТульськоїМарева; МосковськоїТутаул та Діпкун; Алтайського краюЕворон; Красноярського краюФевральськ; Хабаровського краюСулук; Ставропольського та Краснодарського краївЛену; БашкиріїВерхнєзейськ. Жителі Чечено-Інгушської, Дагестанської та Північно-Осетинської АРСР працювалі на будівніцтві Кунерми.

Сучасний БАМ[ред.ред. код]

Вокзал станції Новий Ургал, збудований посланцями України

Станом на 2006 рік БАМ адміністративно розділений. Східна частина БАМу є зараз частиною Далекосхідної залізниці, західна частина — Східно-Сибірської залізниці. Від відгалуження БАМу — лінії Тинда — Беркакіт продовжується будівництво на північ нової Амуро-Якутськой магістралі (АЯМ). У 2004 році відкритий рух від Алдана до Томмота, у 2013 — до станції Кердьом (недалеко від Покровська, на іншому березі Лени), далі в перспективі — до Якутська.

На 2006 рік по АЯМу здійснюється пасажирський рух до ст. Томмот (570 км від роз. Бестужево на БАМі), вантажний — до ст. Амга (672 км), робочий, — до ст. Кирбикан (735 км). Існує декілька варіантів завершення лінії в районі Якутська, від найпростішого: будівництва станції у Нижньому Бестяху на правому березі Лени, до найбільш витратного: будівництва залізничного моста за 70 км вище за течією Лени і залізничного вокзалу безпосередньо в Якутську.

Плани розвитку[ред.ред. код]

За радянських часів існували плани будівництва залізниці від БАМу у напрямку Чукотського півострова. Планувалося також, що під Беринговою протокою буде прокладений тунель, і це дозволило б з'єднати залізничну мережу СРСР із залізницями на Алясці.

У лютому 2006 державна компанія ТВЕЛ і корпорація «Метали Східного Сибіру» розробили проект будівництва залізниці між БАМом і Транссибом Новий Уоян-Хиагда-Озерна-Могзон завдовжки ~350 км. Дорога повинна забезпечити розробку і транспортування урану з Хиагдинського родовища (11,3 тис. тонн руди)[Джерело?] і поліметалів з родовища Озерне.

У 2007 уряд Росії схвалив план, згідно з яким планується будівництво «капілярних» гілок до родовищ корисних копалини. Також раніше було ухвалено рішення про будівництво переправи у вигляді Сахалінського тунелю або мосту.

У 2009 році почалася реконструкція дільниці Комсомольськ-на-Амурі — Совєтська Гавань (Далекосхідна залізниця) разом з будівництвом нового Кузнецовського тунелю (Кузнецовський тунель), її планують завершити в 2016 році. Загальна вартість проекту — 59,8 млрд рублів. Ці роботи дозволять підвищити швидкість руху поїздів, що забезпечить збільшення пропускної і провізної спроможності, а також дадуть можливість збільшити вагову норму поїздів на ділянці з 3600 до 5600 тонн.[1]

Згідно зі «Стратегією-2030» обсяг інвестицій у БАМ складе близько 400 мільярдів рублів. Буде побудовано 13 нових залізнічних гілок загальною протяжністю близько 7 тисяч кілометрів. Це в першу чергу такі лінії, як Лена — Непа — Ленськ, Хані — Ольокмінськ, Нова Чара — Апсатська, Нова Чара — Чина, Шимановська — Гар — Февральськ, Улак — Ельгінське родовище. Будівництво останньої вже йде повним ходом приватними інвесторами.

Цікаві факти[ред.ред. код]

  • Найвідомішими будівельниками БАМу, про яких часто писала радянська преса, були бригадири шляхоукладчиків, герої соціалістичної праці, українці — Олександр Бондар та Іван Варшавський.[2]

Радянська пропаганда та народна реакція на неї[ред.ред. код]

  • Найпопулярніша пісня про БАМ: «Багульник»[3] муз. В. Шаинського, слова И. Морозова, у виконанні вокально-інструментального ансамблю «Самоцветы»
  • Радянська комуністична преса іноді визнавала, що у будівництві магістралі беруть участь будівельні війська СРСР («стройбат»). Про використання на будівництві БАМу примусової праці засудженних до ув'язнення «зеків», як зазвичай на всіх радянських «комсомольских будовах», ніколи відкрито не повідомлялось. Однак в народі стійко ходило прислів'я: «ЗеК (з/к) — розшифровується як „Забайкальський Комсомолець“».
  • Інша розшифровка абривіатури БАМ — «Брежнев Абманывает Молодежь»[4]
  • Частівки: «Приезжай ко мне на БАМ / Я тебе на рельсах дам».

Див. також[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. http://uzinfo.net/ru/evetns_other/8732/ РЖД комплексно реконструирует участок Комсомольск-на-Амуре — Советская Гавань (від 05 червня 2009) (рос.)
  2. По Байкалу і навколо. - "Український Тиждень"
  3. [1]
  4. [2] [3] — більш часто ходив менш пристойний варіант із російським словом «аб…ал»