Castor canadensis

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Castor canadensis
American Beaver.jpg
Охоронний статус
Біологічна класифікація
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Ссавці (Mammalia)
Надряд: Гризуни (Rodentia)
Ряд: Мишоподібні (Muriformes)
Родина: Боброві (Castoridae)
Рід: Бобер (Castor)
Вид: C. canadensis
Біноміальна назва
Castor canadensis
(Kuhl, 1820)
Розповсюдження канадського бобра. Світло зелений колір - заселені у дику природу популяції
Розповсюдження канадського бобра. Світло зелений колір - заселені у дику природу популяції
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Category:Castor canadensis
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Castor canadensis
Fossilworks: 44957[1]К:Википедия:Статьи с источниками из ВикиданныхК:Википедия:Статьи с неоформленными источниками из Викиданных 44957[1]К:Википедия:Статьи с источниками из ВикиданныхК:Википедия:Статьи с неоформленными источниками из Викиданных

Бобе́р канадський, бобер американський (Castor canadensis) — гризун роду бобер (Castor) родини бобрових (Castoridae).

Поширення та середовище проживання[ред.ред. код]

Країни поширення: Канада, Мексика (Тамауліпас), США; інтродукований: Аргентина (Вогняна Земля), Фінляндія, Російська Федерація. Мешкає в районах поблизу озер, ставків та струмків, з доступом до підходящої їжі та будівельних ресурсів. Бобри відомі своєю здатністю змінювати навколишнє середовище в результаті будівництва гребель, які часто призводять до затоплення прилеглих районах, створюючи цим екосистеми із закритим лісом і лукою з домінуванням осоки.

Морфологія та біологічні особливості[ред.ред. код]

Довжина голови й тіла: 90—117 см, довжина хвоста: 20—25 см, ширина хвоста: 13—15 см, вага: 13—35 кг.

Волосся червонувато або чорнувато коричневого кольору. Великі (до 20—25 мм у довжину і до 5 мм в ширину), постійно ростучі різці, призначені для рубки дерев. Закриті вуха і ніздрі пристосовані до напівводного способу життя. В основі хвоста в обох статей є залози запаху, які використовується для позначення території.

Самці і самиці досягають статевої зрілості у 3 роки. Вони розмножуються один раз на рік, залежно від території: в кінці листопада / у грудні - на півдні і в січні / лютому - на півночі. Вагітність триває 105—107 днів, бобренята народжуються між квітнем і червнем. У приплоді буває від 1 до 4 малюків, які абсолютно незалежні відразу після народження, можуть бачити, і через 24 години після народження здатні плавати. Після народження, молодий бобер важить 250—600 гр його довжина до 38 см. Мати годує їх молоком протягом 90 днів, але вже на другому тижні життя вони починають приймати рослинну їжу. Батьки залишаються з молоддю протягом 2 років, після чого вони вирушають на пошуки своєї власної території.

Тривалість життя канадського бобра становить від 10 до 19 років.

Поведінка[ред.ред. код]

Активні вночі, вдень рідко. Можуть залишатися під водою протягом 15 хвилин. Живуть родинами до 8 осіб: пара і молодь (до двох років). Канадські бобри — територіальні тварини: родина захищає свою територію і відганяє від неї чужих членів виду. Сигналом екстреного оповіщення є биття хвостом по воді. Будинок виготовляє з гілок, трави, бруду і глини. Будинок зазвичай містить два входи. Підлога вкрита корою, травою і деревиною.

Шлунково-кишковий тракт канадського бобра довший, ніж його європейського брата, що дозволяє йому харчуватися грубою їжею. Бобри харчуються переважно м'якою корою верби, клена, тополі, берези, вільхи, осики. Також споживає трав'янисту рослинність, прибережну і водну. У зоопарку також готові з'їсти картоплю, моркву та салат. Бобри роблять запаси на зиму. На молодих бобрів полюють вовки, койоти, барибали, грізлі, росомахи, рисі і видри. На дорослих хижаки рідко полюють.

Канадські бобри моногамні, тільки можлива смерть партнера може змусити шукати нового.

Відмінності від європейського бобра[ред.ред. код]

Два види генетично несумісні. Канадський бобер має 40 хромосом, в той час як європейський бобер має 48 хромосом.

Канадський бобер, як правило, трохи менший, з меншою, більш округлою головою, коротшим, ширшим писочком, товщим, довшим і темнішим підшерстям, ширшим, більш овальної форми хвостом і більшими кістками гомілки, що дозволяє їм більш широкий діапазон ходьби, на відміну від прямоходіння Європейського виду.

Галерея[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]