HD148112

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
HD148112
Дані дослідження
Епоха J2000,0
Сузір’я
Пряме піднесення 16h 25m 24,95s
Схилення +14°  1′ 59,8″
Видима величина (V) 4,57[1]
Характеристики
Спектральний клас A0
U-B показник кольору -0,03
B яскравість 4,591±0,002[2]
B-V показник кольору 0,002±0,005[2]
V яскравість 4,575±0,002[2]
Тип змінної
Дані фотометрії Стрьомґрена
b-y колір 0,01
m1 індекс 0,15
c1 індекс 1,04
Hβ індекс 2,84[1]
Дані фотометрії Гіппаркос
Максимальна яскравість 4,570[2]
Мінімальна яскравість 4,600[2]
Період фотометричної
змінності зорі
3,04[2] доби
Астрометрія
Променева швидкість (Rv) км/сек
Власний рух (μ) за пр. піднес.: 39,39± 0,82[2] мас/рік

за схиленням: -59,89± 0,79[2] мас/рік

Паралакс (π) 13,87 ± 0,94[2] мас
Відстань 235,15 світлових років
72,10 парсек
Подробиці
Маса M
Обертання Vsin(i)=44[3]км/сек
Інші позначення
*oe Her,

HD 148112, HIP 80463, HR 6117, BD+14 3049,

GSC 971-1433
Посилання
SIMBAD дані для HD148112


HD148112хімічно-пекулярна зоря спектрального класу A0 й має видиму зоряну величину в смузі V приблизно 4,6.[1] Вона розташована на відстані біля 235,2 світлових років від Сонця.[2]

Фізичні характеристики[ред.ред. код]

Зоря HD148112 обертається порівняно повільно навколо своєї осі. Проекція її екваторіальної швидкості на промінь зору становить Vsin(i)= 44км/сек.[3] Телескоп Гіппаркос зареєстрував фотометричну змінність даної зорі з періодом 3,04 доби в межах від Hmin= 4,60 до Hmax= 4,57.[2]


Пекулярний хімічний склад[ред.ред. код]

Зоряна атмосфера HD148112 має підвищений вміст Cr .[1]


Магнітне поле[ред.ред. код]

Спектр даної зорі вказує на наявність магнітного поля у її зоряній атмосфері. Напруженість повздовжної компоненти поля оціненої з аналізу крил ліній Бальмера становить 677,8± 436,1 Гаус.[4]


Див. також[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

  1. а б в г Renson P., Manfroid J., General catalogue of Ap, HgMn and Am stars, 2009, A&A...498..961
  2. а б в г д е ж и к л м ESA, 1997, The Hipparcos Catalogue, ESA SP-1200
  3. а б Royer F. et al. 2002, 'Rotational velocities of A-type stars', Astron. & Astrophys. 393, 897
  4. Bychkov V.D., Bychkova L.V., Madej J., 2003, 'Catalogue of averaged stellar effective magnetic fields', Astron. Astrophys. 407, 631


Сатурн Це незавершена стаття з астрономії.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.