Військова поліція
Військова поліція (також Воєнна поліція, воєнпол), ВП — створений у багатьох країнах світу спеціальний правоохорний орган з підтримання правопорядку в Збройних силах та інших військових і воєнізованих формуваннях, утворених відповідно до законодавства. Як правило, військова поліція є самостійним органом військової юстиції, діяльність якого спрямовується і координується через міністерство оборони.
Назва «військова поліція» значною мірою умовна, оскільки, наприклад, в Україні орган, що виконує військово-поліцейські функції, має назву військової служби правопорядку, а в Польщі — Військової Жандармерії Війська Польського.
Створення органів військової поліції у багатьох країнах почалося в роки Другої світової війни та в повоєнний період.
Створення української військової поліції відбулось 19 квітня 2002 р., коли було видано перший наказ про початок формування структурних підрозділів Військової служби правопорядку (ВСП) у Збройних Силах України. Відповідно до Указу Президента України № 311/2008 від 8 квітня 2008 року "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 15 лютого 2008 року «Про хід реформування системи кримінальної юстиції та правоохоронних органів»"
Військова служба правопорядку у Збройних Силах України має бути перетворена у військову поліцію, яка здійснюватиме попередження, виявлення, розкриття злочинів та досудове розслідування справ про злочини проти встановленого порядку несення військової служби[1].
У проекті Закону України «Про військову поліцію» (народні депутати ВР VIII-го скликання Паламарчук М. П., Король В. М.) дається таке визначення військової поліції: Військова поліція — військове правоохоронне формування, призначене для забезпечення правопорядку серед громадян України, які є військовослужбовцями, військовозобов'язаних та резервістів під час проходження ними зборів (далі — військовослужбовці), запобігання, виявлення кримінальних та інших правопорушень вчинених військовослужбовцями, а також працівниками та державними службовцями Міністерства оборони України і Збройних Сил України, їх розкриття і припинення, забезпечення безпеки дорожнього руху військових транспортних засобів, захисту прав і свобод військовослужбовців та військового майна від протиправних посягань, участі у протидії диверсійним проявам і терористичним актам та припиненні протиправних дій військовослужбовців і цивільних осіб на військових об'єктах[2].
Стратегічним оборонним бюлетенем України 2016 року передбачено перетворення Військової служби правопорядку у ЗСУ на Військову поліцію[3].
Зміст
Завдання Військової поліції[ред. | ред. код]
Основними завданнями Військової поліції є:
- запобігання вчиненню, виявлення і припинення злочинів та інших правопорушень у Міністерстві оборони, Збройних Силах, правоохоронних органах спеціального призначення (далі — правоохоронні органи) та інших військових формуваннях, утворених відповідно до законів у межах наданих повноважень;
- досудове розслідування злочинів та кримінальних проступків, пов'язаних з проходженням військової служби, вчинених військовослужбовцями, а так само корупційних злочинів, вчинених працівниками та державними службовцями Міністерства оборони і Збройних Сил (далі — працівники);
- виявлення причин, передумов та обставин злочинів та інших правопорушень, вчинених військовослужбовцями, працівниками, а також інших злочинів, вчинених у військових частинах та на військових об'єктах;
- проведення оперативно-розшукової діяльності у межах наданих повноважень;
- виконання у передбачених законом випадках рішень про тримання військовослужбовців на гауптвахті, у кімнатах тимчасово затриманих, спеціальних палатах закладів охорони здоров'я Міністерства оборони;
- забезпечення виконання кримінального покарання стосовно військовослужбовців, які вироком суду засуджені до тримання у дисциплінарному батальйоні;
- участь у припиненні протиправних дій цивільних осіб на територіях військових частин, військових навчальних закладів, установ та організацій Міністерства оборони та Збройних Сил, військових містечок Міністерства оборони та Збройних Сил;
