Південно-Африканський Союз
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
.gif)
Південно-Африканський Союз (далі ПАС) є історичним попередником сучасної держави Республіки Південна Африка. Це державне утворення виникло 31 травня 1910 р. на основі таких окремих колоній і держав: Капська колонія, Наталь, Трансвааль і Оранжева Вільна держава. Після Першої світової війни Південно-Африканському Союзу було надано мандат Ліги Націй на управління Німецькою Південно-Західною Африкою. Згодом ця територія почала розглядатися у всіх відношеннях як звичайна провінція Союзу.
ПАС був заснований як домініон, пізніше увійшов до Співдружності Націй, а 31 травня 1961 р. став республікою під назвою Республіка Південна Африка або Південно-Африканська Республіка.
Зміст |
Особливості [ред.]
На відміну від Канади та Австралії, ПАС був унітарною державою, а не федерацією. Був створений двопалатний парламент, що складається з Палати зборів і Сенату, а його члени були обраними в основному з числа білої меншини країні. Часто Зрішення приймалися і змінювалися кілька разів на день аби задовольнити уряд. Перевага парламенту була міцно закріплена. За винятком процедурних питань суди не могли втручатися у рішення парламенту та проведення політики уряду.
Столиці [ред.]
Через розбіжності з приводу, де повинна бути столиця ПАС, було досягнуто компромісу: кожна з провінцій отримувала частину прав мати столицю. Уряд розміщувався у Преторії (Трансвааль), парламент - у Кейптауні, Апеляційна Комісія - у Блумфонтайні (Оранжева вільна держава), а Пітсбург (Наталь) отримав фінансову компенсацію. Така домовленість фактично зберігається і сьогодні, оскільки більшість органів державної влади розташовані у Преторії, за окремими винятками. Так, Конституційний Суд і Комісія з прав людини розташована у Йоганнесбурзі, Верховний апеляційний суд і Судова Комісія у Блумфонтайні, а парламент у Кейптауні.
Відносини з метрополією [ред.]
ПАС спочатку залишався під британською короною як незалежний домініон Британської імперії. З плином Вестмінстерського статуту в 1931 році ПАС став за статусом рівним членом Співдружності, а правління Сполученого Королівства не могло вже поширюватися на ПАС. Англійський король почав носити титул короля Південної Африки, а не короля Сполученого Королівства. Монарх був представлений в Південній Африці, генерал-губернатором, але фактичне управління здійснював прем'єр-міністр, що очолював уряд). Луїс Бота, колишній бурський генеральний, був призначений першим прем'єр-міністром ПАС, очолюючи коаліцію, що представляла білих африканерів та англомовних громадян. Судові рішення, а також рішення державних службовців приймалися в ім'я корони. Єлизавета II була останнім монархом Південної Африки.
Мови [ред.]
За Конституцією, офіційною мовою поряд англійською спочатку була нідерландська мова, але де-факто була замінена африкаанс у 1926 році. Проте юридично водночас співіснували нідерландська мова і африкаанс до 1960 року.
Кінець ПАС [ред.]
Після референдуму 5 жовтня 1960 року, під час якого біле населення проголосувало на користь встановлення Республіки, ПАС перетворився у Південно-Африканську Республіку. 31 травня 1961 р. і країна вийшла з Співдружності через засудження політики апартеїду (фактично її було виключено). Згодом південноафриканський парламент прийняв конституцію, скасував закони ПАС. Особливості політичної системи ПАС були перенесені з дуже невеликими змінами до новоствореної республіки.
Посилання [ред.]
- CJ Muller (ed) 500 Years History of South Africa, H&R Academica 1969
- L Thompson A History of South Africa, Johnathan Ball Publishers 2006. ISBN 1-86842-236-4
- L Thompson, The Unification of South Africa 1902 - 1910, Oxford University Press 1960.
