Hawker Henley

Hawker Henley
Призначення:	буксир мішеней
Перший політ:	10 березня 1937
Прийнятий на озброєння:	1938
На озброєнні у:	Королівські ПС Великої Британії
Розробник:	Hawker Aircraftd
Виробник:	Hawker Aircraft
Всього збудовано:	202
Екіпаж:	2 особи
Крейсерська швидкість:	378 км/год
Максимальна швидкість (МШ):	438 км/год
Дальність польоту:	1529 км
Практична стеля:	8230 м
Довжина:	11,10 м
Висота:	4,46 м
Розмах крила:	14,59 м
Площа крила:	31,77 м²
Двигуни:	Rolls-Royce Merlin II
Тяга (потужність):	1030 к.с.
	Hawker Henley у Вікісховищі

Гоукер Генлі (англ. Hawker Henley) — британський двомісний буксир мішеней, що перебував на озброєнні Королівських Повітряних сил у під час Другої світової війни.

Історія[ред. | ред. код]

В лютому 1934 року міністерство авіації видало специфікацію P.4/34 на легкий бомбардувальник який міг б застосовуватись для безпосередньої підтримки військ з високими льотними характеристиками, зокрема вимагалась максимальна швидкість близько 480 км/год. Звісно, що для таких характеристик бомбове навантаження було мінімальне і тому конструкторське бюро компанії Hawker Aircraft почало розглядати дизайн схожий на винищувач Hawker Hurricane, який був на останніх стадіях проєктування. Використання схожого дизайну було перевагою не тільки з точки зору необхідної роботи конструкторів, а і виробництва схожих деталей, тому ідею підтримали.

В результаті літак який став відомий як «Генлі» (англ. Henley) отримав хвостову частину і зовнішню частину крила від «Гаррікейна». Літак мав використовувати двигун Rolls-Royce Merlin який також мав встановлюватись на «Гаррікейн», оскільки він пропонував найкраще відношення потужності до маси з мінімальним розміром. Також літак використовував триопорне висувне шасі з хвостовим колесом.

Виготовлення прототипа почалось в середині 1935 року, але через більший пріоритет «Гаррікейну» він був завершений і піднявся в повітря тільки 10 березня 1937 року оснащений двигуном Merlin F. Після випробувань двигун було замінено на Merlin I і крила отримали алюмінієву обшивку замість тканинної. В результаті «Генлі» успішно пройшов всі випробування. На жаль тоді міністерство авіації відмовилось від нового легкого бомбардувальника, але що б не втрачати гарний дизайн було вирішено використати його як буксир мішеней. Перше, і єдине, замовлення склало 200 літаків і було передано компанії Gloster. Другий прототип вже розроблявся для цієї нової ролі і оснащувався лебідкою і сховищем для скручування мішеней після навчань. Другий прототип здійнявся в повітря 26 травня 1938 року.

Серійна модифікація отримала позначення «Генлі Mk.III» і надійшла в різноманітні льотні школи. В процесі експлуатації проявилось що при необхідних для навчання швидкостях двигуни надто часто відмовляли. Тому літак перевели в школи ППО для навчання наземних операторів. Проте двигуни все ще відмовляли, і декілька «Генлі» було втрачено в аваріях. Тому вже в середині 1942 року більшість «Генлі» було замінено на Boulton Paul Defiant і Miles Martinet.^[1]

Тактико-технічні характеристики[ред. | ред. код]

Дані з Consice Guide to British Aircraft of World War II^[1]

Технічні характеристики[ред. | ред. код]

Екіпаж: 2 особи
Довжина: 11,10 м
Висота: 4,46 м
Розмах крила: 14,59 м
Площа крила: 31,77 м²
Маса порожнього: 2726 кг
Максимальна злітна маса: 3846 кг
Двигун: Rolls-Royce Merlin II/III
Потужність: 1030 к. с. (768 кВт.)

Льотні характеристики[ред. | ред. код]

Максимальна швидкість:
- з мішенню «повітря-повітря» 438 км/год (на висоті 5335 м.)
- з мішенню «земля-повітря» 322 км/год
Крейсерська швидкість: 378 км/год
Практична стеля: 8230 м
Дальність польоту: 1529 км