M18 Hellcat

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
M18 hellcat side.jpg

M18 Hellcat на польових випробуваннях

М18 Hellcat
Загальні дані
класифікація Винищувач танків
компонувальна схема Відділення керування попереду, моторне позаду
Виробництво та застосування
країна-виробник СШАСША
роки експлуатації 19441957
війни Друга Світова Війна
Основні параметри
бойова маса, т 17,7
екіпаж, чол. 5
довжина, мм 5283
ширина, мм 2870
висота, мм 2565
кліренс, мм 363
Броня
тип броні сталева, гомогенна
  лоб корпусу, мм/град. 13/24-68°
  борт корпусу, мм/град. 13/23°
  корма корпусу, мм/град. 13/35°
  дах корпусу, мм/град. 8
  днище, мм/град. 5
  лоб башти, мм/град. 25/23°
  борт башти, мм/град. 13/20°
  корма башти, мм/град. 13/9°
  дах башти, мм/град. Відкрита рубка
Озброєння
основне озброєння гармата
калібр, марка та тип гармати 76-мм нарізна М1А1
довжина ствола, кал. 52
кути ВН, ° —10…+20
боєкомплект гармати 45
кулемети 1 × 12,7-мм M2HB
Силова установка, маневреність та мобільність
тип, марка двигуна радіальний, 9-циліндровий, повітряного охолодження
потужність двигуна, к.с. (кВт) 400
пальне бензин
підвіска індивідуальна, торсіонна
швидкість по шосе, км/год. 72
запас ходу по шосе, км 160
питома потужність, к.с./т 20,5
питомий тиск на ґрунт, кг/см2 0,88
подоланний підйом, ° 35°
подоланна стінка, м 0,9
подоланний рів, м 1,8
подоланний брід, м 1,2

76-мм самохідна гармата M18 «Хеллкет» (англ. 76 mm Gun Motor Carriage M18, Hellcat) — американська легка протитанкова самохідна артилерійська установка США часів Другої світової війни. На відміну від більшості САУ того часу, створена на спеціальному шасі, а не на базі танка. За час серійного виробництва з липня 1943 по жовтень 1944 року було випущено 2507 екземплярів.

Розробка американської компанії Buick, M18 «Хеллкет» була найшвидшою броньованою машиною союзників, іноді швидкість досягала 100 км/год. Улюбленою тактикою застосування даної артилерійської протитанкової системи був принцип «вдарив й тікай». У Другій світовій війні M18 активно використовувалася військами США в 1944–1945 роках в боях в Італії і Північно-Західній Європі. Після закінчення війни ця САУ незабаром була знята з озброєння в США, проте продавалася згодом в інші країни, в деяких з яких вона, за станом на 2007 рік, все ще залишалася на озброєнні.

Історія створення[ред.ред. код]

Розробка винищувача танків M18 Hellcat почалася в 1942 році, під позначенням Т70. Перші зразки були готові в 1943.

САУ M18 Hellcat стала найшвидшою броньованою машиною цього класу часів Другої світової війни. Вона була помітно компактнішою, ніж М10, важила значно менше, мала вищу швидкість і була озброєна потужнішою гарматою.

Основним озброєнням M18 Hellcat була 76,2-мм гармата М1А1 або М1А2 з дуловим гальмом. Озброєння встановлювалося у башті (башта могла обертатись, що було нехарактерним для радянських та німецьких бронемашин цього класу) з відкритим дахом. Бронювання доходило максимум до 12,7 мм. Верх башти прикривався тільки тентом від негоди. В якості додаткового озброєння монтувався 12,7-мм кулемет.

До 1945 року майже всі M18 Hellcat застосовувалися як штурмові машини.

За період з липня 1943 по жовтень 1944 року всього було побудовано 2507 САУ М18 Хеллкет. Деяка кількість цих машин була роззброєна. Вони використовувалися як тягачі, і отримали позначення М39. Крім того, на базі М18 був створений вогнеметний танк Т65, у якого була змінена верхня частина корпусу.

Країни-оператори[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]