Миронівський хлібопродукт

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Європродукт)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Агроіндустріальний холдинг «Миронівський хлібопродукт»
Група компаній ПрАТ «Миронівський хлібопродукт»
Тип Приватна компанія
Форма власності приватна компанія
Галузь Агропромисловий комплекс
Спеціалізація агропромисловий холдинг
Засновано 1998
Засновник(и) Юрій Косюк
Штаб-квартира вул. Академіка Заболотного, 158, м. Київ, 03143, Україна[1]
Ключові особи Д-р Джон С. Річ, Юрій Косюк, Джон Грант, Вільям Річардс, Вікторія Капелюшна, Юрій Мельник [2]
Продукція ТМ «Наша Ряба», ТМ «Сертифікований Ангус», ТМ «Фуа Гра», ТМ «Легко!», ТМ «Бащинський», ТМ «Дружба Народів», ТМ «Європродукт» та ін.
Дочірні компанії ПрАТ «Зернопродукт МХП», СТОВ «Старинська птахофабрика», ПрАТ «Український бекон», ТОВ «Птахофабрика «Снятинська нова», НВФ «Урожай», ДП Птахофабрика «Перемога нова», Миронівський м'ясопереробний завод «Легко», ВП «Черкаський завод залізобетонних виробів», ПрАТ «Агрофорт», ТОВ «Урожайна країна», Філія «Перспектив», ПрАТ «Зернопродукт МХП», ТОВ «ЗАХІД-АГРО МХП», СТОВ «АГРОКРЯЖ», ТОВ «АГРО-С», Філія «Рідний край», ПАТ «Миронівський завод з виробництва круп і комбікормів», ТОВ «Вінницька птахофабрика», ТОВ «Таврійський комбікормовий завод», ПрАТ «Миронівська птахофабрика», ТОВ «Катеринопільський елеватор», ПрАТ «Оріль - Лідер», ТОВ «Вінницька птахофабрика», філія «Внутрішньогосподарський комплекс з виробництва кормів» [3]
Сайт mhp.com.ua

Агроіндустріальний холдинг «Миронівський хлібопродукт» — українське ПрАТ, одна з провідних агропромислових компаній України.

МХП — один з лідерів української аграрної індустрії, що має виробничі активи в Нідерландах, Словенії, Словаччині та дистрибуційний офіс в ОАЕ.[4] Компанія заснована 1998 Юрієм Косюком.[5]

Холдинг володіє брендами «Наша Ряба», «Qualiko», «Легко!», «Бащинський», «Ukrainian Chicken».[6] Компанія складається з 11 дистрибуційних центрів (хабів) у великих містах країни[7]. Продукція компанії представлена в 80 країнах.

Діяльність[ред. | ред. код]

Компанія має три напрямки діяльності[джерело?]:

  • рослинництво (вирощування кукурудзи, пшениці, соняшника, ріпаку), виробництво кормів та соняшникової олії;
  • птахівництво і супутні виробництва (виробництво охолодженої курятини, продуктів швидкого приготування);
  • інші сільськогосподарські операції (виготовлення свіжої яловичини преміум класу, ковбасних виробів і копченини, фруктів).

МХП — вертикально інтегрована компанія, контролює повний виробничий цикл отримання товарного м'яса курки. Вирощує зерно для виробництва комбікормів; виготовляє корми для своїх птахофабрик з вирощування батьківського поголів'я і фабрик з виробництва м'яса птиці.

2018 року компанія виробила 600 тис. тонн продукції. Компанія планує підвищити цей результат на 260 тис. тонн завдяки запуску другої черги Вінницької птахофабрики[8]. Компанія володіє близько 370 тис. га землі[9].

На 30 підприємствах компанії працюють 28 тисяч співробітників у 14 регіонах. 2018 було інвестовано 200 млн грн в проекти для розвитку громад та територій присутності[10].

