Фондова біржа

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Фо́ндова бі́ржа — організаційно оформлений, постійно діючий ринок, на якому здійснюється торгівля цінними паперами; акціонерне товариство, яке зосереджує попит і пропозицію цінних паперів, сприяє формуванню їх біржового курсу та здійснює свою діяльність відповідно до чинного законодавства, статуту і правил фондової біржі.

Нью-Йоркська фондова біржа

Історія[ред. | ред. код]

Перші спроби упорядкувати боргові записи по датам відносяться до стародавнього світу. Про це свідчать знайдені в месопотамських містах глиняні таблички із записами дат процентів по боргам. Більшість дослідників вважають, що біржові торги розпочалися із часу створення Голландської Ост-Індійської компанії у 1602 році.

Види цінних паперів[ред. | ред. код]

Основні види цінних паперів, які обертаються на біржі, — це акції й облігації, державні боргові зобов'язання, а також похідні від них. Процедура допуску їх до котування на фондовій біржі називається лістингом; вона здійснюється згідно з конкретними вимогами до їх емітента. Цінні папери, які пройшли процедуру лістингу і дозволені для купівлі-продажу, називаються фондовими цінностями (активами). Торгівля ведеться або партіями, на певну суму, або за видами, при цьому договори укладаються «заочно», без наявності на біржі самих цінних паперів.

Величезними біржами світу є Нью-Йоркська, Лондонська і Токійська; на них обертаються акції декількох тисяч великих корпорацій, які складають більш 75 % всього фінансового капіталу, що обертається в світі. Американський, англійський, японський і тайванський біржові ринки цінних паперів — найбільші в світі за сумою цін акцій, що котируються, і за обсягом укладених договорів.

Організація[ред. | ред. код]

Найрозповсюдженіша модель фондової біржі — приватне акціонерне товариство — об'єднує рівноправних членів, що купили місце для ведення операцій на біржі. Не членам цього акціонерного товариства не дозволяється здійснювати операції на фондовій біржі.

Фондова біржа не є комерційною організацією і не ставить за мету отримання прибутків. Її доходи формуються за рахунок продажу акцій, регулярних членських внесків, біржових зборів і штрафів. Доходи повністю йдуть на покриття витрат, на забезпечення і розвиток діяльності біржі.

Ринок дилерів — частина ринку цінних паперів, рух яких регулюється діяльністю дилерів, що коригують свої цілі відповідно до змін загального попиту і пропозиції та оцінюють папери відповідно до портфеля цих паперів, що нагромадились у ньому.

Учасники біржі[ред. | ред. код]

Основними учасниками біржового ринку є емітенти (корпорації, що випускають цінні папери), інвестори (особи, які купують цінні папери) й інвестиційні інститути (посередник, фінансовий брокер, інвестиційний консультант, інвестиційна компанія, інвестиційний фонд).

Укладання договорів[ред. | ред. код]

Сигналом до укладання договору є доручення клієнта продати або купити певну кількість цінних паперів певного виду на певних умовах, яке передано посереднику (брокеру, дилеру) усно або письмово.

Цінні папери, як правило, продаються партіями (пакетами) по 100 або 1000 штук. Брокер або брокерська фірма передає доручення своєму представнику в біржовому залі, який сам або через маклера укладає договір з іншим брокером, що отримав відповідне доручення від свого клієнта. Договір реєструється електронною системою фондової біржі одразу після його укладення, грошові розрахунки між сторонами договору і посередниками здійснюються в межах установленого часу (в США — протягом 5 робочих днів) за допомогою клірингових центрів.

Біржова ціна[ред. | ред. код]

Ціна цінних паперів на біржі формується в результаті подвійного аукціону або ранжирування заяв у межах ціни закупки (нижня межа) і ціни продажу (верхня межа). Кожний договір передбачає новий аукціон. Біржові ціни фіксуються кілька разів на день і щоденно публікуються в пресі, так само як і інформація про укладені договори. Щорічні інформаційні збірники про фондову біржу випускаються Всесвітньою федерацією фондових бірж і Федерацією бірж Європейського Співтовариства.

Стан фондової біржі й економіки в цілому аналізується на основі різних показників фондового ринку — індексів. Кожна фондова біржа має свою власну систему індексів. Найбільш відомими є: індекс Доу-Джонса — Нью-Йоркська фондова біржа, індекс Ніккей — Токійська фондова біржа, індекс Dax — Німеччина.

Фондові біржі України[ред. | ред. код]

Фондова біржа утворюється та діє в організаційно-правовій формі акціонерного товариства або товариства з обмеженою відповідальністю. Прибуток фондової біржі спрямовується на її розвиток та не підлягає розподілу між її засновниками (учасниками).

Українська біржа

В Україні фондову біржу може бути створено не менш як 20 засновниками — торговцями цінними паперами. Фондова біржа має право провадити діяльність з організації торгівлі на фондовому ринку з моменту отримання ліцензії Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку. Фондова біржа набуває прав юридичної особи з моменту її реєстрації, що здійснюється в загальному порядку.

У ХІХ і на початку ХХ ст. на території України існувало чотири товарно-фондові біржі — у Києві, Одесі, Харкові, Львові.[1]

Щоб новостворена фондова біржа офіційно отримала право здійснювати свою діяльність, її необхідно зареєструвати і узгодити чимало аспектів з низкою законів, серед яких найвагомішим є ЗУ «Про цінні папери і фондову біржу».

Згідно визначень Господарського Кодексу України, діяльність такого виду бірж визначається такими факторами:

  • Довіра у робочих стосунках брокера та клієнта — часто трапляються випадки, коли угоди купівлі-продажу укладаються заднім числом або взагалі в усній формі;
  • Прозорість — всі дані про операції будь-яких учасників ринку мають бути відкриті для перегляду іншими учасниками;
  • Для врегулювання діяльності учасників фондової біржі адміністрацією розробляється комплекс загальних правил торгівлі та обліку.

