Горбовий Володимир Григорович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Горбовий.

Володимир Горбовий
Володимир Горбовий
в.о. 7-й крайовий комендант УВО
листопад 1928 — грудень 1928
Попередник:	Роман Сушко
Наступник:	Богдан Гнатевич
Народження:	30 січня 1899(1899-01-30) Долина, Королівство Галичини та Володимирії,  Австро-Угорщина
Смерть:	21 травня 1984(1984-05-21) (85 років) Ходорів, Жидачівський район, Львівська область, Українська РСР
Національність:	Українець
Країна:	Австро-Угорщина  Польська Республіка
Ступінь:	доктор філософії
Партія:	УВО (1920–1929)
Військова служба
Роки служби:	1918—1984
Приналежність:	Армія УНР, УГА
Звання:	Сотник
Битви:	Перша світова війна Італійський фронт Радянсько-українська війна Польсько-українська війна

Володи́мир Григо́рійович Горбови́й (30 січня 1899, Долина — 21 травня 1984, Ходорів, Львівська область) — український громадсько-політичний діяч, член УВО і ОУН, адвокат у Галичині, оборонець у політичних процесах. Почесний громадянин Долини.

Життєпис

У верхньому ряду перший справа Роман Антонович, другий справа Володимир Горбовий, у нижньому ряду перший справа Омелян Антонович

Перша шпальта газети «Ukrainian Weekly» про смерть Володимира Горбового.

Старий пам'ятник на могилі Володимира Горбового.

Новий пам'ятник на могилі Володимира Горбового у Долині.

Народився у місті Долина (дільниця Оболоня). Закінчив Стрийську гімназію. Вищу освіту отримував в університетах Львова, Праги і Кракова. Знав декілька іноземних мов, був глибокоерудованою людиною. Ще замолоду виділявся серед загалу пунктуальністю, правдолюбством і принциповістю, товариші називали його «людиною із чистої сталі».

Під час Першої світової війни воював у складі австрійської армії. На Італійському фронті втратив око. За іншими джерелами, цю травму він отримав у бою під Козятиним під час наступу українського війська на Київ у 1919 році (з 1918 року перебував в Українській галицькій армії). У міжвоєнний період студіював юридичні науки в Празі.

В УВО з 1920 р., повітовий командант на Долинщині, шеф штабу Начальної Команди у Львові (1922 р.), керівник зв'язку між Начальною і Крайовою Командами. З листопада по грудень 1928 року виконував обов'язки крайового команданта УВО.

У 1934 р. став одним з перших в'язнів концтабору Берези Картузької.

З 1929 р. перебуває у лавах ОУН. У судових процесах 1935-36 рр. над Степаном Бандерою виступав у суді як його адвокат. Володимир Горбовий був також близьким другом Євгена Коновальця. З 1939 р. мешкає у Кракові. Голова комісії Державного планування при Революційному Проводі ОУН, Голова Президії ІІ Великого Збору ОУН, обраний Генеральним Суддею, Голова Українського Національного Комітету (1941 р.).

В'язень німецьких тюрем, звільнений в липні 1942 р. за станом здоров'я.

1 липня 1947 р. заарештований у Празі, переданий полякам, які передали В. Горбового до рук більшовиків (9 липня 1948 р.). Засуджений на 25 років, відбув покарання повністю у сибірських концтаборах, наживши важку форму туберкульозу. Близько співпрацював з в'язнями Михайлом Сорокою та Петром Дужим.

Звільнений 1 серпня 1972 р. Повернувся до рідного села, де йому надала прихисток Аделя Семків. Жив у Долині під постійним наглядом, тільки найближчі друзі наважувались відвідувати репресованого правника.

Помер раптово у 1984 р. Похований на міському кладовищі Долини.

Вшанування пам'яті

У 2008 році рішенням Долинської міської ради Володимиру Горбовому було присвоєно звання «Почесний громадянин міста Долина» посмертно.

24 вересня 2015 року на його честь названо вулицю в Долині.

18 жовтня 2015 року освячено новий пам'ятник на могилі, за участю його дочки Володимири.

24 серпня 2016 року, з нагоди 25-річниці незалежності України під упорядкуванням Мґр. Олега Павліва та о. Ігоря Пелехатого вийшла друком книга спогадів д-ра Володимира Горбового «Погода совісті».

20 вересня 2017 року відбулася урочиста презентація книги спогадів д-ра Володимира Горбового «Погода совісті» в Івано-Франківському обласному музеї визвольної боротьби імені Степана Бандера за участі її упорядників Мґр. Олега Павліва та о. Ігоря Пелехатого.

Родина

Був двічі одружений, з другою дружиною літераторкою Ганною Павенцькою виховали доньку.

З першою дружиною, чеською єврейкою і в'язнем концтаборів Третього рейху Геленою Горбовою (з дому Косінерова) виховав сина Романа Горбового.

З онуком Володимира Горбового, теж Володимиром, надруковані ексклюзивні інтерв'ю Олегом Павлівом в Чехії (де живуть і працюють онук Володимира Горбового і Олег Павлів), Україні (де народилися Володимир Горбовий і Олег Павлів) й Канаді.

Джерела та література

• Герасимова Г. П. Горбовий Володимир Григорович [Архівовано 31 січня 2017 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2004. — Т. 2 : Г — Д. — С. 160. — ISBN 966-00-0405-2.
• Бедрій А. Українська Держава відновлена Актом 30 червня 1941 року" — Нью-Йорк — Лондон — Мюнхен — Торонто : «Українська Центральна Інформаційна Служба», 1981.
• Погода совісті / Горбовий Володимир д-р ; Упорядники Мґр. Олег Павлів та о. Ігор Пелехатий. — Прага — Долина — Івано-Франківськ: Видавництво «Нова Зоря», 2016. — 119 с., іл.
• Павлів Олег / Зустріч на "Карлаку" : в пошуках нащадків Володимира Горбового. - Культурно-політичний місячник для українців у Чеській Республіці "Пороги". - Число 9, Рік XXVI, 2018. - С. 8-9.
• Павлів Олег Мґр. / В пошуках нащадків д-ра Володимира Горбового. - "Нація і Держава". - Число 4 (671), 2019. - С. 7
• Павлів Олег Мґр. / В пошуках нащадків д-р Володимира Горбового. - Суспільно-політичний тижневик "Гомін України". - Число 1 (3755), Рік LXXI, 2019. - С. 14

Посилання

• Енциклопедія ОУН-УПА
• Степан Бандера — символ Нації — Петро-Дужий [Архівовано 11 червня 2012 у Wayback Machine.]
• Документи [Архівовано 19 грудня 2014 у Wayback Machine.]
• Доктор Володимир Горбовий^{[недоступне посилання з липня 2019]}
• Мовою документів [Архівовано 19 квітня 2012 у Wayback Machine.]

Попередник Роман Сушко

в.о. 7-й Крайовий комендант УВО листопад 1928 — грудень 1928

Наступник Богдан Гнатевич