Cypripedioideae

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Cypripedioideae
Зозулині черевички Ботанічна ілюстрація із книги О. В. Томе «Flora von Deutschland, Österreich und der Schweiz», 1885
Зозулині черевички
Ботанічна ілюстрація із книги О. В. Томе «Flora von Deutschland, Österreich und der Schweiz», 1885
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Зелені рослини (Viridiplantae)
Відділ: Streptophyta
Надклас: Покритонасінні (Magnoliophyta)
Клас: Однодольні (Liliopsida)
Порядок: Холодкоцвіті (Asparagales)
Родина: Орхідні (Orchidaceae)
Підродина: Cypripedioideae
Біноміальна назва
Cypripedioideae

Lindl.
Ареал підродини Cypripedioideae
Ареал підродини Cypripedioideae
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Category:Cypripedioideae
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 158330
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Cypripedioideae

лат. Cypripedioideae — підродина родини Орхідних.

Зміст

Історія опису [ред.]

Джон Ліндлі, ґрунтуючись на характері розташування пиляка і рильця, в родині Орхідні виділив вісім триб: Neottieae, Arethuseae, Gastrodieae, Ophrydeae, Vandeae, Epidendreae, Malaxideae і Cypripedieae[1].

У 1896 році англійський ботанік Роберт Ролфе розділив трибу Cypripedioideae на 4 роди — Paphiopedilum, Phragmipedium, Selenipedium і Cypripedium[2].

У 1960 році Л. Гараї висловив припущення, що родина Орхідні має поліфілетичне походження, і визнав існування в межах родини п'яти підродин — Apostasioideae, Neottioideae, Cypripedioideae, Ophrydoideae, Kserosphaeroideae, що знаходяться на однаковому видаленні від вихідної (анцестральної) групи[3].

Деякі сучасні автори вважають за краще ділити родину на три більш чітко окреслені підродини (іноді їх навіть зводять у ранг родин) — Apostasioideae, Cypripedioideae (дватичинкові) і власне Орхідні (однотичинкові) з підрозділом останньої підродини (родини) на дрібніші таксономічні одиниці. Прихильником такої точки зору є П. Вермеля[4]. У межах порядку Orchidales цей автор виділяє родини Apostasioideae, Cypripedioideae і Орхідні.

Новітню систему родин орхідних розробив американський вчений Роберт Дресслер[5]. Він поділяє Орхідні на шість підродин: Apostasioideae, Cypripedioideae, Orchidoideae, Spiranthoideae, Epidendroideae і Vandoideae.

Ця система значно відрізняється від попередньої, розробленої Р. Дресслером спільно з К. Додсоном[6] двадцятьма роками раніше, яка була заснована на виділенні в межах родин двох підродин — Cypripedioideae і Orchidoideae. Головна відмінність полягає в зведенні Apostasieae і Cypripedieae в ранг окремих підродин. Раніше ж, у системі 1960 року, що входять до підродина Cypripedioideae триби Spirantheae, Epidendreae і Vandeae належали до підродини Orchidoideae. Основною ознакою, що визначає приналежність триби до того чи іншого підродини в системі Р. Дресслера, як і в роботах багатьох його попередників, є будова колонки і характер розташування пильовика і рильця[7].

Біологічне опис [ред.]

Paphiopedilum hirsutissimum. Ботанічна ілюстрація з «Curtis's botanical magazine», 1857.

Багаторічні наземні, наскальні, рідше епіфітні короткокорневищні трави з товстими, повстяні опушеними корінням, що мають судини з простою перфорацією.

Пагони укорочені, рідше витягнуті і розгалужені, симподіальні, зі спірально або черепитчато розташованими листям.

Листя конволютние, тонкі, плікатние або ременеподібні, кілеватие, шкірясті, кондуплікатние, часто мозаїчно плямисті, в основі без зчленування.

Суцвіття термінальне, з одним або декількома спірально або дворядно розташованими квітками.

Квітки ресупінатние, звичайно з зчленуванням між зав'язь у і оцвітина ом, різко зигоморфні, різноманітного забарвлення. Бічні листочки зовнішнього кола повністю зростаються в так званий синсепалум. Губа приймає характерну форму туфельки. З нормально функціонуючих тичинок зберігаються тільки дві бічні тичинки внутрішнього кола. Середня тичинка зовнішнього кола видозмінюється в характерний стамінодій, розташований в центрі у вигляді мініатюрного щита. Нитки тичинок майже цілком зливаються зі стовпчиком і утворюють товсту зігнуту колонку. Пиляки напівкруглі, розкриваються поздовжніми щілинами. Пилкові зерна вільні або в тетрадах зі скульптурированою поверхнею. Пилок об'єднана липкою масою, але справжні полинії утворюються рідко. Стовпчик товстий, рильце велике, напівсферичні. Зав'язь трехгнездная або одногнездная, з аксіальної або парієтальної плацентацією.

Плід — коробочка. Насіння дрібні, веретеновідние, рідше сферичні (Selenipedilum).

Хромосоми великі, в числі 20, 24-42[8].

Поширення [ред.]

Тропічні, субтропічні і помірні області усіх материків, за винятком Африки.

Систематика [ред.]

Галерея [ред.]

Джерела [ред.]

  • Авер'янов Л. В. Рід черевичок Cypripedium (Orchidaceae) на території Росії. Turczaninowia, 1999. — Т. 2, вип. 2.
  • Cash, C. 1991. The Slipper Orchids, Timber Press ISBN 0-88192-183-1. Lists 140 slipper orchid species.
  • Cox, A.V., A. M. Pridgeon, V. A. Albert, and M. W. Chase. 1997. Phylogenetics of the slipper orchids (Cypripedioideae: Orchidaceae): nuclear rDNA ITS sequences. Plant Systematics and Evolution 208: 197—223. PDF
  • Pridgeon, A.M.; Cribb, P.J.; Chase, M.W. & F. N. Rasmussen (1999): Genera Orchidacearum Vol. 1, Oxford U. Press. ISBN 0-19-850513-2
  • Robert L. Dressler: Phylogeny and Classification of the Orchid Family. Cambridge University Press, 1993, ISBN 0-521-45058-6

Примітки [ред.]

  1. ↑ Lindley, 1826
  2. ↑ Жукова М. Фрагміпедіуми
  3. ↑ Garay, 1960
  4. ↑ Vermeulen, 1965, 1966
  5. ↑ Dressler, Robert L. 1981. The Orchids: Natural History and Classification. Harvard University Press ISBN 0-674-87525-7
  6. ↑ ROBERT L. DRESSLER AND CALAWAY H. DODSON. 1960 CLASSIFICATION AND PHYLOGENY IN THE ORCHIDACEAE
  7. ↑ Черевченко Т. М. Кушнір Г. П. Орхідеї в культурі. Київ: Наук. думка, 1986. 200 с.
  8. ↑ Л. В. Авер 'янов, 1994, Визначник орхідних В'єтнаму


Листок дуба Це незавершена стаття з ботаніки.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.
Отримано з http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Cypripedioideae&oldid=11939710