МХП займається впровадженням альтернативної енергетики та виробництва енергії з відновлюваних джерел: у Ладижині (Вінницька область) запущено першу чергу найбільшого в Східній Європі біогазового комплексу проектною потужністю 24 МВт. З 2013 року у складі компанії працює біогазовий комплекс на базі птахофабрики «Оріль-лідер» потужністю 5,5 МВт.[11]

15 травня 2008 року МХП став першою українською аграрною компанією, яка залучила іноземний акціонерний капітал у ході IPO на Лондонській фондовій біржі. Акції МХП котируються під тикером MHPC. Серед партнерів холдингу з реалізації великих інвестиційних проектів — Міжнародна фінансова корпорація (IFC) групи Світового Банку, Європейський інвестиційний банк та провідні європейські інституційні інвестори.[12]

Історія[ред. | ред. код]

  • 1998 — Косюк заснував АТЗТ «Миронівський хлібопродукт». Компанія отримала контрольний пакет акцій у ВАТ «Миронівський завод з виготовлення круп і комбікормів» (Миронівка).[13]
  • 1999 — МХП викуповує та модернізує птахофабрику «Перемога» (с. Будище); починається промислове виробництво м'яса птиці.
  • 2001 — птахофабрика «Дружба народів Нова» (с. Петрівка) увійшла до МХП. «Старинська Птахофабрика» (с. Мирне), яка спеціалізується на вирощуванні батьківського поголів'я птиці, увійшла до МХП.[14]
  • 2002 — виведення на ринок бренду охолодженого курячого м'яса «Наша ряба».[джерело?]
  • 2003 — у грудні МХП стає першою українською компанією, що отримала кредит від Міжнародної фінансової корпорації (IFC). Кошти спрямовані на збільшення та модернізацію виробничих потужностей.

У 2003—2006 роках МХП освоює напрямки діяльності:

  • вирощування кукурудзи, соняшнику, пшениці, ріпаку та інших культур;
  • виробництво ковбасних виробів і м'ясних напівфабрикатів;
  • розведення великої рогатої худоби для виробництва яловичини преміум-класу під торговельною маркою «Сертифікований Ангус»;
  • виробництво гусячої печінки та фуа-гра.

2004 — МХП ввів в експлуатацію завод з переробки насіння соняшника здатного переробляти 200 тисяч тонн насіння на рік (350 тисяч тон на рік, після дообладнання заводу другою лінією переробки).[джерело?]

2005 — до складу МХП входить утворене 2004 року підприємство «Зернопродукт», що займається вирощуванням кукурудзи, пшениці, ячменю і соняшнику. Цього ж року частиною МХП стає також «Катеринопільський елеватор» (комбікормовий завод і потужності для зберігання зернових та олійних культур). Це дозволяє компанії збільшити контроль за виробництвом комбікормів. Щоб виробляти бетонні панелі для будівництва пташників, МХП в травні включає до свого складу Черкаський завод залізобетонних виробів.

2006 — 30 травня, згідно із законодавством Люксембургу, створюється холдингова компанія MHP. S.A.

У січні закінчується будівництво першого в Україні заводу з виробництва м'ясних напівфабрикатів Миронівський м'ясопереробний завод «Легко» (м. Миронівка) — найбільший в Україні завод з виробництва м'ясних напівфабрикатів.[джерело?] До складу компанії з цього року також входять такі підприємства, як Науково-виробнича фірма «Урожай» (рослинництво) та «Дружба народів» (рослинництво та птахівництво).

МХП завершив випуск єврооблігацій на суму 250 мільйонів доларів США.[джерело?]

2007 — у середині року почала працювати перша лінія виробництва ЗАТ «Миронівська птахофабрика» (м. Канів). Для повного забезпечення цього підприємства ресурсами та кормами на «Катеринопільському елеваторі» вводяться в експлуатацію дві додаткові лінії виробництва комбікормів, а також збільшуються потужності Старинської птахофабрики для виробництва інкубаційного яйця. З виходом лінії на повну потужність обсяг виробництва групи був збільшений на 70 %.[джерело?]

2008 — МХП провів первинне публічне розміщення акцій (у формі глобальних депозитарних розписок) на Лондонській фондовій біржі.[джерело?] Таким чином, «Миронівський хлібопродукт» стає першою українською аграрною компанією, що провела лістинг на основному майданчику Лондонської фондової біржі.

