Єнін Петро Матвійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Петро Єнін
Народився 9 червня 1937(1937-06-09)
Леб'яже, УРСР
Помер 20 січня 2018(2018-01-20) (80 років)
Київ, Україна
Поховання Байкове кладовище
Alma mater Київський інженерно-будівельний інститут (1964)
Галузь житлово-комунальне господарство (теплопостачання, газопостачання, кондиціонування повітря)
Заклад Всесоюзний науково-дослідний інститут гідромеханізації, санітарно-технічних і спеціальних будівельних робіт (1969—1977)
Інститут підвищення кваліфікації керівних працівників та спеціалістів житлово-комунального господарства (1977—1993)
Київський національний університет будівництва і архітектури (1993—2013)
Посада завідувач лабораторії, завідувач кафедри, декан, проректор, виконувач обов'язків ректора, директор Інституту, професор
Вчене звання професор
Науковий ступінь кандидат технічних наук (1969)
Членство академік Академії будівництва України, член Комітету з Державних премій України в галузі науки і техніки
Відомий завдяки: створенню в Україні системи післядипломної освіти в галузі будівництва, розробці та впровадженню альтернативних джерел енергії
Нагороди
Відмінник освіти України
Нагрудний знак «Петро Могила»
Нагрудний знак «Петро Могила»

Петро Матвійович Єнін (9 червня 1937, Леб'яже — 20 січня 2018, Київ) — український науковець у галузі житлово-комунального господарства, педагог. Кандидат технічних наук (1969), професор. Засновник системи післядипломної освіти в галузі будівництва в Україні, розробник альтернативних джерел енергії. Автор понад 350 наукових робіт, зокрема близько 15 авторських свідоцтв на винаходи.

Понад 15 років обіймав різні посади в Інституті підвищення кваліфікації керівних працівників та спеціалістів житлово-комунального господарства: від завідувача кафедри до виконувача обов'язків ректора (1977—1993). Протягом 20 років — директор Інституту післядипломної освіти Київського національного університету будівництва і архітектури (1993—2013), паралельно — завідувач кафедри інженерних систем будівель і споруд[1].

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився 9 червня 1937-го року у селі Леб'яже на Харківщині.

У 1964-му році з відзнакою закінчив Київський інженерно-будівельний інститут, тоді ж вступив до аспірантури.

У 1969-му році закінчив аспірантуру та здобув науковий ступінь кандидата технічних наук, захистивши дисертацію на тему «Исследование вентиляции хранилищ сахарной свеклы с испарительным охлаждением воздуха». Тоді ж переїхав до Ленінграду, де обійняв посаду завідувача лабораторії Всесоюзного науково-дослідного інституту гідромеханізації, санітарно-технічних і спеціальних будівельних робіт[2].

У 1977-му році повернувся до Києва, де протягом 16-ти років обіймав різні посади в Інституті підвищення кваліфікації керівних працівників та спеціалістів житлово-комунального господарства: завідувача кафедри, декана, проректора, виконувача обов'язків ректора.

Після реорганізації інституту у 1993-му році обійняв посаду декана новоствореного факультету підвищення кваліфікації та перепідготовки спеціалістів своєї alma mater — Київського національного університету будівництва і архітектури. У 2005-му році факультет реорганізовано в Інститут післядипломної освіти, який і очолив Петро Єнін. Паралельно завідував кафедрою інженерних систем будівель і споруд.

Надгробок Петра Єніна, Байкове кладовище

У 2013-му році залишив посаду директора Інституту післядипломної освіти, вийшов на заслужений відпочинок. Помер на 81-му році життя 20 січня 2018-го року. Був кремований, прах похований у колумбарії Байкового кладовища (ділянка № 17/1отк, 50°24′55″ пн. ш. 30°30′18″ сх. д. / 50.4154000° пн. ш. 30.5050750° сх. д. / 50.4154000; 30.5050750), неподалік від центрального входу.

Наукова та педагогічна діяльність[ред. | ред. код]

Автор понад 350 наукових робіт, зокрема близько 15 авторських свідоцтв на винаходи. Засновник системи післядипломної освіти в галузі будівництва в Україні, розробник альтернативних джерел енергії, дослідник проблем теплогазопостачання, кондиціонування повітря.

Під керівництвом Петра Єніна в Інституті післядипломної освіти значно вдосконалено навчальний процес, розширено перелік спеціальностей, педагогічний склад поповнили кандидати та доктори наук, професори, підготовлені до випуску понад 4 тисячі фахівців[3].

Академік Академії будівництва України, член Комітету з Державних премій України в галузі науки і техніки[3].

Науковий доробок (частковий)[ред. | ред. код]

