Іван Анушич

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Іван Анушич
Ivan Anušić
Міністр оборони Хорватії
Нині на посаді
На посаді з16 листопада 2023[1]
ПрезидентЗоран Міланович
Прем'єр-міністрАндрей Пленкович
ПопередникМаріо Баножич

Народився13 жовтня 1973(1973-10-13) (50 років)
Осієк,
Соціалістична Республіка Хорватія,
СФРЮ
Виборчий округIV
Відомий якполітик
Громадянство СФРЮ
Хорватія Хорватія
Національністьхорват
ОсвітаЗагребський університет
Політична партіяХорватський демократичний союз
Дітичетверо
Професіяспортивний тренер спортивної рекреації[2]

Іван Анушич (хорв. Ivan Anušić; нар. 13 жовтня 1973, Осієк) — хорватський політик, урядовець, міністр оборони Хорватії та віцепрем'єр-міністр у другому уряді Андрея Пленковича.[1][3]

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народився 13 жовтня 1973 року в Осієку. Вищу освіту здобув на кінезіологічному факультеті Загребського університету.

У 2002—2005 роках працював головою і тренером клубу кікбоксингу в Антуноваці. З 2005 до 2017 року був головою громади Антуноваць в Осієцько-Баранській жупанії, а з 2017 року очолив саму жупанію.[4] На місцевих виборах 2021 року у першому турі переобраний жупаном на другий строк. За час перебування на цій посаді започаткував і втілив у життя низку капітальних інфраструктурних проєктів, роблячи значний політичний акцент на зміцненні співпраці та допомоги зарубіжним хорватам, особливо хорватам у Воєводині, Боснії і Герцеговині та Чорногорії.

У жовтні 2023 року очолив офіційну делегацію Осієцько-Баранської жупанії, яка з робочим візитом відвідала Вінницьку область, де на зустрічі з керівництвом обласної військової адміністрації поділився досвідом роботи з ветеранами у Хорватії у плані їх адаптації до цивільного життя.[5]

Після того, як міністр оборони Маріо Баножич 11 листопада 2023 року спричинив ДТП зі смертельним наслідком, через що його 13 листопада офіційно звільнили з посади, прем'єр-міністр Андрей Пленкович запропонував очолити міністерство оборони Іванові Анушичу, висунувши одночасно його і на пост віцепрем'єра. Кандидатуру Анушича одноголосно підтримали на найвищому партійному рівні в Хорватській демократичній співдружності, а також партнери по урядовій коаліції. Сам Анушич відразу прийняв пропозицію і з готовністю з'явився на слухання у профільному парламентському комітеті. Днем пізніше його кандидатуру затвердили депутати на пленарному засіданні парламенту.[6] За це проголосували 77 голосами, тоді як проти були 55 парламентарів.[3]

Військова діяльність

[ред. | ред. код]

У березні 1991 року, у віці 17 років, навчаючись у третьому класі середньої школи, покинув її, щоб приєднатися до добровольчих загонів, які захищали батьківщину у війні за незалежність. З червня 1991 року із заснуванням 106-ї бригади Національної гвардії Хорватії ввійшов до її складу неповнолітнім добровольцем. Був також бійцем 130-ї бригади Національної гвардії. З 1991 по 1995 рік пройшов численні фронти війни в Хорватії та в Боснії і Герцеговині. Брав участь у бойових діях від Східної Славонії до району Дубровника, де в серпні 1992 року долучився до визволення околиць Дубровника під командуванням генерала Янка Бобетка. Був учасником операції «Маслениця», а в серпні 1993 року провів місяць на території Боснії і Герцеговини. З 1993 по 1995 рік у складі спеціальної поліції МВС брав участь в операціях на Велебіті, а також із цим самим підрозділом був учасником операції «Блискавка» і визволення Західної Славонії. Удостоєний пам'ятної медалі Вітчизняної війни та нагород за участь в операції «Блискавка», а також низки подяк і відзнак. Служив також у військовій поліції та 3-й гвардійській бригаді хорватської армії. З останньої 2001 року звільнився в запас.

Політична діяльність

[ред. | ред. код]

У хорватській політиці з 1993 року.[7] У 2011 році вступив у Хорватську демократичну співдружність (ХДС), а в березні 2014 року обраний головою окружного комітету цієї партії в Осієцько-Баранській жупанії. Через два роки його одноголосно обрали на цю саму посаду на чергових звітно-виборних зборах Осієцько-Баранського окружкому ХДС. 2020 року обраний заступником голови ХДС.

Парламентська робота

[ред. | ред. код]

Вперше обраний депутатом хорватського парламенту наприкінці 2015 року (8-ме скликання), тоді ж обіймав посаду заступника голови Національної ради з контролю за виконанням антикорупційної стратегії,[7][6] був членом комітету з питань сільського господарства і членом Комітету з регіонального розвитку та фондів ЄС. Був також депутатом 9-го скликання (14.10.2016—22.7.2020), обіймаючи в парламенті посаду голови комітету ветеранів війни та члена комітету з питань оборони. Після обрання жупаном Осієцько-Баранської жупанії в 2017 році подав заяву на призупинення дії депутатських повноважень. Обраний і депутатом 10-го скликання парламенту, але призупинив свій мандат.[2]

Висував низку депутатських ініціатив, зокрема про зміну статистичних регіонів, зміну Закону про воду в сегменті експлуатації гравію та піску, зміну правових норм у сфері розподілу деревини, та ряд інших корисних широкому загалу ініціатив.

Особисте життя

[ред. | ред. код]

Одружений, батько чотирьох дітей.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б Ivan Anušić preuzeo dužnost potpredsjednika Vlade i ministra obrane Republike Hrvatske (хорватською) . Міністерство оборони Хорватії. 16 листопада 2023. Процитовано 17 листопада 2023.
  2. а б Ivan Anušić (HDZ). sabor.hr. Парламент Хорватії. Процитовано 17 листопада 2023.
  3. а б Novi ministar obrane otkrio koji će mu biti prvi potezi i komentirao izjavu Grbina: "Kad završe izbori, siguran sam da će se njemu prvom gaće skinuti" (хорватською) . Dnevnik.hr. 16 листопада 2023. Процитовано 17 листопада 2023.
  4. У Хорватії обрали нового міністра оборони після того, як попередній спричинив смертельне ДТП. Radio NV. 14 листопада 2023. Процитовано 17 листопада 2023.
  5. Вінниччина та Осієчко-Баранська жупанія Республіки Хорватія обмінюються досвідом у сфері підтримки ветеранів. Вінницька обласна військова адміністрація. 23.10.2023. Процитовано 17 листопада 2023.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  6. а б Олександр Володимиров (14 листопада 2023). Міноборони Хорватії очолить новий міністр. Голос України. Процитовано 17 листопада 2023.
  7. а б Ольга Кацімон (14 листопада 2023). У Хорватії уряд обрав нового міністра оборони після того, як його попередник спричинив смертельне ДТП. Суспільне Новини. Процитовано 17 листопада 2023.

Посилання

[ред. | ред. код]