Група отримує контроль над 80 % акцій заводу «Український бекон», що виробляє м'ясні вироби. Розширюється продуктова лінійка МХП за рахунок таких брендів м'ясоковбасних виробів, як «Бащинський» та «Європродукт».

З цього року компанія повністю забезпечує свої потреби в кукурудзі, що використовується при виробництві комбікормів.

2009 — у червні закінчено будівництво другої лінії Миронівської птахофабрики — підприємство почало працювати на повну потужність, яка становить близько 200 тисяч тонн курятини на рік. На сьогодні Миронівська птахофабрика — найпотужніше підприємство на українському ринку промислового виробництва курятини та одне з найпотужніших підприємств цього спрямування у Європі.[15]

У вересні збільшуються потужності з переробки соняшнику на «Катеринопільському елеваторі». Це дозволяє МХП задовольнити попит на необхдіний для виробництва комбікормів соняшниковий протеїн, який зростає дедалі більше. Завдяки цьому виробництво олії збільшується на 50 %. У квітні проводиться рестайлинг ТМ «Наша Ряба».

2010 — в Ладижині розпочато будівництво птахофабрики «Вінницький бройлер»[16] потужністю 440 тис. тонн курятини на рік. Після введення в експлуатацію всіх виробничих ліній це буде найбільше підприємство такого профілю в Європі та одне з найбільших у світі.

Рефінансовано 250 млн дол США єврооблігацій і отримано 330 млн доларів США до 2015 року.[17]

В грудні в ході SPO власник МХП Юрій Косюк продає близько 10 % акцій компанії. У вільному обігу відтепер знаходяться близько 35 % акцій компанії.

2011 — МХП починає розробку проекту «Біогаз», що передбачає будівництво біогазової станції на курячому посліді на потужностях птахофабрики «Оріль-Лідер» (Дніпропетровська обл). Об'єм інвестицій — близько $15 млн на одну установку. Потужність станції складе 5 МВт на рік. Біогазова станція зменшить «вуглецевий слід» і допоможе знизити виробничі видатки[9].

Мета компанії — енергетична ефективність та незалежінсть.

2012 — була збудована і введена в експлуатацію перша черга Вінницького комплексу. На середину 2014 р. запланований вихід на річний рівень виробництва у розмірі близько 220 тис. тонн.

У квітні 2012 р. МХП почав будівництво біогазової станції на птахофабриці «Оріль-Лідер». У грудні 2012 р. перший ферментатор було введено в експлуатацію в тестовому режимі.

МХП збільшив свій земельний банк приблизно на 5 тис. га.

4 грудня 2012 р. влада ЄС проголосувала за включення України у список країн, що мають право експорту продуктів птахівництва у країни Європейського Союзу. Згідно з Регламентом ЄС № 88/2013, з 31 січня 2013 р. Україна отримала право на експорт продуктів птахівництва у країни ЄС.

2013 — на кінець року на Вінницькій птахофабриці на повну потужність працюють дев'ять зон вирощування. Компанія успішно випускає єврооблігації на суму $750 млн терміном до 2020 р. і пропонує до обміну облігації, термін яких добігає кінця у 2015 р. МХП вперше, згідно з найкращими світовими практиками, виплачує квартальні дивіденди акціонерам компанії у розмірі S$1,13 на 1 акцію, що еквівалентно US$120 млн.

Три підприємства компанії отримують єврономери, що дозволяють експортувати їхню продукцію у країни ЄС. Починається експорт продукції МХП в ЄС.

Завдяки новим придбанням у Росії (40 тис. га) і в Україні (35 тис. га) земельний банк МХП досягає 360 тис. га.

2014 — завершено будівництво і введення в експлуатацію першої черги Вінницької птахофабрики потужністю близько 220 тис. тонн м'яса птиці на рік. Того ж року підприємство отримало дозвіл на експорт своєї продукції в країни ЄС і почало екпорт курятини під ТМ Qualiko.

Вперше МХП бере участь у найбільших світових виставках продуктів харчування: GULFOOD (Дубай, ОАЕ) і SIAL (Париж, Франція). Географія експорту досягає 50 країн СНД, Азії, Африки, Близького Сходу. Обсяги експорту продукції МХП зростають. Для екпорту продукції МХП на світові ринки ствоерно ТМ Qualiko.

