Ребет Дарія Омелянівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Дарія Ребет
Дарія Ребет

OUN-B-01.svg 4-й Голова ОУНЗ OUN-r Flag 1941.svg
Час на посаді:
1979 — червень 1991
Попередник Богдан Кордюк
Наступник Анатоль Камінський

Народилася 26 лютого 1913(1913-02-26)
Кіцмань, Буковина
Померла 5 січня 1992(1992-01-05) (78 років)
Мюнхен, Німеччина Німеччина

Да́рія Ре́бет (дівоче прізвище: Цісик, псевдо ОУН: Вільшинська; *26 лютого1913, Кіцмань, Буковина—†5 січня 1992, Мюнхен) — визначна політична і громадська діячка, публіцист, за фахом правник. Голова Проводу ОУНЗ (1979–1991). Дружина Лева Ребета.

Біографічні відомості[ред.ред. код]

Народилася Дарія Ребет у священичій родині: її батько Омелян Цісик — він походив із села Малий Ключів на Коломийщині, народився 18 березня 1887 p. у священичій родині. Германіст і україніст, автор книги «Політичні твори Шевченка»; мати Олена (Леся) Федорович — донька священика, який у ІІ-ій половині XIX ст. належав до «пробудителів Буковини». Дарія Ребет навчалася на юридичних факультетах Львівського та Люблінського університетів; здобула наукову ступінь магістра права.

Політична діяльність[ред.ред. код]

На початку 30-х належала до молодіжної структури ОУН у Стрию, очолювала жіночі групи Стрийської окружної екзекутиви ОУН в Стрийській окрузі (19331934). 19341938 — член Крайової екзекутиви ОУН на Західно Українських Землях, відповідала за зв'язки з керівництвом українських націоналістів, що перебувало в еміграції. За участь в українському націоналітичному русі кілька разів заарештовувалась польською поліцією, відбувала піврічне ув'язнення в тюрмі (1939). З квітня 1941 р. перестає бути членом ОУН, стає членом ОУНР. Під час німецької окупації налагоджувала роботу підпільних осередків ОУНР. У серпні 1943 взяла участь у роботі 3-го Надзвичайного Великого збору ОУНР.

З вересня входила до складу ініціативного комітету, який підготував проведення Першого великого збору Української Головної визвольної ради (УГВР) (11-15.07.1944). Була обрана членом І-ї Президії УГВР, брала участь у розробці програмних документів УГВР. У повоєнний час жила в еміграції у Німеччині. Після розколу ОУНР у грудні 1956 р. приєдналася до ОУНЗ і була обрана до складу її Політичної ради. З 1979 очолювала діяльність Політичної ради ОУНЗ і перебувала на цій посаді до червня 1991 року.

Участь у жіночому русі[ред.ред. код]

Відзначилася активністю у розбудові жіночого руху в еміграці. 15-16.12.1945, Авсбурґ — Перший З'їзд українського жіноцтва в Німеччині. До Головної Управи було обрано Дарію Ребет. Із 1946 року, з моменту заснування журналу ОУЖ «Громадянка» була його дописувачем. 29-30.03.1947, Ашаффенбурґ — ІІ З'їзд ОУЖ, референткою якого обрано Дарію Ребет. При її співпраці створено міжнародну Лігу Жінок в екзилі, в якій крім українок об'єдналися представництва жінок-емігранток різних національностей. Постійним секретарем Ліги була Дарія Ребет.

Журналістська діяльність[ред.ред. код]

Дарія Ребет співпрацювала з багатьма українськими періодичними виданнями в еміграції, була членом редколегій часописів «Сучасна Україна», «Сучасність» та «Український самостійник», видала збірку статей про Об'єднання Українських Жінок у Німеччині (1980), автор статей, присвячених ідеології ОУН, її програмним постулатам та історії, українському визвольному рухові.

Смерть і пам'ять[ред.ред. код]

Померла Дарія Ребет 5 січня 1992 року в Мюнхені де і була похована.

30 жовтня 2010 року останки Дарії Ребет та її чоловіка Лева Ребета урочисто були перепоховані у Львові на Личаківському цвинтарі. Це перепоховання було приурочене до 92-ї річниці проголошення ЗУНР.[1]

Джерела та література[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

  • Андрій Ребет. Доповідь «Лев і Дарія Ребет: мої батьки», виголошена в Українському Вільному Університеті, Мюнхен, 24.06.1998 .
  • Довідник з історії України, Інститут історичних досліджень Львівського національного університету ім. Івана Франка, Київ, Генеза, 2001 .
  • Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж ; Нью-Йорк : Молоде життя ; Львів ; Київ : Глобус, 1955—2003.
  • Ірина Козак: "50-ліття Об'єднання Українських Жінок у Німеччині ", ОУЖ, Мюнхен, 1996 .
  • Об'єднання Українських Жінок у Німеччині: «35 років Об'єднання Українських Жінок у Німеччині», ОУЖ, Мюнхен, 1980 .
  • Олександр Панченко: «Дарія Ребет. Наперехрестях визвольних змагань», Вид."Гадяч", 2003 .
  • Українська журналістика в іменах. Матеріали до енциклопедичного словника. За редакцією М. М. Романюка, Львів, 1995 .

Примітки[ред.ред. код]

Попередник
Богдан Кордюк
OUN-B-01.svg 4-й Голова Проводу ОУНз
1979 — червень 1991
OUN-B-01.svg Наступник
Анатоль Камінський