HD130158

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
HD130158
Дані дослідження
Епоха J2000,0
Сузір'я
Пряме піднесення 14г 47х 22,55с
Схилення -25° 37′ 27,4″
Видима величина (V) 5,61[1]
Характеристики
Спектральний клас B9
показник кольору U−B 0,00
яскравість B 5,553±0,004[2]
показник кольору B−V -0,043±0,005[2]
яскравість V 5,605±0,003[2]
Тип змінності
Дані фотометрії Стрьомґрена
колір b−y -0,01
індекс m1 0,12
індекс c1 0,91
індекс Hβ 2,77[1]
Дані фотометрії Гіппаркос
Максимальна яскравість 5,580[2]
Мінімальна яскравість 5,610[2]
Астрометрія
Власний рух (μ) за пр. піднес.: -7,84± 0,86[2] мас/рік

за схиленням: -13,85± 0,55[2] мас/рік

Паралакс (π) 5,32 ± 0,75[2] мас
Відстань 613,08 світлових років
187,97 парсек
Подробиці
Маса M
Обертання Vsin(i)=65[3]км/сек
Інші позначення
55 Hya,

HD 130158, HIP 72323, HR 5514, CD-25 10534,

GSC 6750-1746
Посилання
SIMBADдані для HD130158

HD130158 — хімічно пекулярна зоря спектрального класу B9, що має видиму зоряну величину в смузі V приблизно 5,6.[1] Вона розташована на відстані близько 613,1 світлових років від Сонця.[2]

Фізичні характеристики[ред. | ред. код]

Зоря HD130158 обертається досить швидко навколо своєї осі. Проєкція її екваторіальної швидкості на промінь зору становить Vsin(i)= 65км/сек.[3]


Пекулярний хімічний склад[ред. | ред. код]

Зоряна атмосфера HD130158 має підвищений вміст Si .[1]


Магнітне поле[ред. | ред. код]

Спектр даної зорі вказує на наявність магнітного поля у її зоряній атмосфері. Напруженість повздовжної компоненти поля оціненої з аналізу крил ліній Бальмера становить 350,0± 270,0 Гаус.[4]

Див. також[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  1. а б в г Renson P., Manfroid J., General catalogue of Ap, HgMn and Am stars, 2009, A&A...498..961
  2. а б в г д е ж и к ESA, 1997, The Hipparcos Catalogue, ESA SP-1200
  3. а б Royer F. et al. 2002, 'Rotational velocities of A-type stars', Astron. & Astrophys. 393, 897
  4. Bychkov V.D., Bychkova L.V., Madej J., 2003, 'Catalogue of averaged stellar effective magnetic fields', Astron. Astrophys. 407, 631