Єжи Енгель

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Єжи Енгель
Engel Jerzy PMN.jpg
Особові дані
Народження 6 жовтня 1952(1952-10-06) (67 років)
  Влоцлавек, Польща
Громадянство Flag of Poland.svg Польща
Позиція нападник
Юнацькі клуби
1966-1969 Польща «Юнак» (Влоцлавек)
Професіональні клуби*
Роки Клуб Ігри (голи)
1969-1971 Польща «Куявяк» (Влоцлавек)  ? (?)
1971-1973 Польща AZS-AWF (Варшава)  ? (?)
1973–1974 Польща «Полонія»  ? (?)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада
1975–1976 Польща «Полонія ІІ» (Варшава)
1976–1977 Польща «Гутник» (Варшава)
1977–1978 Польща «Блонянка» (Блоне)
1978 Польща «Полонія» (Варшава)
1979–1981 Польща «Полонія» (Бидгощ)
1981 Польща Польща (асист.)
1982–1984 Польща «Гутник» (Варшава)
1984–1985 Польща «Легія» (асист.)
1985–1988 Польща «Легія»
1988–1990 Кіпр «Аполлон»
1990–1991 Кіпр «Пафос»
1991–1996 Кіпр «Неа Саламіна»
1996 Польща «Полонія»
1996–1997 Кіпр «Неа Саламіна»
1997 Кіпр «Аріс»
2000–2002 Польща Польща
2005–2006 Польща «Вісла» (Краків)
2006 Кіпр АПОЕЛ

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Єжи Енгель (пол. Jerzy Engel [vwaˈdɨswav ˈjɛʐɨ ˈɛŋɡɛl], нар. 6 жовтня 1952, Влоцлавек) — польський футболіст, що грав на позиції нападника. По завершенні ігрової кар'єри — тренер.

Рано завершивши ігрову кар'єру через травму, він став тренером і працював з низкою польських та кіпрських клубів, а також збірною Польщі, яку вивів вперше за 12 років на чемпіонат світу.

Ігрова кар'єра[ред. | ред. код]

Розпочав займатись футболом у командах «Юнак» та «Куявяк» з рідного міста Влоцлавек. Під час навчання в Варшавській академії фізичної культури грав за клуб AZS-AWF (Варшава), після чого потрапив в «Полонію», де і закінчив свою ігрову кар'єру в 1974 році у 22 роки через травму.

Кар'єра тренера[ред. | ред. код]

Розпочав тренерську кар'єру у резервній команді «Полонія», що грала в регіональній лізі та «Гутнику» (Варшава) (III ліга). Крім того, він працював у командах «Блонянка» (Блоне) (III ліга), «Полонія» (II ліга) та «Полонія» (Бидгощ) (III ліга).

У травні 1981 року увійшов у тренерський штаб польської збірної, а сім місяців потому він повернувся до «Гутника» (Варшава), з яким в 1983 році вперше в історії клубу вийшов у другий дивізіон.

Починаючи з 1984 року він був помічником Єжи Копи у «Легії», а в червні 1985 року у віці 33 років він став головним тренером клубу. З ним став віце-чемпіоном країни в сезоні 1985/86. Через кілька місяців «Легія» була близька до того, щоб вибити грізний «Інтернаціонале» у другому раунді Кубка УЄФА (3:2, 0:1). Енгель подав у відставку після перших чотирьох турів сезону 1987/88, в яких команда зазнала три поразки.

З 1988 по 1995 рік він працював у кіпрських клубах «Аполлон», «Пафос» та «Неа Саламіна» без особливого успіху.

У другій половині 90-х років він сидів за столом спортивного директора частіше, ніж на тренувальній лаві. У сезоні 1995/96 він працював у «Легії», що грала тоді у Лізі чемпіонів, а потім протягом трьох років у «Полонії». Він створив ефективний дует з молодим тренером Даріушом Вдовчиком. Їх спільним успіхом були виграші чемпіонату Польщі, Кубка Ліги та Суперкубка Польщі у 2000 році.

У жовтні 1999 року Януш Войцик був звільнений з посади головного тренера польської збірної. Новими кандидатами розглядалия двоє тренерів — Францішек Смуда та Генрик Касперчак. Утім перший не зміг розірвати контракт з «Легією», а Касперчак не мав контактів з польським футболом, оскільки він багато років працював за кордоном. Нарешті, вибір упав на Енгеля, який взяв на себе обов'язки тренера з 1 січня 2000 року. Незважаючи на слабкий старт (перші шість ігор без перемог, з них чотири без забитих м'ячів), у кваліфікації на ЧС-2002 поляки виграли групу, випередивши Україну, Білорусь та Норвегію[1]. Участь у мундіалі забезпечив значною мірою найкращий польський гравець нігерійського походження Еммануель Олісадебe, який дебютував і став одним з відкриттів саме під керівництвом Енгеля. Єжи Енгель був першим тренером з 1986 року, який зумів вивести польську кадру на чемпіонат світу. Проте на самому турнірі збірна програла перші два матчі (0: 2 — з Південною Кореєю та 0:4 з Португалією)) і завчасно вилетіла з турніру. Преса звинувачувала тренера в тому, що він не може підтримувати дисципліну в команді, і був надто прив'язаний до гравців, які сформували кістяк в кваліфікації. Після чемпіонату Енгель покинув збірну.

Після річної перерви Енгель повернувся на роботу спортивного директора, спочатку в «Легію», потім у «Полонію».

З червня по жовтень 2005 року він був тренером «Вісли» (Краків), з якою був близький, щоб вперше в історії вивести її в груповий етап Ліги чемпіонів (здобувши в першому матчі кваліфікації вдома перемогу 3:1 над грецьким «Панатінаїкосом», на виїзді краківчани поступились 1:4 після додаткового часу). Він був звільнений після поразки від «Віторії» «Гімараєш» в Кубку УЄФА.

З грудня 2005 року по травень 2006 року працював в АПОЕЛі[2] і виграв з ним Кубок Кіпру. Після чого повернувся на функціонерську роботу.

Досягнення[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]