Якщо порівнювати біржі, які працювати кілька десятиліть назад і сучасні — можна побачити чимало відмінностей, зокрема й те, що в минулому всі змушені були підпорядковуватись загальним правилам, які далеко не всім підходили, а тепер кожна біржова організація встановлює власні правила діяльності залежно від компаній-вкладників, регіону, економічних факторів та багатьох інших.

Проте, попри чималі відмінності в роботі, сучасна біржова система України базується на загальних принципах, що і забезпечує стабільність роботи в кожному регіоні. При цьому є дуже важливим ієрархічний поділ даних організацій — біржі-лідери, як правило найпершими розпочинають торги і характеризуються найбільшими обсягами цінних паперів та здійснених операцій купівлі-продажу.[2]

Реєстр всіх бірж України міститься у Реєстрі ліцензованих учасників фондового ринку[3], що ведеться Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку.

Станом на 06.04.2020 року в Україні працюють наступні біржі:

Назва біржі Кількість

учасників

Рік

заснування

Обсяг торгів

(06.04.2020) грн.

Iндекс Біржовий

список

(06.04.2020)

Капіталізація

(06.04.2020) грн.

ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО

«ФОНДОВА БІРЖА ПФТС» [4]

59 [5] 1997 263 389 445 Индекс ПФТС [6] 348 інструментів [7]
ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО

«УКРАЇНСЬКА БІРЖА» [8]

71 [9] 2009 7 200 Індекс українських акцій [10] 259 інструментів

57 емітентів [11]

105 809 000 000‬
Приватне акціонерне товариство

«Українська міжбанківська валютна біржа» [12]

37 [13] 1992 4 589 040 1 емітент

12 валютних пар (фьючерсы) [14]

ПРИВАТНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «ФОНДОВА БІРЖА «ІННЕКС»» 20 [15] 2006.

до 2006 року

АТ «Донецька - фондова біржа»

3 емітенти [16]
ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «ФОНДОВА БІРЖА «ПЕРСПЕКТИВА»» [17] 72 [18] 2006 [19] 186 965 976 [20] 264 інструментів [21]

14 інструментів строковий ринок [22]

ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «УКРАЇНСЬКА БІРЖА» 22 [23] 2012 [24] Індекс UKRSE [25] 12 інструментів [26]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Мошенський С. З. Фінансові центри України та ринок цінних паперів індустріальної епохи. — London: Xlibris, 2014. — 453 c.
  2. Грошики | Фондові ринки. 
  3. Реєстр ліцензованих учасників фондового ринку
  4. Про Біржу — ПФТС. pfts.ua. Процитовано 2020-04-06. 
  5. Члени Біржі — ПФТС. pfts.ua. Процитовано 2020-04-06. 
  6. Індекси акцій — ПФТС. pfts.ua. Процитовано 2020-04-06. 
  7. Біржовий Список — ПФТС. pfts.ua. Процитовано 2020-04-06. 
  8. Українська біржа - Українська версія - Про біржу. Украинская биржа. Процитовано 2020-04-06. 
  9. Українська біржа - Члени біржі. Украинская биржа. Процитовано 2020-04-06. 
  10. Українська біржа - Індекс українських акцій (iндекс UX). Украинская биржа. Процитовано 2020-04-06. 
  11. Українська біржа - Біржовий список. Украинская биржа. Процитовано 2020-04-06. 
  12. УМВБ | Історія (uk). Процитовано 2020-04-06. 
  13. УМВБ - Перелік членів фондової біржі. infodisclosure.uice.com.ua. Процитовано 2020-04-06. 
  14. УМВБ - біржовий список фінансових інструментів. infodisclosure.uice.com.ua. Процитовано 2020-04-06. 
  15. Корпоративний портал INNEX - Перелiк членів Біржі. www.innex-group.com. Процитовано 2020-04-06. 
  16. Корпоративний портал INNEX - Біржовий список. www.innex-group.com. Процитовано 2020-04-06. 
  17. Фондова біржа «Перспектива». fbp.com.ua. Процитовано 2020-04-06. 
  18. Фондова біржа «Перспектива». fbp.com.ua. Процитовано 2020-04-06. 
  19. Фондова біржа «Перспектива». fbp.com.ua. Процитовано 2020-04-06. 
  20. Фондова біржа «Перспектива». fbp.com.ua. Процитовано 2020-04-06. 
  21. Фондова біржа «Перспектива». fbp.com.ua. Процитовано 2020-04-06. 
  22. Фондова біржа «Перспектива». fbp.com.ua. Процитовано 2020-04-06. 
  23. Перелік членів УФБ. ukrse.com.ua. Процитовано 2020-04-06. 
  24. Результати торгів. ukrse.com.ua. Процитовано 2020-04-06. 
  25. Індекс UKRSE. ukrse.com.ua. Процитовано 2020-04-06. 
  26. Біржовий список УФБ. ukrse.com.ua. Процитовано 2020-04-06. 

Джерела[ред. | ред. код]

  1. Кириленко В. В. Економіка. Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів. — Тернопіль: Економічна думка, 2002. — 193с.

Література[ред. | ред. код]

  • Ринок цінних паперів і фондова біржа: навч. посіб. для самост. вивч. дисципліни студентами спец. «Фінанси і кредит» / С. В. Черкасова; Укоопспілка, Львів. комерц. акад. — Львів, 2015. — 167 c. — Бібліогр.: с. 165—167.

Посилання[ред. | ред. код]