Єгоров Борис Кузьмович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Єгоров Борис Кузьмович
Народження 25 березня 1925(1925-03-25)
Знам'янка, Олександрійська округа, Катеринославська губернія, Українська СРР, СРСР
Смерть 8 червня 2017(2017-06-08) (92 роки)
  Запоріжжя, Україна
Країна  СРСР
 Україна
Жанр пейзаж, портрет і жанрове малярство
Навчання Одеське художнє училище (1950)
Діяльність художник, педагог
Вчитель Шелюто Микола Андрійович, Тодоров Михайло Дмитрович, Павлюк Микола Артемович і Мучник Леонід Овсійович
Член Спілка радянських художників України
Нагороди

Борис Кузьмович Єго́ров (нар. 25 березня 1925, Знам'янка — пом. 8 червня 2017, Запоріжжя) — український живописець і педагог; член Спілки радянських художників України з 1972 року.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 25 березня 1925 року у містечку Знам'янці (нині місто Кіровоградської області, Україна) в робітничій сім'ї. Навчався у Знам'янці в середній школі № 9 Одеської залізниці. У період німецько-радянської війни виконував завдання підпільно-диверсійних груп Знам'янки як розвідник і зв'язківець. Після відвоювання міста Червоною армією працював в паровозному депо Знам'янки кочегаром паровоза, помічником машиніста[1].

Упродовж 1945—1950 років навчався в Одеському художньому училищі у Миколи Шелюто, Михайла Тодорова, Миколи Павлюка, Леоніда Мучника. Дипломна робота — картина «Молотьба» (керівник Михайло Тодоров, оцінка «відмінно»).

З 1950 року жив і працював у Запоріжжі: у 1950—1964 роках працював у Запорізькому обласному товаристві художників, одночасно у 1952—1959 роках викладав у образотворчій студії робочої молоді в Будинку культури ДЕЗа[2]; протягом 1960—1995 років працював на Запорізькому художньо-виробничому комбінаті. Жив у будинку на вулиці Леніна, № 58, квартира № 24[3] та в будинку на вулиці Трегубенка, № 12, квартира 60[4]. Помер у Запоріжжі 8 червня 2017 року. Похований у Запоріжжі на Осипенківському кладовищі[2].

Творчість[ред. | ред. код]

Працював у галузі станкового живопису. Переважно створював пейзажі, а також портрети, жанрові картини. Серед робіт:

  • «Студентка» (1957);
  • «Дружинники» (1960);
  • «Правнучки Тараса Шевченка Катерина та Антоніна Красицькі» (1960);
  • «Доярка» (1961);
  • «Вихід в море» (1961);
  • «Охоронець ферми» (1962);
  • «Індустріальний ранок» (1964);
  • «Озимка» (1967);
  • «Веранда у Ворохті» (1967);
  • «Річка Снов» (1969);
  • «Тополя» (1970);
  • «Весняний паводок» (1970);
  • «Озимина» (1971);
  • «Ранок на “Запоріжсталі”» (1972);
  • «Тополя» (1974);
  • «Весняне мереживо. Гребля Дніпрогесу» (1975);
  • «Дружинники» (1978);
  • «Дорога до храму» (1980);
  • «Кавказькі гори» (2000);
  • «Зустріч козаків із чумаками» (2004);
  • «Золота Хортиця» (2005);
  • «З Перемогою!» (2005);
  • «Тамара» (2006);
  • «Дари полів» (2008);
  • «Виноград Кеша» (2008).

Брав участь в обласних, республіканських, зарубіжних мистецьких виставках з 1950 року. Персональні виставки відбулися у Знам'янці у 1973 році, Кракові у 2001 році, Запоріжжі у 2002, 2005, 2010, 2012 роках.

Твори художника зберігаються у Національному художньому музеї України у Києві, Запорізькому, Кіровоградському, Одеському художніх, Знам'янському міському музеях, у приватних колекціях. Більше 150 робіт знаходяться в Державному художньому фонді України[1].

Відзнаки[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Єгоров Борис Кузьмович / Знам'янська міська територіальна громада.
  2. а б в Єгоров Борис Кузьмович / Запорізька організація Національної спілки художників України.
  3. Єгоров Борис Кузьмович / Довідник членів Спілки художників України. Київ. 1998. С. 48.
  4. Єгоров Борис Кузьмович / Довідник членів Національної спілки художників України. Київ. 2003. С. 96.
  5. Запорізька міська рада. Почесні громадяни. Архів оригіналу за 17 квітня 2021. Процитовано 17 листопада 2022.

Література[ред. | ред. код]