Ібіца

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Ейвісса / Івіса
Eivissa / Ibiza
Ейвісса на мапі каталанських країн
Ейвісса на мапі каталанських країн
Географія
38°59′ пн. ш. 1°26′ сх. д. / 38.98° пн. ш. 1.43° сх. д. / 38.98; 1.43Координати: 38°59′ пн. ш. 1°26′ сх. д. / 38.98° пн. ш. 1.43° сх. д. / 38.98; 1.43
Площа 571,6 км²
Найвища точка 475 м
Країна
Іспанія Іспанія
Адм. одиниця Балеарські острови
Населення 132 637 (2010)

Ейвісса / Івіса у Вікісховищі
Ібіца
* Назва в офіційному англомовному списку

World Heritage Logo global.svg    Світова спадщина    Прапор ЮНЕСКО
Ibiza.jpg
Ібіца
38°58′47″ пн. ш. 1°25′48″ сх. д. / 38.97999999999999687° пн. ш. 1.43000° сх. д. / 38.97999999999999687; 1.43000
Країна Іспанія Іспанія
Історія реєстрації

Commons-logo.svg Ібіца у Вікісховищі

Ібі́ца, Ейві́сса (також Івіса; ісп. Ibiza [iˈβiθa], кат. Eivissa [əjˈvisə] — Ейві́са) — острів, що знаходиться в Середземному морі та входить до складу Автономної області Балеарські острови, Іспанія (каталанські країни).

Географія[ред.ред. код]

Знаходиться на 75 км східніше від Піренейського півострова, навпроти міста Денії, за 140 км на південний схід від острова Мальорки, північніше острова Форментери. Столиця острова — місто Ейвісса. Два найважливіших населених пункти крім столиці — Сант-Антоні та Санта-Аулалія-дал-Ріу.

Ібіца разом з островом Форментера утворює Пітіузькі острови, займає площу 571,04 км² і по ній тече лише одна річка, що сохне через надмірне використання водних ресурсів острова.

Населення острова становить 111 107 осіб, щільність населення — 193,22 осіб/км² за даними Національного Інституту Статистики Іспанії у 2005 році. Найдовша дорога має довжину 42 км.

Історія[ред.ред. код]

На Ібіці є багато археологічних пам'яток. Археологами було знайдено рештки фінікійської цивілізації, судячи з яких тут був розташований великий торговельний центр. Через острів проходив морський шлях з заходу на схід. Приблизно у VIII ст. до н. е. починає заселятися територія сучасного міста Ейвісса. У давні часи порт був набагато більшим за теперішній. Протягом тривалого часу острів був об'єктом завоювань: ним володіли хананеяни, асирійці, карфагеняни. У 146 р. до н. е. місто Ібіца було зруйноване римляннами.

В античності на острові вироблялися хутро, вина, сіль.

Після завоювання острова арабами було засноване місто, що зараз є столицею острову. Стара частина міста отримує назву Дал-Біла (високе місто).

Яків І Арагонський дозволив реконкісту Пітіузьких островів таррагонському архиєпископові Ґільє́му да Мунґрі́ (кат. Guillem de Montgrí), який об'єднався з русільйонським графом Нуно́ Са́нсом (кат. Nunó Sanç) і принцом Педру Португальським (порт. Pedro de Portugal). Християнські загони завоювали фортецю Ейвісса 8 серпня 1235 року. Ібіца була приєднана до щойно утвореного Королівства Мальорка, що перебувало під владою арагонської корони. З цього часу на острові селяться християни-каталонці, а мусульманське населення поступово зменшується.

Див. також[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]