Шкляри (Кросненський повіт)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Село
Шкляри
пол. Szklary
Краєвид на село (зліва) з боку Перевалу Шклярського

Координати 49°28′18″ пн. ш. 21°48′19″ сх. д.H G O

Країна Польща Польща
Воєводство Підкарпатське воєводство
Повіт Кросненський повіт
Ґміна гміна Ясліська
Перша згадка 1470
Офіційна мова польська
Населення 200[1]  (2013)
Часовий пояс UTC+1, влітку UTC+2
Телефонний код (+48) 13
Поштовий індекс 36-025
Автомобільний код RKR (Ґміна Ясліська)
SIMC 0350415
OSM 2906326 ·R (Ґміна Ясліська)
Шкляри. Карта розташування: Польща
Шкляри
Шкляри
Шкляри (Польща)
Шкляри. Карта розташування: Підкарпатське воєводство
Шкляри
Шкляри
Шкляри (Підкарпатське воєводство)
Мапа

Шкляри (пол. Szklary) — лемківське село у гміні Яслиська у Кросненському повіті Підкарпатського воєводства Польщі.

Розташування[ред. | ред. код]

Знаходиться за 17 км на південний схід від адміністративного центру ґміни Дуклі, за 24 км на південь від адміністративного центру повіту Кросно і за 64 км на південь від воєводського центру Ряшева при воєводській дорозі № 887.

Історія[ред. | ред. код]

Перша згадка про село датована 1470 роком, було закріпачене за волоським правом. Відомо, що на той час село входило до «ключа яслиського» перемиського католицького єпископства. Люди у Шклярах здебільшого займалися виготовленням скла.

Ймовірно через село 1657 року проходили угорські війська Ракоці з обозом, а згодом шведські у 1704-1708 роках. У селі з тих часів залишився вал-могила, яку місцеві називають шведською.

З 1769 по 1772 роки у селі були сили Барської конфедерації. У Шклярах біля серпантину до Королика Волоського залишився обеліск із хрестом на могилі полонених барців. У 1772-1918 рр. — у складі Австро-Угорщини, включене до складу Сяніцького повіту. В 1919-1939 рр. — у складі Польщі, входило до Львівського воєводства.

До 1945 року в селі було чисто лемківське населення: з 480 жителів села — всі 480 українці[2]. Після Другої світової війни лемків депортували.

Церква[ред. | ред. код]

У селі була грекокатолицька дерев’яна церква св. О. Николая, збудована на місці старої в 1894 р., яка була парафіяльною церквою Риманівського деканату Перемишльської єпархії (у 1934-1947 рр. Апостольської адміністрації Лемківщини), хоча в 1848-1930 рр. церква була філіальною від парохії в Дальовій. Метричні книги велися з 1784 р.

Етнографія[ред. | ред. код]

Відомий український фольклорист Філарет Колесса свого часу записав у селі Шкляри пісню «Ей, співала бим собі, шугаю, о тобі»[3]. А мовознавець Інституту філології КНУ імені Тараса Шевченка Мирослава Гнатюк аналізувала сучасний стан говірки лемків на основі мови переселенців із села[4].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Урядова статистика
  2. Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 [Архівовано 21 лютого 2021 у Wayback Machine.]. — Вісбаден, 1983. — с. 75.
  3. Молода Лемківщина. Архів оригіналу за 27 грудня 2015. Процитовано 26 грудня 2015.
  4. Сайт lemky.com. Архів оригіналу за 27 грудня 2015. Процитовано 26 грудня 2015.

Посилання[ред. | ред. код]