Сфрагістика

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Сфрагістика (від грец. — сфрагіс, печатка), також сіґілографія (від латинської — сіґіллюм, печатка), охоплює три поняття:

  1. печаткове мистецтво (виготовлення печаток);
  2. печаткове право (правні норми вжитку печаток)
  3. печаткознавство (наука про печатки).

Печаткове мистецтво з'явилося вперше у сх. народів (Єгипет, Вавилон), від них перебрали його греки й римляни, далі воно перейшло на укр. землі до скіфів, сарматів, антів, ґотів й ін. Печаткове право (спершу звичаєве, а пізніше держ.) було впорядковане за ранньої доби Київ. Русі. Печаткознавство почалося в 13 ст. на нім. землях (перші прояви наук. зацікавлення нац. С. помітні в Україні з сер. 18 ст.).

Термін «печатка» (П.) охоплює два поняття:

  1. прилад (камінний, металевий тощо) до витискування чи прикладання (т. зв. матриця);
  2. відтиск (на металі, воску тощо) або відбитка мастилом (на пергамені, папері тощо).

У 19 ст. з'явився т. зв. «штемпель» (укр. «печатка»), виготовлений з ґуми чи ін. елястичної речовини, який залишає не рельєфне зображення, а лише відтиск, подібний до друкованого. Приблизно до 12 ст. П. були однобічні й прикладні, а згодом переважно двобічні (лицевий та зворотний бік) і привісні. Найдавніші згадки про староукр. П. знаходимо в літописах: «Ношаху сли печати злати, а гостье сребрени» (договір В. кн. Ігоря з греками 945; П. послів були золоті, а купців срібні) і «написахом на харатья сей й своими печатьми запечатахом» (договір В. кн. Святослава Ігоревича з греками 971). Уже в 10 ст. зустрічаємо диференційовані староукр.[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

  • Енциклопедія українознавства (словникова частина) : в 11 т. / Наукове Товариство ім. Шевченка ; гол. ред. проф. д-р Володимир Кубійович. — Париж ; Нью-Йорк ; Львів : Молоде життя, 1954–2003.
  • Снимки древних русских печатей. М. 1828;
  • Иванов П. Сборник снимков с древнейших русских печатей. М. 1858;
  • Weryga-Darowski О. Znaki pieczętne ruskie. Noty heraldyczne. Париж 1862;
  • Снимки древнейших русских печатей. М. 1882;
  • Бареуков А. Правительственые печати в Малороссии. КСт. К. 1887;
  • Болсуновсий К. Сфрагистические и геральдические памятники Юго-Западного края, тт. І, II і III. К. 1899; 1908, 1914;
  • Лихачев Н. Русская сфрагистика. П. 1900;
  • Грушевський М. Печаті з околиці Галича. ЗНТШ, т. 38. Л. 1900;
  • Лаппо-Данилевский А. Печати последних Галицко-Владимирских князей и их советников. Болеслав Юрій II, князь Всей Малой России. П. 1906;
  • Слабченко Марія. Материалы по малорусской сфрагистике. О. 1912;
  • Ewald W. Siegelkunde. Мюнхен 1914;
  • Крип'якевич І. З коз. сфрагістики. ЗНТШ, тт. 122, 124. Л. 1918;
  • Лихачев Н. Материалы для истории византийской и русской сфрагистики. тт. І — II. П. 1928 — 30;
  • Антонович К. Київ. міська печатка. Ювілейний зб. на пошану акад. Д. Багалія. УВАН. К. 1927;
  • Слабченк о Михайло. Запор. печатки 18 ст. ЗІФВ УАН, XIX. К. 1928;
  • Корнилович М. Печатки 16-ти київ. цехів. Ювілейний зб. на пошану акад. М. Грушевського. УВАН. К. 1928;
  • Прокопович В. Сфрагістичні анекдоти. Праці Укр. Іст.-Філол. Товариства в Празі, т. II і окремо. Прага 1938;
  • Прокопович В. Печать малороссийская. Сфрагістичні етюди ЗНТШ, т. 163. Париж — Нью-Йорк 1954;
  • Крип'якевич І. Стан і завдання української сфрагістики. Укр. Іст. Журнал, І. К. 1959;
  • Gumowski М., Hajsig М., Micucki S. SfragistyKa. В. 1960;
  • Климкевич Р. Найдавніші печаті м. Львова, ж. Київ, чч. 5 — 6. Філядельфія 1962;
  • Каменцева Є., Устюгов Н. Русская сфрагистика й геральдика. М. 1963 (2 вид. М. 1974);
  • Климкевич Р. Найдавніші печаті укр. міст. ж. Київ, чч. 1 — 2. Філядельфія 1963;
  • Янин В. Актовые печати древней Руси X — XV вв. М. 1970.
  • Низка ст. у зб. Нумизматика и сфрагистлка К. з 1963;
  • Іст. джерела та їх використання. К. з 1964, Археологія. К. з 1947), в журн. Архіви України (К. з 1965) та ін.

Див. також: