37-мм гармата QF 1-pounder

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
37-мм гармата QF 1-pounder
QF 1-pounder pom-pom

37-мм зенітна гармата QF 1-pounder в Імперському воєнному музеї в Лондоні
Тип швидкострільна автоматична гармата
Походження Велика Британія Британська імперія
Історія використання
На озброєнні 18901940
Оператори Велика Британія Британська імперія
 Військово-морські сили США
Південно-Африканський Союз Південно-Африканський Союз
Німецька імперія Німецька імперія
Парагвай Парагвай
Бельгія Бельгія
Болівія Болівія
Фінляндія Фінляндія
Війни Повстання Махді
Іспансько-американська війна
Друга англо-бурська війна
Повстання племен гереро і нама
Громадянська війна у Фінляндії
Чакська війна
Перша світова війна
Зимова війна
Історія виробництва
Розробник Гайрем Стівенс Максим
Розроблено 1886
Виробник Maxim-Nordenfelt, Vickers, Sons & Maxim, DWM
Виготовлення 18901915
Варіанти Mk I, Mk II
Характеристики
Вага 186 кг
Довжина 1,850 м
Довжина ствола 1,090 м

Снаряд 37 x 94R.
Вага снаряду 0,45 кг
Калібр 37
Темп вогню до 300 постр./хв.
Дульна швидкість 550 м/с
Дальність вогню
Максимальна 4 110 м

37-мм гармата QF 1-pounder у Вікісховищі

37-мм гармата QF 1-pounder (англ. QF 1-pounder pom-pom), також 37-мм автоматична гармата Максима) — британська швидкострільна автоматична гармата, що перебувала на озброєнні багатьох армії на початку XX століття. Гармата була розроблена наприкінці 1880-х років відомим британським зброярем Гайремом Максимом і стала першою у світі гарматою свого класу. За характерний звук перезарядки отримало прізвисько «пом-пом», так само, як і наступні гармати типу QF 2 pounder Mark II та Mark VIII. Використовувалося як артилерійська система підтримки піхоти на полі бою та зенітна гармата в іспано-американській, другий англо-бурській і Першій світовій війні, а також у локальних війнах та конфліктах першої половини XX століття.

Зброя схожа за ТТХ та часом застосування[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Виноски
Джерела

Посилання[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • I.V. Hogg & L.F. Thurston, British Artillery Weapons & Ammunition 1914—1918. London: Ian Allan, 1972. ISBN 978-0-7110-0381-1
  • General Sir Martin Farndale, History of the Royal Regiment of Artillery: The Forgotten Fronts and the Home Base, 1914–18. London: Royal Artillery Institution, 1988. ISBN 1-870114-05-1