Військова поліція

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Військова поліція (також Воєнна поліція, воєнпол), ВП — створений у багатьох країнах світу спеціальний правоохорний орган з підтримання правопорядку в Збройних силах та інших військових і воєнізованих формуваннях, утворених відповідно до законодавства. Як правило, військова поліція є самостійним органом військової юстиції, діяльність якого спрямовується і координується через міністерство оборони.

Назва «військова поліція» значною мірою умовна, оскільки, наприклад, в Україні орган, що виконує військово-поліцейські функції, має назву військової служби правопорядку, а в Польщі — Військової Жандармерії Війська Польського.

Створення органів військової поліції у багатьох країнах почалося в роки Другої світової війни та в повоєнний період.

Створення української військової поліції відбулось 19 квітня 2002 р., коли було видано перший наказ про початок формування структурних підрозділів Військової служби правопорядку (ВСП) у Збройних Силах України. Відповідно до Указу Президента України № 311/2008 від 8 квітня 2008 року "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 15 лютого 2008 року «Про хід реформування системи кримінальної юстиції та правоохоронних органів»"

Військова служба правопорядку у Збройних Силах України має бути перетворена у військову поліцію, яка здійснюватиме попередження, виявлення, розкриття злочинів та досудове розслідування справ про злочини проти встановленого порядку несення військової служби[1].

У проекті Закону України «Про військову поліцію» (народні депутати ВР VIII-го скликання Паламарчук М. П., Король В. М.) дається таке визначення військової поліції: Військова поліція — військове правоохоронне формування, призначене для забезпечення правопорядку серед громадян України, які є військовослужбовцями, військовозобов'язаних та резервістів під час проходження ними зборів (далі — військовослужбовці), запобігання, виявлення кримінальних та інших правопорушень вчинених військовослужбовцями, а також працівниками та державними службовцями Міністерства оборони України і Збройних Сил України, їх розкриття і припинення, забезпечення безпеки дорожнього руху військових транспортних засобів, захисту прав і свобод військовослужбовців та військового майна від протиправних посягань, участі у протидії диверсійним проявам і терористичним актам та припиненні протиправних дій військовослужбовців і цивільних осіб на військових об'єктах[2].

Стратегічним оборонним бюлетенем України 2016 року передбачено перетворення Військової служби правопорядку у ЗСУ на Військову поліцію[3].

Завдання Військової поліції[ред.ред. код]

Основними завданнями Військової поліції є:

  • запобігання вчиненню, виявлення і припинення злочинів та інших правопорушень у Міністерстві оборони, Збройних Силах, правоохоронних органах спеціального призначення (далі — правоохоронні органи) та інших військових формуваннях, утворених відповідно до законів у межах наданих повноважень;
  • досудове розслідування злочинів та кримінальних проступків, пов'язаних з проходженням військової служби, вчинених військовослужбовцями, а так само корупційних злочинів, вчинених працівниками та державними службовцями Міністерства оборони і Збройних Сил (далі — працівники);
  • виявлення причин, передумов та обставин злочинів та інших правопорушень, вчинених військовослужбовцями, працівниками, а також інших злочинів, вчинених у військових частинах та на військових об'єктах;
  • проведення оперативно-розшукової діяльності у межах наданих повноважень;
  • виконання у передбачених законом випадках рішень про тримання військовослужбовців на гауптвахті, у кімнатах тимчасово затриманих, спеціальних палатах закладів охорони здоров'я Міністерства оборони;
  • забезпечення виконання кримінального покарання стосовно військовослужбовців, які вироком суду засуджені до тримання у дисциплінарному батальйоні;
  • участь у припиненні протиправних дій цивільних осіб на територіях військових частин, військових навчальних закладів, установ та організацій Міністерства оборони та Збройних Сил, військових містечок Міністерства оборони та Збройних Сил;
  • забезпечення правопорядку серед військовослужбовців, а також працівників під час виконання ними посадових обов'язків на території військових частин, військових містечок, у громадських та інших місцях, припинення вчинення ними злочинів та інших правопорушень;
  • проведення у межах компетенції службових розслідувань;
  • захист майна Збройних Сил від розкрадання та інших злочинних посягань;
  • забезпечення безпеки дорожнього руху військових транспортних засобів Збройних Сил, правоохоронних органів та інших військових формувань;
  • участь у гарнізонних заходах;
  • захист прав і свобод військовослужбовців від протиправних посягань;
  • вжиття спеціальних заходів безпеки щодо захисту військовослужбовців і працівників Військової поліції у разі реальної загрози їх життю та здоров'ю, житлу та майну у зв'язку з їх службовою діяльністю, а також щодо захисту їх близьких родичів;
  • участь у запобіганні диверсійним проявам та злочинам терористичної спрямованості на території військових частин;
  • забезпечення контролю за дотриманням встановленого пропускного режиму на адміністративно-господарчі та технічні території арсеналів, баз і складів Збройних Сил та виконанням визначених вимог щодо утримання і зберігання озброєння, ракет, боєприпасів та вибухових речовин;
  • розшук та затримання військовослужбовців, які самовільно залишили військові частини (місця служби), у тому числі тих, які протиправно заволоділи зброєю та представляють небезпеку для оточуючих;
  • розшук вогнепальної зброї, бойових припасів до неї або вибухових речовин, викрадених або втрачених у військових частинах;
  • забезпечення правопорядку та військової дисципліни у військових частинах (підрозділах) Збройних Сил, правоохоронних органів та інших військових формувань, що направлені до інших держав;
  • взаємодія з органами внутрішніх справ, військовими командуваннями Збройних Сил, правоохоронними органами та іншими військовими формуваннями, з метою виконання завдань та функцій Військової поліції.

