Іванов Віктор Якимович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Іванов Віктор Якимович
Народився6 лютого 1921(1921-02-06)
Миколаїв, Миколаївська губернія, Українська СРР
Померневідомо
Країна УРСРУкраїна Україна
Діяльністьінженер
Alma materМиколаївський кораблебудівний інститут
Галузькораблебудування
Посадастарший інженер технічного відділу ЦКБ «Чорноморсуднопроект»
ПартіяКПРС
Війнанімецько-радянська війна
Відомий завдяки:об'ємна методику проектування приміщень кораблів
Нагороди
Орден Вітчизняної війни I ступеня— 1985Медаль «За відвагу» — 1943
Медаль «За оборону Кавказу»
Медаль «За оборону Кавказу»
Медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
Медаль «20 років перемоги у ВВВ» — 1965Медаль «30 років перемоги у ВВВ» — 1975Медаль «40 років перемоги у ВВВ» — 1985
Медаль «50 років Збройних Сил СРСР»
Медаль «50 років Збройних Сил СРСР»
Медаль «60 років Збройних Сил СРСР»
Медаль «60 років Збройних Сил СРСР»
Національна премія України імені Тараса Шевченка — 1981

Ві́ктор Яки́мович Івано́в (6 лютого 1921(1921-02-06), Миколаїв, Миколаївська губернія — невідомо) — український інженер-конструктор, кораблебудівник, лауреат Шевченківської премії 1981 року.

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився 6 лютого 1921 року в Миколаєві, тепер Миколаївська область, Україна. Учасник Другої світової війни.

1953 року закінчив Миколаївський кораблебудівний інститут.

В часі з 1956 по 1991 рік працював старшим інженером технічного відділу ЦКБ «Чорноморсуднопроект».

1958 року започаткував відділ художніх макетів, 1959 — вперше в царині суднобудування — розробив та втілив в життя об'ємну методику проектування приміщень кораблів, та практику макетів художньо-архітектурних видів кораблів.

В часі створення Музею суднобудування і флоту в Миколаєві провадив науково-пошукову роботу по розширеному вивченню історії парусного флоту, суднобудівництва та кораблебудівництва XVIII—XX століть. Його команда зібрала цінні історичні матеріали, по яких макетувальники під його орудою виготовили 22 демонстраційні моделі суден і кораблів різних часів.

Лауреат Шевченківської премії 1981 року — разом з Е. Шоріним, Т. Гусельниковою, М. Озерним, В. Семерньовим, Ю. Стешиним, Л. Хлопинською, Г. Чередниченко, Л. Керанчуком — «за створення Музею суднобудування і флоту в м. Миколаєві».

Джерела

[ред. | ред. код]