Смільник (Бещадський повіт)
Село
.jpg) Координати 49°13′41″ пн. ш. 22°41′53″ сх. д. / 49.22833000002777482° пн. ш. 22.69806000002778035° сх. д.Координати: 49°13′41″ пн. ш. 22°41′53″ сх. д. / 49.22833000002777482° пн. ш. 22.69806000002778035° сх. д.
|
Смільник (пол. Smolnik) — село в Польщі, у гміні Літовищі Бещадського повіту Підкарпатського воєводства. Колишнє бойківське село. Населення — 180 осіб (2011[1]).
Назва[ред. | ред. код]
Під час кампанії перейменування українських назв село в 1977—1981 рр. називалось Остра (пол. Ostra).
Історія[ред. | ред. код]
Закріпачене в 1580 року в маєтностях Кмітів на волоському праві. До 1772 р. село було в складі Перемишльській землі Руського воєводства.
У 1772–1918 рр. село було у складі Австро-Угорської монархії, у провінції Королівство Галичини та Володимирії. У 1876 р. був відкритий перший у Західних Бескидах паровий тартак. У 1889 році село належало до Ліського повіту, в селі нараховувалося 58 будинків (9 у фільварку) і 562 жителі (179 у фільварку), з них 371 греко-католик, 73 римо-католики, 74 юдеї та 34 інших віровизнань.
У 1919–1939 рр. — у складі Польщі. Село належало до Ліського повіту Львівського воєводства, у 1934–1939 рр. входило до складу ґміни Літовищі. У 1921 р. в селі було 87 будинків і 580 мешканців (433 греко-католиків, 64 римо-католики, 79 юдеїв і 4 інших віровизнань). На 01.01.1939 у селі було 800 жителів, з них 630 українців-грекокатоликів, 20 українців-римокатоликів, 50 поляків і 100 євреїв[2].
У 1940–1951 рр. село належало до Нижньо-Устрицького району Дрогобицької області, була Смільницька сільрада. У 1950 р. в 47 будинках проживало 270 осіб. У рамках договору обміну територіями 1951 року все українське населення насильно виселене до УРСР, більшість — до села Гаврилівка Херсонської області.
У 1975-1998 роках село належало до Кросненського воєводства.
Церква[ред. | ред. код]
Перша згадка про наявність у селі церкви походить із податкового реєстру 1589 року. Спалена татарами в 1672 році, але того ж року збудована нова.
У 1791 р. на новому місці в центрі села збудована дерев'яна церква св. Михаїла, була парафіяльною церквою Затварницького деканату (з 1924 р. — Лютовиського деканату) Перемишльської єпархії УГКЦ. Після виселення українців стояла пусткою, в 1974 р. перетворена на костел, при цьому було знищене автентичне внутрішнє оздоблення. Завдяки збереженню зовнішнього вигляду колишня церква все ж була занесена до Списку Світової спадщини ЮНЕСКО в числі дерев'яних церков карпатського регіону Польщі й України. Дві ікони зі смільницької церкви, датовані 1547 роком перебувають у львівському музеї.
Школа[ред. | ред. код]
Перша згадка походить з 1848 р., вчителем був Іван Шимчак, який навчав 11 дітей. У 1895 р. збудована нова школа, яка з 1904 р. розпочала діяльність як однокласова (тобто, навчання дітей різного віку одним учителем) школа з 1904 р., однак згоріла під час першої світової війни. У 1922 р. почали будову нової і з 1928 р. відкрили школу з українською мовою навчання. Також у селі діяла читальня «Просвіти».
Демографія[ред. | ред. код]
Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][3]:
| Загалом | Допрацездатний вік |
Працездатний вік |
Постпрацездатний вік | |
|---|---|---|---|---|
| Чоловіки | 92 | 20 | 65 | 7 |
| Жінки | 88 | 25 | 53 | 10 |
| Разом | 180 | 45 | 118 | 17 |
Примітки[ред. | ред. код]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Смільник (Бещадський повіт)
- ↑ а б в GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
- ↑ Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 [Архівовано 21 лютого 2021 у Wayback Machine.]. — Вісбаден, 1983. — с. 44.
- ↑ Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Архів оригіналу за 20 вересня 2018. Процитовано 14 серпня 2018.
Посилання[ред. | ред. код]
- Smolnik (2) // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1889. — Т. X. — S. 910. (пол.)
- Smolnik [Архівовано 27 лютого 2018 у Wayback Machine.]
- Zdjęcia cerkwi
- Smolnik [Архівовано 10 січня 2018 у Wayback Machine.]
| |||||||||||
| |||||||||||||||||
|
Це незавершена стаття про Підкарпатське воєводство. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |