Deutsche Waffen und Munitionsfabriken
| Deutsche Waffen und Munitionsfabriken | |
| Галузь промисловості | промислове виробництво |
|---|---|
| Дата створення / заснування | 1889 |
 | |
| Відомий (активний) на дату | 1898[1] |
| Менеджер/директор | Hermann Budded |
| Країна |
.svg){kind=small} Німецька імперія і .svg){kind=small} Німеччина |
| Організаційно-правова форма | Aktiengesellschaft[d] |
| Розташування штаб-квартири | Карлсруе |
| Продукція | вогнепальна зброя і боєприпаси |
| Час/дата припинення існування | 1929 |
| Роботи в колекції | Stadsmuseum Harderwijkd[2], National Museum Paleis het Lood[1] і Dutch Resistance Museumd[3] |
 Deutsche Waffen und Munitionsfabriken у Вікісховищі | |
Deutsche Waffen- und Munitionsfabriken Aktien-Gesellschaft (відкрита публічна компанія з обмеженою відповідальністю Німецька компанія з виробництва Зброї та Боєприпасів), відома як DWM, була збройною компанією Німецької Імперії створена у 1896 коли Ludwig Loewe & Company об'єднала свої виробництва зброї та боєприпасів у одну компанію. У 1896 Loewe створило Deutsche Waffen- und Munitionsfabriken зі збройною фабрикою у Карлсруе (Баден), раніше Deutsche Metallpatronenfabrik Lorenz, та військова фабрика у Берліні. Акції які мав Loewe у інших збройних виробництвах та виробництвах боєприпасів були переведені до DWM. Вони склали Waffenfabrik Mauser, Fabrique Nationale d'Armes de Guerre (FN) у Бельгії та Waffen- und Munitionsfabrik A.G. у Будапешті. DWM була організована Ісідором Льове (1848—1910), тому що його брат Людвиг помер у 1886. Карл Майбах (який входив до компанії Майбах) був найнятий Льове у 1901.
Ручна зброя[ред. | ред. код]
На початку 1900-х років DWM представило пістолет Парабелум ('пістолет Люгера'). Він був створений Георгом Люгером та Гуґо Борхардтом. DWM виробляли кулемети Maschinengewehr 01 та Maschinengewehr 08, ліцензійні версії/переробки кулемета Максима. Кулемет MG08 став основним німецьким кулеметом Першої світової війни, поряд з авіаційним кулеметом повітряного охолодження Parabellum MG 14/17. Крім того, що компанія була одним з основних постачальників зброї у Імперській Німеччині, вона також була передовою компанією з виробництва ручної зброї. Також вони постачали на світовий ринок (загалом до Латинської Америки) гвинтівки системи Маузера, тим самим стаючи одним зі світових виробників зброї. З огляду на те, що гвинтівки Маузера були одним з основних статей експорту Німеччини напередодні війни, DWM довела, що вона є однією з важливих частин німецької передвоєнної економіки. Багато зброї використовували німецькі солдати за часів Другої світової війни.
DWM мала власну систем кодування набоїв і навіть тепер код «DWM» з трьох чисел важливий у визначенні старовинних боєприпасів. Крім того гільзи DWM не мають назв калібрів.[4]
Злиття та зміни назв[ред. | ред. код]
У 1929 році DWM було поглинута Quandt Group. У цей момент закінчилася історія компанії яка була створена Льове. Компанія Ludwig Loewe & Company об'єдналася з 'Gesellschaft für Elektrische Unternehmungen' у 1929.
Після Першої світової війни DWM змінила багато назв. DWM було заборонено виробляти продукцію військового призначення після війни (хоча вони продовжували вести секретні розробки у малому масштабі). Перша зміна назви відбулася у 1922 році на BKIW (Berlin-Karlsruher Industriewerke or 'Berkawerke'). Після націонал-соціалістського перевороту у Німеччині до назви додали 'vormals Deutsche -Waffen und Munitionsfabriken' (колишня DWM) у 1933. у 1936 DWM отримала стару назву.
У період з 1940 до 1945, сімейство фабрик Quandt — AFA та Deutsche Waffen-und Munitionsfabriken — були укомплектовані більше ніж 50,000 цивільних робочих, полоненими та робітниками з концтаборів. Фільм, «The Silence of the Quandts», дає критичний огляд їх військової діяльності. Нюрнберзький процес ніяк не вплинув на роботу. [5]
Deutsche Waggon- und Maschinenfabriken[ред. | ред. код]
У 1950-х Берлінська гілка компанії отримала назву 'Deutsche Waggon- und Maschinenfabriken GmbH', але до сих пір використовує оригінальний логотип DWM. Нова назва говорить про те, що після війни Берлінська гілка перейшла на відновлення і будівництво залізничного та громадського транспортного обладнання. Берлінська гілка стала Waggon Union (Союзом Вагонів), виробником залізничних вагонів і корпусів автобусів.
Industriewerke Karlsruhe[ред. | ред. код]
У Карлсруе гілка змінила назву на «IWK» або «Industriewerke Karlsruhe» і об'єдналася з основою компанією у Аугсбурзі, утворивши «IWKA» або «Industriewerke Karlsruhe Augsburg» у 1970. у 2007 ця компанія переїхала до Аугсбурга і змінила назву на KUKA, перша назва компанії у Аугсбурзі, скорочення від нім. Keller und Knappich Augsburg.
Anheuser-Busch[ред. | ред. код]
Після злиття у 1929 році з Quandt Group голові DWM, барону Полю фон Гонтарду, було запропоновано піти у відставку. Поль фон Гонтард одружився з Кларою Буш, дочкою американського пивовара німецького походження Адольфуса Буша у 1895 [1] [Архівовано 11 листопада 2012 у Wayback Machine.] і переїхав до своєї дружини до Америки, був запрошений до компанії Anheuser-Busch.
Див. також[ред. | ред. код]
- Luger Pistol and Mauser Parabellum [Архівовано 21 липня 2019 у Wayback Machine.]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Zilverkleurige beker met opdruk in reliëf t.g.v. de inhuldiging van Wilhelmina (1880-1962) — 1898.
- ↑ Pistool, model Luger 08
- ↑ DWM Pistool, type P08, nr. 8921, 9 mm para.
- ↑ Manual of Pistol and Revolver Cartridges, Jakob H. Brandt, Schwäbisch-Hall, FRG, 1998
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 31 січня 2013. Процитовано 5 квітня 2016.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
Посилання[ред. | ред. код]
- www.maybach.ru A short biography of Karl Maybach: Engineering in his blood
- Deutsche Waffen und Munitionsfabriken (DWM) Cartridge Identification By Headstamp [Архівовано 16 лютого 2013 у Wayback Machine.]
- 50 Jahre Deutsche Waffen- und Munitionsfabriken AG, VdI verlag, 1939
- 75 Jahre Industriewerke Karlsruhe, Selbstverlag, 1964.
- Ludwig Loewe & Cie 1869—1929, VdI Verlag, 1930.
- Geschichte der Mauser-Werke, VdI Verlag, 1938.
- FN 100 Years, Francotte & Gaier, Didier Hatier, 1989.
- Die Blutige Internationale, Otto Lehmann-Russbuldt, 1930.
| |||||||||||||||||||||||||
|