список наукових робіт
  • «Исследование вентиляции хранилищ сахарной свеклы с испарительным охлаждением воздуха»: диссертация кандидата технических наук : 05.00.00 / П. М. Енин. — Киев, 1969. — 245 с. : ил.
  • «Газоснабжение жилищно-коммунальных объектов»: справочник / П. М. Енин, М. Б. Семенов, Н. И. Тохтамыш. — Киев: Будiвельник, 1981. — 136 с. : ил.; 22 см.
  • «Наладка и эксплуатация систем вентиляции и кондиционирования воздуха»: краткий справочник / [П. М. Енин, Д. М. Критман, Ю. Д. Критман и др.]. — Киев: Будiвельник, 1984. — 86 с. : ил.; 21 см.
  • «Повышение уровня индустриализации и производительности труда при выполнении санитарно-технических работ в условиях ремонтно-строительного производства Минжилкомхоза УССР»: конспект лекций / П. М. Енин, Д. М. Критман; М-во жил.-коммун. хоз-ва УССР, Ин-т повышения квалификации руководящих работников и специалистов. — Киев: ИПК Минжилкомхоза УССР, 1987. — 36 с., [2] л. ил.; 20 см.
  • «Практическое использование возобновляемых и нетрадиционных источников энергии в теплоснабжении»: учебное пособие / П. М. Енин; М-во жил.-коммун. хоз-ва УССР, Ин-т повышения квалификации руководящих работников и специалистов. — Киев: ИПК МЖКХ УССР, 1988. — 96 с. : ил.; 22 см.
  • «Энергосбережение в коммунальном теплоснабжении»: учебное пособие / П. М. Енин, Ю. Д. Хохлов; М-во жил.-коммун. хоз-ва УССР, Ин-т повышения квалификации руководящих работников и специалистов. — Киев: ИПК Минжилкомхоза УССР, 1989. — 88 с., [1] л. схем. : ил.; 21 см.
  • «Электротехнические средства и методы управления в системах теплогазоснабжения и вентиляции»: учебное пособие / Е. П. Григоровский, П. М. Енин; М-во жил.-коммун. хоз-ва УССР, Ин-т повышения квалификации руководящих работников и специалистов. — Киев: ИПК Минжилкомхоза УССР, 1989. — 135 с. : ил.; 20 см.
  • «Потери природного газа при эксплуатации систем газоснабжения»: учебное пособие / Г. Г. Шишко, П. М. Енин; Гос. ком. Украины по жил.-коммун. хоз-ву, Ин-т повышения квалификации руководящих работников и специалистов. — Киев: ИПК Госжилкомхоза Украины, 1991. — 112 с. : ил.; 21 см.
  • «Централизованная система локального газоснабжения потребителей сжиженным углеводородным газом (СУГ) от геотермальных установок (ГТУ)» / П. М. Енин // Вентиляція, освітлення та теплогазопостачання. — 2001. — Вип. 1. — С. 81-93.
  • «Теплоперенос от грунта к жидкой фазе СУГ при ее нагреве в режиме хранения в геотермальных регазификаторах (внутренняя задача)» / П. М. Енин // Вентиляція, освітлення та теплогазопостачання. — 2006. — Вип. 9. — С. 24-35.
  • «Температурный режим приповерхностных слоев земной коры на глубинах размещения геотермальных регазификаторов СУГ» / П. М. Енин, С. Г. Рыбачев // Вентиляція, освітлення та теплогазопостачання. — 2006. — Вип. 9. — С. 36-49.
  • «Теплоотдача при пузырьковом кипении жидкой фазы СУГ в геотермальном регазификаторе при режиме отбора газа» / П. М. Енин // Вентиляція, освітлення та теплогазопостачання. — 2006. — Вип. 9. — С. 50-60.
  • «Теплоперенос в сухом, влажном и мерзлом грунте в области размещения геотермальных регазификаторов СУГ (внешняя задача)» / П. М. Енин // Вентиляція, освітлення та теплогазопостачання. — 2006. — Вип. 9. — С. 61-69.
  • «Математическое описание теплового взаимодействия геотермальных регазификаторов с сухим, влажным и мерзлым грунтом и выбор метода решения задачи» / П. М. Енин // Вентиляція, освітлення та теплогазопостачання. — 2006. — Вип. 9. — С. 70-79.
  • «Сущность математического моделирования и планирование вычислительных экспериментов по изучению температурного режима геотермальных регазификаторов» / П. М. Енин // Вентиляція, освітлення та теплогазопостачання. — 2006. — Вип. 9. — С. 80-84.
  • «Результаты исследования нестационарных температурных полей в жидкой фазе СУГ при тепловом взаимодействии геотермальных регазификаторов с сухим грунтом» / П. М. Енин // Вентиляція, освітлення та теплогазопостачання. — 2006. — Вип. 10. — С. 9-18.
  • «Результаты исследования нестационарных температурных полей в сухом грунте вокруг геотермальных регазификаторов» / П. М. Енин // Вентиляція, освітлення та теплогазопостачання. — 2006. — Вип. 10. — С. 19-30.
  • «Исследование теплового взаимодействия геотермальных регазификаторов СУГ с влажным грунтом при фазовых переходах содержащейся в нем влаги» / П. М. Енин // Вентиляція, освітлення та теплогазопостачання. — 2006. — Вип. 10. — С. 31-44.
  • «Натурные эксперименты на опытно-промышленной геотермальной установке и сопоставление их результатов с данными математического моделирования» / П. М. Енин, С. Г. Рыбачев // Вентиляція, освітлення та теплогазопостачання. — 2006. — Вип. 10. — С. 45-56.
  • «Методика теплового расчета геотермальных регазификаторов сжиженного углеводородного газа» / П. М. Енин, С. Г. Рыбачев // Вентиляція, освітлення та теплогазопостачання. — 2006. — Вип. 10. — С. 57-69.
  • «Обоснование технико-экономической целесообразности устройства геотермальных установок для регазификации сжиженных углеводородных газов» / П. М. Енин, С. Г. Рыбачев // Вентиляція, освітлення та теплогазопостачання. — 2006. — Вип. 10. — С. 70-79.
  • «Теплопостачання»: навчальний посібник для студентів ВНЗ. Ч. 1. Теплові мережі та споруди / П. М. Єнін ; Н. А. Швачко. — К. : Кондор, 2007. — 244 с.

Авторські свідоцтва на винаходи (у співавторстві)[ред. | ред. код]

  • 1975 — «Система отопления»
  • 1977 — «Панельный радиатор»
  • 1977 — «Установка для заготовки и использования льда»
  • 1979 — «Диффузор»
  • 1982 — «Теплообменный аппарат»
  • 1987 — «Утилизатор тепла отходящих газов»
  • 1993 — «Установка для регазификации сжиженного газа»

Нагороди[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]