Юстин (Бойко)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Єрм. Юстин Бойко, студит
Юрій
Cинкел у справах монашества Львівської архиєпархії УГКЦ
з 4 січня 2018
Конфесія: УГКЦ
 
Альма-матер: Люблінський католицький університет, Люблінська вища духовна семінарія, Папський Латеранський університет
Науковий ступінь: Доктор богослов'я та патристичних наук
Діяльність: ієромонах, письменник, блогер
Громадянство: Україна Україна
Тезоіменитство: 1 червня
Ім'я при народженні: Юрій Бойко
Народження: 26 травня 1977(1977-05-26) (46 років)
Дора, Яремче, Івано-Франківська область, Українська РСР, СРСР
Священство: 1 квітня 2001

CMNS: Юстин у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Бойко.

Юстин Бойко (у миру Юрій Бойко[1]; нар. 26 травня 1977, с. Дора, Івано-Франківська область) — український релігійний діяч, ієромонах-студит[1][2], письменник, блогер, доктор богослов'я та патристичних наук Папського Патристичного Інституту "Augustinianum" в Римі (2012).

Життєпис[ред. | ред. код]

Юстин (Юрій) Бойко народився 26 травня 1977 року в селі Дора, яке нині є частиною міста Яремче Івано-Франківської області[3].

1994 року вступив до монастиря монахів Студійського Уставу УГКЦ, де в 1998 році склав Богові вічні обіти[3].

У 2000 році закінчив Люблінський католицький університет та вищу духовну семінарію в Польщі[3].

1 квітня 2001 року рукопокладений в сан священника Блаженнішим Любомиром Гузаром[3].

У 2001 році був призначений Прокуратором монастирів Студійського уставу при Святому Престолі[4].

2005 року закінчив навчання в Патристичному інституті «Августиніянум» Папського Латеранського університету; у 2005—2006 році навчався тут на докторанських студіях[3].

24 травня 2012 року захистив докторську дисертацію в Патристичному інституті «Августиніянум» на тему: «Постать святого Климента Римського в агіографічній і літургічній старослов'янській рукописній літературі» (італ. La figura di San Clemente Romano nella letteratura agiografica e liturgica manoscritta paleoslava; керівник професор Яків Куліч)[3][5]. На 635 сторінках Юстин Бойко розмістив найповнішу збірку старослов'янських рукописів (кілька документів опубліковані вперше) з бібліотек України, Греції, Росії, Італії, Хорватії, Іспанії, США та Польщі, які присвячені Папі Клименту званому Римським, який був безпосереднім учнем святого Апостола Петра, був засланий до Херсонесу (Крим) за ревну проповідь християнської віри, де і помер мученичою смертю[6]. Міжнародна професорська комісія надала дисертації найвищу оцінку «MAGNUM CUM LAUDE», з рекомендацією до публікації повністю[4].

З 2015 до 2017 року був настоятелем Свято-Іванівської Лаври Студійського Уставу УГКЦ[7]. В часі його настоятельства розпочалися процеси по відновленню цієї монашої обителі, яка була заснована праведним митрополитом Андреєм Шептицьким у 1927 році. Зокрема, його стараннями було організовано дві міжнародні наукові конференції[8], присвячені історії Свято-Іванівської Лаври[9], відновлено монаший цвинтар[10], споруджено каплицю над кератом, відкрито та відновлено фрески[11] у каплиці[12] колишнього головного корпусу монастиря. Найбільшим його старанням було присвоєння Музею народної архітектури та побуту у Львові імені Климентія Шептицького[13] та визначення пріоритетів його розвитку[14].

Від 4 січня 2018 — Синкел у справах монашества Львівської архиєпархії УГКЦ[15]. Організатор щорічної прощі до Унівської лаври[4].

Доробок[ред. | ред. код]

Зовнішні відеофайли
Таємниці великих Українців. Андрей Шептицький на YouTube // Телеканал 1+1. — 2021. — 21 березня.

Автор 300 статей на морально-етичну, духовну, суспільно-громадську та політичну тематикики; близько 50 статей присвячені праведному митрополитові Андрею та блаженному Климентію Шептицьким, історії Студійського чернецтва в Україні[3].

