Cypripedioideae

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Помилка Lua у Модуль:Autotaxobox у рядку 157: attempt to index a nil value.
Cypripedioideae
Зозулині черевички
Ботанічна ілюстрація із книги О. В. Томе «Flora von Deutschland, Österreich und der Schweiz», 1885
Біологічна класифікація редагувати
Роди

Див. текст

Ареал підродини Cypripedioideae
Вікісховище: Cypripedioideae

Cypripedioideae — підродина родини зозулинцевих.

Історія опису[ред. | ред. код]

Джон Ліндлі, ґрунтуючись на характері розташування пиляків та приймочки, в родині Зозулинцевих виділив вісім триб: Neottieae, Arethuseae, Gastrodieae, Ophrydeae, Vandeae, Epidendreae, Malaxideae і Cypripedieae[1].

У 1896 році англійський ботанік Роберт Ролфе розділив трибу Cypripedioideae на 4 роди: 'сPaphiopedilum, Phragmipedium, Selenipedium і Cypripedium[2].

У 1960 році Л. Гараї висловив припущення, що родина Зозулинцевих має поліфілетичне походження, і визнав існування в межах родини п'яти підродин: Apostasioideae, Neottioideae, Cypripedioideae, Ophrydoideae, Kserosphaeroideae, що знаходяться на однаковому видаленні від вихідної (анцестральної) групи[3].

Деякі сучасні автори воліють ділити родину на три більш чітко окреслені підродини (іноді їх навіть зводять у ранг родин) — Apostasioideae, Cypripedioideae (двотичинкові) і власне Орхідні (однотичинкові) з підрозділом останньої підродини (родини) на дрібніші таксономічні одиниці. Прихильником такої точки зору є П. Вермеля[4]. У межах порядку Orchidales цей автор виділяє родини Apostasioideae, Cypripedioideae і Орхідні.

Новітню систему родин орхідних розробив американський вчений Роберт Дресслер[5]. Він поділяє Орхідні на шість підродин: Apostasioideae, Cypripedioideae, Orchidoideae, Spiranthoideae, Epidendroideae і Vandoideae.

Ця система значно відрізняється від попередньої, розробленої Р. Дресслером спільно з К. Додсоном[6] двадцятьма роками раніше, яка була заснована на виділенні в межах родин двох підродин — Cypripedioideae і Orchidoideae. Головна відмінність полягає в зведенні Apostasieae і Cypripedieae в ранг окремих підродин. Раніше ж, у системі 1960 року, що входять до підродина Cypripedioideae триби Spirantheae, Epidendreae і Vandeae належали до підродини Orchidoideae. Основною ознакою, що визначає приналежність триби до тієї чи іншої підродини в системі Р. Дресслера, як і у роботах багатьох його попередників, є будова колонки й характер розташування пиляка і рильця[7].

Опис[ред. | ред. код]

Paphiopedilum hirsutissimum. Ботанічна ілюстрація з «Curtis's botanical magazine», 1857.

Багаторічні наземні, наскельні, рідше епіфітні короткокорневищні трави з товстим, повстяним опушеним корінням, що має судини з простою перфорацією. Пагони укорочені, рідше витягнуті і розгалужені, симподіальні, зі спірально або черепицеподібно розташованим листям.

Листки конволютні, тонкі, плікатні або ременеподібні, кілюваті, шкірясті, кондуплікатні, часто мозаїчно плямисті, в основі без зчленування.

Суцвіття термінальне, з одним або декількома спірально або дворядно розташованими квітками. Квітки ресупінатні, звичайно з зчленуванням між зав'яззю й оцвітиною, різко зигоморфні, різноманітного забарвлення. Бічні листочки зовнішнього кола повністю зростаються в так званий синсепалум. Губа приймає характерну форму туфельки. З нормально функціонуючих тичинок зберігаються тільки дві бічні тичинки внутрішнього кола. Середня тичинка зовнішнього кола видозмінюється в характерний стамінодій, розташований в центрі у вигляді мініатюрного щита. Нитки тичинок майже цілком зливаються зі стовпчиком і утворюють товсту зігнуту колонку. Пиляки напівкруглі, розкриваються поздовжніми щілинами. Пилкові зерна вільні або в тетрадах зі скульптурованою поверхнею. Пилок об'єднаний липкою масою, але справжні полінії утворюються нечасто. Стовпчик товстий, приймочка велика, напівсферична. Зав'язь тригнізда або одногнізда, з аксіальною або парієтальною плацентацією.

Плід — коробочка. Насіння дрібне, веретеноподібне, рідше кулясте (Selenipedilum).

Хромосоми великі, в числі 20, 24-42[8].

Поширення[ред. | ред. код]

Тропічні, субтропічні і помірні області усіх материків, за винятком Африки.

Систематика[ред. | ред. код]

Галерея[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  • Авер'янов Л. В. Рід черевичок Cypripedium (Orchidaceae) на території Росії. Turczaninowia, 1999. — Т. 2, вип. 2.
  • Cash, C. 1991. The Slipper Orchids, Timber Press ISBN 0-88192-183-1. Lists 140 slipper orchid species.
  • Cox, A.V., A. M. Pridgeon, V. A. Albert, and M. W. Chase. 1997. Phylogenetics of the slipper orchids (Cypripedioideae: Orchidaceae): nuclear rDNA ITS sequences. Plant Systematics and Evolution 208: 197—223. PDF
  • Pridgeon, A.M.; Cribb, P.J.; Chase, M.W. & F. N. Rasmussen (1999): Genera Orchidacearum Vol. 1, Oxford U. Press. ISBN 0-19-850513-2
  • Robert L. Dressler: Phylogeny and Classification of the Orchid Family. Cambridge University Press, 1993, ISBN 0-521-45058-6

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Lindley, 1826
  2. Жукова М. Фрагміпедіуми. Архів оригіналу за 21 жовтня 2010. Процитовано 16 квітня 2011.
  3. Garay, 1960
  4. Vermeulen, 1965, 1966
  5. Dressler, Robert L. 1981. The Orchids: Natural History and Classification. Harvard University Press ISBN 0-674-87525-7
  6. ROBERT L. DRESSLER AND CALAWAY H. DODSON. 1960 CLASSIFICATION AND PHYLOGENY IN THE ORCHIDACEAE (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 5 березня 2016. Процитовано 2 грудня 2019.
  7. Черевченко Т. М. Кушнір Г. П. Орхідеї в культурі. Київ: Наук. думка, 1986. 200 с.
  8. Л. В. Авер 'янов, 1994, Визначник орхідних В'єтнаму