Percival Petrel
| Percival Petrel | |
|---|---|
 | |
| Призначення: | літак зв'язку |
| Перший політ: | 12 вересня 1937 |
| На озброєнні у: |
 Королівські ПС Великої Британії |
| Розробник: | Hunting Aircraftd |
| Виробник: |
.svg){kind=small} Percival Aircraft |
| Всього збудовано: | 28 |
| Конструктор: | Едгар Персіваль[en] |
| Екіпаж: | 4-6 особи |
| Крейсерська швидкість: | 282 км/год |
| Максимальна швидкість (МШ): | 314 км/год |
| Дальність польоту: | 1207 км |
| Практична стеля: | 6400 м |
| Довжина: | 9,83 м |
| Висота: | 2,97 м |
| Розмах крила: | 14,22 м |
| Площа крила: | 25,83 м² |
| Порожній: | 1588 кг |
| Максимальна злітна: | 2495 кг |
| Двигуни: | 2 × De Havilland Gipsy Six |
| Тяга (потужність): | 205 к.с. (153 кВт) |
|
| |
Percival Petrel у Вікісховищі | |
Персіваль Q.6 Петрел (англ. Percival Q.6 Petrel) — британський двомоторний літак створений компанією Percival Aircraft як регіональний авіалайнер і урядовий літак, але також використовувався Королівськими повітряними силами під час Другої світової війни, як літак зв'язку.
Історія[ред. | ред. код]
«Персіваль Q.6» став першим двомоторним літаком сконструйованим Едгаром Персівалем. Початково разом з ним розроблявся чотиримісний літак з двигунами De Havilland Gipsy Major і кодом Q.4, але на етапі дизайну від цього проєкту відмовились на користь шестимісного Q.6 з потужнішими двигунами. Прототип останнього здійнявся в повітря 14 вересня 1937 року з аеродрому Лутон.
Літак мав суцільно-дерев'яну конструкцію з фанерною і полотняною обшивкою та фіксованим шасі в обтічниках під гондолами двигунів. Серійне виробництво почалось в 1938 році і загалом було виготовлено 27 серійних літаків. В останніх чотирьох виготовлених Q.6 шасі було замінено на висувне, тестування якого провели в червні 1938 року.
Королівські ВПС Великої Британії зацікавились в використанні Q.6 літаком зв'язку, для чого було видано специфікацію 25/38 і літак отримав власну назву «Петрел» (англ. Petrel). ВПС замовили вісім літаків, але з початком війни ще 12 «Петрелів» було забрано в цивільних операторів. З них 4 пережили війну і були передані в цивільне користування в 1946 році. В цьому ж році три з оригінальних «Петрелів» ВПС було продано на аукціоні. Окрім Британії два Q.6 було куплено Єгиптом, де вони використовувались урядом, і два Латвійськими національними авіалініями. Останні опинилися на службі СРСР після окупації Латвії в 1940 році.[1]
Тактико-технічні характеристики[ред. | ред. код]
Дані з Consice Guide to British Aircraft of World War II[1]
Технічні характеристики[ред. | ред. код]
- Екіпаж: 4-6 особи
- Довжина: 9,83 м
- Висота: 2,97 м
- Розмах крила: 14,22 м
- Площа крила: 25,83 м²
- Маса порожнього: 1588 кг
- Максимальна злітна маса: 2495 кг
- Двигуни: 2 × De Havilland Gipsy Six
- Потужність: 2 × 205 к. с. (153 кВт.)
Льотні характеристики[ред. | ред. код]
- Максимальна швидкість: 314 км/год
- Крейсерська швидкість: 282 км/год
- Практична стеля: 6400 м.
- Дальність польоту: 1207 км
Література[ред. | ред. код]
- Monday, Devid. Consice Guide to British Aircraft of World War II. — London : Airspace Publishing Ltd, 1984. — 240 с. — ISBN 0600349675. (англ.)
Посилання[ред. | ред. код]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Percival Petrel
Примітки[ред. | ред. код]
- Виноски
- Джерела
- ↑ а б Monday, 1984, с. 179.
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||