2018 року презентував книгу «Розмови з Богом за кавою»[16].

У 2019 році під час опрацювання документів у Центральному державному історичному архіві (м. Львів) віднайшов неопублікований заповіт митрополита Андрея Шептицького[17].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б Ольга Мацьків (25 грудня 2018). Польський аристократ та український ієромонах. Високий замок. Архів оригіналу за 7 вересня 2023. Процитовано 7 вересня 2023.
  2. ↑ В останні дні листопада у Львові відбудеться Міжнародна конференція. Асоціація богопосвячених осіб. 12 листопада 2019. Архів оригіналу за 7 вересня 2023. Процитовано 7 вересня 2023.
  3. ↑ а б в г д е ж Знайомство з проповідником: о. Юстин Бойко, студит. Центр паломника блаженного священномученика Симеона Лукача. 25 листопада 2020. Архів оригіналу за 3 червня 2023. Процитовано 7 вересня 2023.
  4. ↑ а б в Наталія Зубрицька (26 травня 2012). УГКЦ отримала нового доктора богослов'я. Zaxid.net. Архів оригіналу за 7 вересня 2023. Процитовано 7 вересня 2023.
  5. ↑ Український ієромонах захистив докторську дисертацію у Папському Інституті «Августиніянум». Credo. 25 травня 2012. Архів оригіналу за 7 вересня 2023.
  6. ↑ Український священик в Римі захистив докторат (uk-UA) , процитовано 25 листопада 2023
  7. ↑ Як кістка в горлі: хто і чому «прибрав» Юстина Бойка?. portal.lviv.ua (укр.). Процитовано 27 вересня 2023.
  8. ↑ Наукова конференція: МУЗЕЙ НАРОДНОЇ АРХІТЕКТУРИ І ПОБУТУ У ЛЬВОВІ – СПАДЩИНА МИТРОПОЛИТА АНДРЕЯ ШЕПТИЦЬКОГО. www.catholicnews.org.ua (укр.). Процитовано 27 вересня 2023.
  9. ↑ У Львові відбудеться міжнародна наукова конференція УГКЦ. forpost.lviv.ua (uk-ua) . 16 вересня 2017. Процитовано 27 вересня 2023.
  10. ↑ Терещук, Галина (29 червня 2016). У Львові відновлюють знищений цвинтар, закладений Шептицьким. Радіо Свобода (укр.). Процитовано 27 вересня 2023.
  11. ↑ Терещук, Галина (29 жовтня 2015). У Львові знайшли унікальні фрески капелана УПА. Радіо Свобода (укр.). Процитовано 27 вересня 2023.
  12. ↑ Терещук, Галина, Через понад 70 років у Львові знову відкрили каплицю з унікальними фресками (укр.), процитовано 27 вересня 2023
  13. ↑ Львова, Фотографії Старого (4 грудня 2016). Музею народної архітектури та побуту у Львові присвоїли ім'я Климентія Шептицького • Фотографії старого Львова. Фотографії старого Львова (укр.). Процитовано 27 вересня 2023.
  14. ↑ Визначитися з пріоритетами. Отець Юстин Бойко про майбутнє Шевченківського гаю. tvoemisto.tv. Процитовано 27 вересня 2023.
  15. ↑ Офіційні повідомлення 2018. Бюлетень Канцелярії ЛА УГКЦ. Архів оригіналу за 7 вересня 2023. Процитовано 7 вересня 2023.
  16. ↑ Отець Юстин Бойко презентував у Львові книгу «Розмови з Богом за кавою». Відео. Твоє місто. 10 листопада 2018. Архів оригіналу за 7 вересня 2023. Процитовано 7 вересня 2023.
  17. ↑ В історичному архіві Львова знайшли невідомий заповіт Андрея Шептицького (документ). Високий замок. 5 травня 2019. Архів оригіналу за 7 вересня 2023. Процитовано 7 вересня 2023.

Посилання[ред. | ред. код]

Зовнішні відеофайли
Презентація книги отця студита Юстина Бойка «Розмови з Богом за кавою» на YouTube // Медіа-хаб Твоє місто. — 2018. — 10 листопада.
Література та бібліографія
Нормативний контроль
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Юстин_(Бойко)&oldid=42298402