Єпархія Комана Понтіка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Єпархія Команів Понтійських (лат.: Dioecesis Comanena Pontica) - закритий престол Константинопольського патріархату та титульний престол католицької церкви.

Історія[ред. | ред. код]

Комани Понтійські, руїни якої розташовані поблизу Гюменека в сучасній Туреччині, є стародавнім єпископським престолом римської провінції Понтус Полемоніако в цивільній єпархії Понта. Вона входила до Константинопольського патріархату і була суфраганкою Неокесаріїйської архієпархії . Місце знаходження задокументовано в Notitiae Episcopatuum патріархату до ХІІ століття.[1]

Римський мартиролог, датований 11 серпня, згадує святого мученика Александра, філософа, наверненого в християнство, який зі смирення сповідував професію вугільника і якого святитель Григорій величав посланий єпископом до Комани.[2] Той же Мартиролог згадує 22 травня святого Василіска, який, за словами Палладія Галатського,[3] був єпископом Команським і зазнав мученицької смерті в Никомидії за часів імператора Максиміна Дая.[4]

Про цю стародавню візантійську кафедру відомо кілька єпископів, четверо з яких, Елпідій, Протимій,[5] Іоан I[6] і Феодор [7], брали участь у Вселенських соборах свого часу.[8] До них додаються: Петро, який у 458 році підписав лист єпископів Понтійського Полемонії до імператора Лева після вбивства Александрійського патріарха Протерія.[9] ; Орміза, якого близько 460 р. було звинувачено в розслідуванні священика Лампета, засудженого синодом, проведеним Аліпієм Кесарійським[10]; і Іоан II, який підписав лист митрополита Неокесарійського Стіліана проти Константинопольського патріарха Фотія, адресований Папі Стефану V[11]. Сфрагістика повернула ім’я іншого єпископа Комани, Феодосія, який жив між Х і ХІ століттями.[12]

З ХІХ століття Комани Понтійські зараховується до титульних єпископських престолів Католицької Церкви; місце було вакантним з 31 січня 1969 року.

Хронотаксис[ред. | ред. код]

Грецькі єпископи[ред. | ред. код]

  • Святий Александр † (близько 248 - близько 250 помер)
  • Святий Василіск † (? - близько 312 помер)
  • Елпідій † (згадується в 325 р.)
  • Протимій  ? † (згадується в 431 р.)
  • Петро † (згадується в 458 р.)
  • Орміза † (згадується близько 460 р.)
  • Іоан I † (згадується 680 р.)
  • Теодор † (згадка 787 р.)
  • Іоан II ? † (згадується 891 р.)
  • Феодосій ? † (близько Х-ХІ ст.)

Титулярні єпископи[ред. | ред. код]

Хронотаксис Комани Вірменської також включає деяких єпископів цієї кафедри, оскільки в наведених джерелах ці два хронотакси не відрізняються.

  • Беніто Ласкано і Кастільо † (19 жовтня 1830 — 11 липня 1836 призначений єпископом Кордови)
  • Джон Вільям Кемплінг, MHM † (помер 13 травня 1925 - 23 вересня 1961)
  • Вісенте Фелісімо Майя Гусман † (29 листопада 1963 — 31 січня 1969 призначений єпископом Мачали)

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Jean Darrouzès, Notitiae episcopatuum Ecclesiae Constantinopolitanae. Texte critique, introduction et notes, Parigi 1981, indice p. 498, voce Komana, Pontos.
  2. З римського мартиролога:
    У Гуменеку в Понті, що в сучасній Туреччині, святий Александр, відомий як il Carbonaio, єпископ, який, досягнувши особливого усвідомлення християнського смирення через філософію, був тоді возведений святим Григорієм Чудотворцем до осідку цієї Церкви, де засяяв не лише проповіддю, а й за те, що зазнав мученицької смерті у вогні.
  3. Dialoghi sulla vita di san Giovanni Crisostomo, Patrologia Greca, XLVII, 38.
  4. З римського мартиролога:
    У Гуменеку в Понті, що в сучасній Туреччині, святий Василіск, єпископ і мученик.
  5. Gli editori degli Acta Conciliorum Oecumenicorum (Concilium universale Ephesenum, in Acta Conciliorum Oecumenicorum, ed. E. Schwartz e J. Straub, Berlino-Lipsia 1922-1929) hanno attribuito il vescovo Protimio, che prese parte al concilio di Efeso del 431, alla diocesi di Comana Pontica. Studi successivi, a partire dalle diverse lezioni riportate dai manoscritti (E. Honigmann, Patristic Studies, Città del Vaticano 1953, pp. 74-77), hanno corretto Comana in Conana, diocesi della Pisidia. Sylvain Destephen, Prosopographie chrétienne du Bas-Empire 3. Prosopographie du diocèse d'Asie (325-641), Paris 2008, p. 827.
  6. Ioannes, PmbZ nº 2717.
  7. Theodoros, PmbZ nº 7594.
  8. A questi vescovi Janin aggiunge anche il vescovo Teodoro I, che prese parte al concilio ecumenico del 553; lo stesso autore tuttavia assegna questo vescovo anche alla diocesi di Comana di Armenia (DHGE XIII, col. 354). Nell'edizione critica degli atti conciliari, la sottoscrizione di Teodoro è accompagnata dall'espressione «episcopus Comanensium civitatis secundae Armeniae provinciae», che non lascia dubbi a quale sede appartenesse il vescovo Teodoro. Concilium universale Constantinopolitanum sub Iustiniano habitum, edidit Johannes Straub, volumen primum, «Acta Conciliorum Oecumenicorum» vol. IV/1, Berolini 1891, p. 230, nº 144.
  9. Mansi, Sacrorum conciliorum nova et amplissima collectio, t. VII, col. 605.
  10. Patrologia Greca, CIII, 92.
  11. Ioannes, PmbZ nº 22826. Secondo Janin e gli editori della PmbZ, questo vescovo potrebbe anche appartenere alla sede omonima di Comana di Armenia.
  12. Gustave Léon Schlumberger, Sigillographie de l'empire byzantin, 1884, p. 293. Theodosios, PmbZ nº 27945. Secondo gli editori della PmbZ, questo vescovo potrebbe appartenere anche alla sede omonima di Comana di Armenia
    Vitalien Laurent invece, in base ad una lettura diversa del testo del sigillo, attribuisce il vescovo Teodosio alla diocesi di Conana in Pisidia (V. Laurent, Le corpus des sceaux de l'empire Byzantin, vol. V/1, Paris, 1963, nº 546)..

Бібліографія[ред. | ред. код]

Зовнішні посилання[ред. | ред. код]