Створено ТМ Chik&Go — бренд охолоджених продуктів, готових до споживання.

2015 — МХП вперше взяв участь у міжнародній виставці AGUNA (Кельн, Німеччина), загальна кількість контрактів по цьому заходу склала 310.

На початку вересня 2015 року у складі «Катеринопільського елеватора» було завершено будівництво найбільшого в Україні і першого для МХП олієекстраційного заводу, а 10 жовтня його введено в експлуатацію.

На Миронівській птахофабриці введено в роботу дві дільниці вирощування курчат-бройлерів та нові потужності з заморозки продукції.

У червні у Брюсселі шість продуктів МХП отримали європейські нагороди ITQI (International taste&quality institute) — Міжнародного інституту смаку та якості — як переможці міжнародного конкурсу Superior Taste Awards 2015.

Компанія продовжує політику впровадження точного землеробства, адміністрування земельного банку.

У травні МХП вперше взяв участь у виставці у далекосхідному регіоні — SIAL China (Шанхай, Китай).

2016 — Відкрито підприємство у Голландії — перше представництво і перший виробничий майданчик МХП в Європі.

МХП започаткував конкурс мікрогрантових проектів для сільського населення «Село. Кроки до розвитку». Проект спрямований на стимулювання соціальної активності сільських громад.[18]

Завершено пілотний проект з впровадження геоінформаційної системи — комплексного рішення для об'єднання у єдиному інформаційному просторі облікових та картографічних даних. Розпочато впровадження інтегрованої системи управління сільськогосподарським виробництвом GlobalG.A.P.

2017 — відбувся рестайлінг компанії МХП. 7 листопада 2017 року МХП презентував оновлений логотип Групи МХП усім співробітникам та громадськості. Новий знак — це трансформація історичного елементу «млин», який присутній у логотипі компанії ще з 1998 року.[19]

За голландською моделлю відкрито переробне підприємство у Словаччині.

Розпочато спільний проект агрохолдингу МХП з Radar Tech і Agrohub — MHP accelerator, який спрямований на пошук, розвиток і інтеграцію стартапів у сфері агробізнесу.

Директор департаменту технологій якості продуктів Олена Косюк вперше представила МХП на Міжнародному форумі IFC з безпечності харчової продукції. Це стало можливим завдяки тому, що МХП — одна з перших компаній в Україні, яка впровадила на своїх підприємствах систему HAССP (аналіз небезпечних чинників та критичні точки контролю).

Розпочато будівництво другої черги Вінницької птахофабрики. Загальна потужність другої черги, яка буде введена в експлуатацію на 100 % протягом наступних трьох років, становить 260 тис. тонн.

2018 — у 2018 році МХП розпочав роботу над угодою щодо придбання Perutnina Ptuj, міжнародної та найбільшої компанії з виробництва курятини і продуктів з м'яса птиці в Південно-Східній Європі. Завершено угоду на початку 2019 року.

Створено департамент енергоінновацій, енергоефективності та smart-енергетики.

Збільшено потужності сушіння та зберігання зерна за рахунок розширення Ямпільського та Краснянського елеваторів й побудови на трьох підприємствах МХП — у «Агро-С», «Зернопродукті МХП» та Філії «Перспектив» — нових сушильних комплексів з можливістю зберігання зерна в поліетиленових рукавах.

Створено MHP Channel — діджитал еко-систему, яка включає, усі онлайн-канали комунікації: сторінки МХП та МХП СТАРТ в Facebook та Instagram, офіційний Youtube та Telegram-канали компанії.

МХП став одним з найкращих роботодавців України за версією міжнародної консалтингової компанії Korn Ferry та українського бізнес-видання «Власть денег». Також компанія отримала спеціальну нагороду «За внесок в розвиток культури HR-брендінгу в Україні» від HH за програму кар'єрного розвитку «МХП Старт»[20].

Розпочато будівництво ВП «Біогаз Ладиждин» — найбільшого біогазового комплексу з переробки курячого посліду в Європі та другої біогазової станції МХП. До кінця року було запущено 1 чергу потужністю 10 МВт.

