II-й Великий збір ОУН (б)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з ІІ-й Великий Збір ОУНР)
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Другий великий збір ОУН (Степана Бандери) відбувся у 1-4 квітня 1941 року в Кракові після розколу ОУН в лютому 1940 року.

Організаційні питання[ред. | ред. код]

На цьому Зборі був обраний провідник Організації. Ним став Степан Бандера, а його заступником — Ярослав Стецько.

Членами проводу стали:

Постанови[ред. | ред. код]

Головною метою Збору було утвердження ідей українського націоналізму та постанов, що стосувалися політичного, військового, економічного та соціального життя українців.

Зазначалося, що Українська суверенна соборна держава є основою розвитку нації і належить українському народу: «… Власником усієї землі й вод, підземних і надземних багатств, промислу й шляхів комунікації є сам український народ і його держава… Українська земля — українським селянам, фабрики й заводи — українським робітникам, український хліб українському народові».

Члени ОУН виступали за організацію господарського і соціального життя на основах рівності усіх українців у правах і обов'язках супроти нації і держави.

Велика увага була приділена програмам надання безкоштовної медичної допомоги, підтримки малозабезпечених родин, сиріт, інвалідів і людей старшого віку, які не можуть самостійно забезпечити свої мінімальні життєві потреби.

У постанові № 1, пункт № 6 було записано право на свободу сумління і релігійних культів, що не суперечать моральній силі нації та інтересам Української держави.

У військових і політичних постановах Другого великого збору ОУН йшла мова про обов'язок її членів боротися за незалежність Української держави, нації, силовий захист української нації, мови, культури і традицій від більшовицьких, фашистських та інших загарбників. Також члени ОУН зобов'язувалися повністю виконувати заповіт Тараса Шевченка і допомагати всім народам, які опинилися під московським ярмом, вести антимосковську пропаганду.

Багато пунктів цих постанов стосувалися виховання, загартування, ідеологічних поглядів культури і моральних цінностей самих членів ОУН.

На виконання постанови ІІ Великого збору ОУН (б) у Кракові у травні 1941 були прийняті Інструкції Революційного Проводу ОУН (С. Бандери) для організаційного активу в Україні на період війни «Боротьба й діяльність ОУН під час війни». Зокрема була прийнята Інструкція Служби Безпеки (надалі також – «Інструкція»), яка визначала процедуру та порядок утворення Української народної міліції на основах самоохорони як тимчасового органу державної безпеки.[1]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

Посилання та джерела[ред. | ред. код]