Європейська угода

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Європейська угода (англ. Europe agreement) — особливий тип угод про об’єднання (асоціацію), які Європейський Союз уклав у 1990-х роках з десятьма країнами Центральної та Східної Європи, а саме: з Болгарією, Естонією, Латвією, Литвою, Польщею, Румунією, Словаччиною, Словенією, Угорщиною та Чехією. Базуються на дотриманні прав людини, демократії, верховенстві права та ринковій економіці й мають на меті підготувати асоційовані країни до вступу в ЄС.

Із країнами, котрі мають Європейські угоди, відбувається процедура скринінгу законодавства, коли весь обсяг законодавства країн-кандидатів, яке підлягає компетенції ЄС, послідовно перевіряється на відповідність вимогам ЄС, на що передбачається відповідна експертна і фінансова допомога.[1]

Примітки[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]