Військова поліція у Великій Британії[ред.ред. код]

Структура[ред.ред. код]

  • Поліція Міністерства оборони, чисельність якої перевищує 5 тис. чоловік.
    • Представники поліції Міністерства оборони в гарнізонах
  • Військова поліція видів Збройних сил. Остання підпорядкована управлінню військової поліції апарату постійного заступника міністра оборони.
    • Роти чисельністю по 100 чоловік у кожному військовому окрузі, з'єднанні і окремій частині.

До складу військової поліції входять спеціальні підрозділи із забезпечення охорони вищого військового керівництва країни та організації супроводу важливих військових делегацій.

Функції поліції[ред.ред. код]

У мирний час:

  • Забезпечення безпеки особового складу, озброєння, техніки та майна Збройних сил як на військових об'єктах, так і за їх межами.
  • Охорона громадського порядку в частині, що стосується військовослужбовців і цивільного персоналу Збройних сил.
  • Патрулювання військових об'єктів.
  • Проведення слідчих та розшукових заходів на території військових об'єктів.
  • Затримання і допит підозрілих осіб.
  • Інспектування військового автотранспорту.

У воєнний час:

  • Радіаційна та хімічна розвідка тилових районів.
  • Охорона та супроводження військовополонених.
  • Пошук і збір відсталих або таких, які втратили зв'язок з військами, підрозділів і окремих військовослужбовців.

Військова поліція в США[ред.ред. код]

Історія[ред.ред. код]

Корпус військової поліції США як рід військ був створений в 1941 році.

Початкові завдання:

  • Розслідування злочинів у Збройних силах.
  • Контроль за дотриманням законності.
  • Профілактика дисциплінарних правопорушень.
  • Контроль і регулювання руху військового транспорту.
  • Забезпечення безпеки військовослужбовців.
  • Розслідування випадків розкрадання власності.
  • Утримання таборів військовополонених.
  • Надання допомоги бойовим підрозділам у знищенні повітряних десантів противника.

Під час війни в Кореї (1950—1953) до первинних додалася ще одна задача: боротьба зі спекуляцією і незаконним продажем американськими військовослужбовцями майна армії.

Під час війни у ​​В'єтнамі військова поліція притягувалася до:

  • Регулювання руху в зоні бойових дій.
  • Охорони колон, транспортних магістралей і мостів.
  • Пошуку та ліквідації підземних ходів сполучення противника.
  • Контролю за переміщенням біженців та інтернованих осіб.
  • Безпосередньої участі в оборонних боях.

Структура[ред.ред. код]

Військова поліція корпусу морської піхоти США. Нагрудний знак.