Економічні показники[ред. | ред. код]

Згідно з даними Держкомстату України, МХП у 2009 виробив близько 43 % промислової курятини. Можливості компанії дозволяють щотижня вирощувати понад 3,5 млн бройлерів для виробництва 27,5 тис. тонн м'яса птиці на місяць.[джерело?] МХП у 2010 збільшив виробництво курятини на 26 % — до 360 тис. тонн.[21]

2011 виручка МХП збільшилася на 30 % — до 1,2 млрд $. Цього року компанія вперше обробила 280 тис. га, зібравши рекордний урожай — 1,7 млн тонн зернових[22].

З 2015 — МХП охоплює 50 % ринку промислового виробництва м'яса птиці[23]. Компанія об'єднує 19 підприємств, які спеціалізуються на виробництві курятини, інкубаційних яєць, кормів, вирощуванні великої рогатої худоби та виробництві готової продукції[24]. МХП випускає продукцію торгових марок «Наша Ряба», «Легко!», «Бащинський». На експорт виробляються ТМ «Qualiko», «Ukrainian chicken», «Assilah», «Sultanah». Пізнаваність торгових марок серед споживачів складає 97 %.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. http://www.mhp.com.ua/uk/contacts
  2. http://www.mhp.com.ua/uk/about/board
  3. https://www.mhp.com.ua/uk/about/structure
  4. MHP - Для інвесторів - MHP SE Кіпр - Корпоративне управління. www.mhp.com.ua. Процитовано 2019-08-14. 
  5. MHP - Про Компанію - Історія. www.mhp.com.ua. Процитовано 2019-08-14. 
  6. MHP - Про Компанію - Наші бренди. www.mhp.com.ua. Процитовано 2019-08-14. 
  7. MHP - Наша діяльність - Вертикальна інтеграція. www.mhp.com.ua. Процитовано 2019-08-14. 
  8. MHP - Наша діяльність - М'ясопереробка. www.mhp.com.ua. Процитовано 2019-08-14. 
  9. а б Миронівський хлібопродукт Косюка: свіжі новини, статистика та фінансова інформація. РБК-Украина (ru). Процитовано 2019-10-30. 
  10. MHP - Медіа - Прес-релізи - МХП сьогодні випускає нефінансовий звіт за 2018 рік. www.mhp.com.ua. Процитовано 2019-08-14. 
  11. MHP - Наша діяльність - Біогаз. www.mhp.com.ua. Процитовано 2019-08-14. 
  12. MHP - Для інвесторів - Інформація про акції. www.mhp.com.ua. Процитовано 2019-08-14. 
  13. MHP - Про Компанію - Історія. www.mhp.com.ua. Процитовано 2019-08-14. 
  14. MHP - Про Компанію - Історія. www.mhp.com.ua. Процитовано 2019-08-15. 
  15. MHP - Про Компанію - Історія. www.mhp.com.ua. Процитовано 2019-08-14. 
  16. http://www.mhp.com.ua/ua/node/626/ Архівовано 11 квітень 2010 у Wayback Machine. Офіційний сайт. Прес-релізи
  17. MHP - Для інвесторів - Інформація про облігації. www.mhp.com.ua. Процитовано 2019-08-15. 
  18. MHP - Корпоративна відповідальність - Корпоративна соціальна відповідальність - Наші проекти КСB - Село. Кроки до розвитку. www.mhp.com.ua. Процитовано 2019-08-15. 
  19. MHP - Медіа - Прес-релізи - Рестайлінг логотипу МХП. www.mhp.com.ua. Процитовано 2019-08-15. 
  20. МХП визнали одним з найбільш привабливих роботодавців українського агросектору. РБК-Украина (ru). Процитовано 2019-10-30. 
  21. http://economics.unian.net/ukr/detail/75154 «Миронівський хлібопродукт» збільшив виробництво курятини на 26 %
  22. Архівована копія. Архів оригіналу за 6 грудень 2017. Процитовано 5 грудень 2017. 
  23. Аграрний сектор України: тенденції, суб'єкти, перспективи реформування
  24. https://www.mhp.com.ua/uk/about/structure

Джерела[ред. | ред. код]