Ібіс-лисоголов південний
| Ібіс-лисоголов південний | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Geronticus calvus (Boddaert, 1783) | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Ібіс-лисоголов південний[1] (Geronticus calvus) — рідкісний птах з родини ібісових, поширений у Південній Африці.
Опис[ред. | ред. код]
Ібіс південноафриканський лисий досягає довжини 80 см, має вагу приблизно 1,3 кг і схожий на інший вид цього роду Geronticus eremita світлим «обличчям», проте у нього відсутній чубчик.
Поширення[ред. | ред. код]
Ібіс-лисоголов південний поширений тільки в гірських регіонах Південної Африки, в Лесото, ПАР та Есватіні, перш за все, він населяє Драконові гори. Птахи віддають перевагу високо розташованим лукам з низькою травою на висоті від 1 200 до 1 850 м над рівнем моря.
Живлення[ред. | ред. код]
Ібіс-лисоголов південний живиться гусінню, жуками, сараною й іншими комахами, рідше молюсками і червами, а також дрібними ссавцями загиблими, ящірками і птахами.
Поведінка[ред. | ред. код]
Як і більшість ібісів цей вид гніздиться у колоніях. У червні вони повертаються до своїх колоній, які часто налічують лише від 2 до 5 птахів, інколи, однак, кілька дюжин гнізд. Самки відкладають в період з початку серпня і до кінця вересня 2 або 3 яйця. У два місяці молоді птахи встають на крило.
Сьогодні популяція ібіса-лисоголова південного налічує приблизно від 7 000 до 10 000 особин.
Охорона[ред. | ред. код]
Ібіс-лисоголов південний включений до додатків І і ІІ Конвенції СІТЕС[2].
Галерея[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Сайт Мністерства екології та природних ресурсів України (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 15 жовтня 2011. Процитовано 7 листопада 2011.
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