Військова поліція США налічує близько 30 тисяч чоловік особового складу.

Офіцери навчаються в школі військової поліції (Форт-Макклелан, штат Алабама).

Керує військовою поліцією США начальник військової поліції — заступник генерального інспектора сухопутних військ.

Військова поліція складається з:

  • Окремих бригад і батальйонів у складі армійських корпусів.
  • Рот у складі дивізій
  • Ескадрилей військової поліції у ВПС США.
  • Двох батальйонів морської піхоти у ВМС США.

Функції поліції[ред.ред. код]

  • Підтримання дисципліни в гарнізонах та на базах.
  • Охорона об'єктів.
  • Розслідування військових злочинів.
  • Регулювання дорожнього руху.
  • Проведення антитерористичних заходів.
  • Ліквідація або надання сприяння у ліквідації хвилювань серед цивільного населення, у тому числі й у тих країнах, де дислокуються частини і підрозділи Збройних сил США.

Військова поліція Франції[ред.ред. код]

Функції військової поліції виконує Національна жандармерія, яка входить до складу Збройних сил і підпорядковується Міністру оборони Франції.

Функції поліції[ред.ред. код]

Жандармерія вирішує завдання в інтересах Збройних сил, а також виконує значний обсяг поліцейських і адміністративних функцій в інтересах всієї держави. Діяльність жандармерії має міжвідомчий характер і координується також з Міністерством внутрішніх справ Франції та Міністерством юстиції Франції.

Структура[ред.ред. код]

Французький жандарм

Керівництво жандармерією здійснює Міністр оборони Франції.

Безпосереднім начальником військової поліції є генеральний директор, який очолює Головне управління.

Жандармерія складається з:

  • Центрального апарату і технічних служб.
  • Територіальних командувань і підпорядкованих їм:
    • Департаментської жандармерії;
    • Мобільної жандармерії.
  • Республіканської гвардії.
  • Частин і підрозділів, що дислокуються за межами Франції, в департаментах і у складі угруповання французьких військ у Німеччині.
  • Спеціалізованих формувань.

Департаментських жандармерія призначена для охорони та оборони важливих об'єктів, підтримання громадського порядку, збору і передачі даних про внутрішню обстановку, ведення обліку резервних компонентів.

Мобільна жандармерія виконує завдання із забезпечення громадського порядку і фактично є оперативним резервом сил безпеки.

Республіканська гвардія — спеціальне воєнізоване формування із забезпечення безпеки та режиму на важливих державних об'єктах (резиденції Президента Франції та прем'єр-міністра Франції, Національної асамблеї і т. д.).

Спеціалізовані формування забезпечують охорону режимних об'єктів, здійснюють нагляд за дотриманням правопорядку та законності, допомагають адміністративним службам в їх повсякденній діяльності.

Військова поліція налічує близько 94 тисяч чоловік особового складу.

Військова поліція у ФРН[ред.ред. код]

Військова поліція ФРН — самостійний рід військ Сухопутних військ бундесвера, вирішує завдання в інтересах ВВС, ВМС, а також військ союзників по НАТО, які перебувають на території Німеччини. Службовці військової поліції в Німеччині називаються фельд'єгерями (нім. Feldjäger).

Військова поліція ФРН налічує близько 4500 чоловік особового складу.

Структура[ред.ред. код]

Центрального командування військової поліції в бундесвері не передбачено. Керівництво підрозділами військової поліції здійснює командир дивізії через свій штаб.

Функції поліції[ред.ред. код]

У мирний час:

  • Охорона військових об'єктів, органів управління.
  • Забезпечення транспортних перевезень.
  • Підтримка або відновлення порядку і дисципліни у частинах і підрозділах.
  • Запобігання злочинним акціям щодо військовослужбовців і військових об'єктів бундесверу і союзних військ.

У воєнний час:

  • Здійснення первинного контролю на пунктах збору військовослужбовців, які відстали від військових частин.
  • Організація охорони і транспортування військовополонених.
  • Здійснення регулювання руху та охорони маршрутів висування військ.
  • Сприяння федеральній поліції в регулюванні потоку біженців.

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]