- забезпечення правопорядку серед військовослужбовців, а також працівників під час виконання ними посадових обов'язків на території військових частин, військових містечок, у громадських та інших місцях, припинення вчинення ними злочинів та інших правопорушень;
- проведення у межах компетенції службових розслідувань;
- захист майна Збройних Сил від розкрадання та інших злочинних посягань;
- забезпечення безпеки дорожнього руху військових транспортних засобів Збройних Сил, правоохоронних органів та інших військових формувань;
- участь у гарнізонних заходах;
- захист прав і свобод військовослужбовців від протиправних посягань;
- вжиття спеціальних заходів безпеки щодо захисту військовослужбовців і працівників Військової поліції у разі реальної загрози їх життю та здоров'ю, житлу та майну у зв'язку з їх службовою діяльністю, а також щодо захисту їх близьких родичів;
- участь у запобіганні диверсійним проявам та злочинам терористичної спрямованості на території військових частин;
- забезпечення контролю за дотриманням встановленого пропускного режиму на адміністративно-господарчі та технічні території арсеналів, баз і складів Збройних Сил та виконанням визначених вимог щодо утримання і зберігання озброєння, ракет, боєприпасів та вибухових речовин;
- розшук та затримання військовослужбовців, які самовільно залишили військові частини (місця служби), у тому числі тих, які протиправно заволоділи зброєю та представляють небезпеку для оточуючих;
- розшук вогнепальної зброї, бойових припасів до неї або вибухових речовин, викрадених або втрачених у військових частинах;
- забезпечення правопорядку та військової дисципліни у військових частинах (підрозділах) Збройних Сил, правоохоронних органів та інших військових формувань, що направлені до інших держав;
- взаємодія з органами внутрішніх справ, військовими командуваннями Збройних Сил, правоохоронними органами та іншими військовими формуваннями, з метою виконання завдань та функцій Військової поліції.
Військова поліція у Великій Британії[ред. | ред. код]
Структура[ред. | ред. код]
- Поліція Міністерства оборони, чисельність якої перевищує 5 тис. чоловік.
- Представники поліції Міністерства оборони в гарнізонах
- Військова поліція видів Збройних сил. Остання підпорядкована управлінню військової поліції апарату постійного заступника міністра оборони.
- Роти чисельністю по 100 чоловік у кожному військовому окрузі, з'єднанні і окремій частині.
До складу військової поліції входять спеціальні підрозділи із забезпечення охорони вищого військового керівництва країни та організації супроводу важливих військових делегацій.
Функції поліції[ред. | ред. код]
У мирний час:
- Забезпечення безпеки особового складу, озброєння, техніки та майна Збройних сил як на військових об'єктах, так і за їх межами.
- Охорона громадського порядку в частині, що стосується військовослужбовців і цивільного персоналу Збройних сил.
- Патрулювання військових об'єктів.
- Проведення слідчих та розшукових заходів на території військових об'єктів.
- Затримання і допит підозрілих осіб.
- Інспектування військового автотранспорту.
У воєнний час:
- Радіаційна та хімічна розвідка тилових районів.
- Охорона та супроводження військовополонених.
- Пошук і збір відсталих або таких, які втратили зв'язок з військами, підрозділів і окремих військовослужбовців.
Військова поліція в США[ред. | ред. код]
Історія[ред. | ред. код]
Корпус військової поліції США як рід військ був створений в 1941 році.
Початкові завдання:
- Розслідування злочинів у Збройних силах.
- Контроль за дотриманням законності.
- Профілактика дисциплінарних правопорушень.
- Контроль і регулювання руху військового транспорту.
- Забезпечення безпеки військовослужбовців.
- Розслідування випадків розкрадання власності.
- Утримання таборів військовополонених.
- Надання допомоги бойовим підрозділам у знищенні повітряних десантів противника.
Під час війни в Кореї (1950—1953) до первинних додалася ще одна задача: боротьба зі спекуляцією і незаконним продажем американськими військовослужбовцями майна армії.
Під час війни у В'єтнамі військова поліція притягувалася до:
- Регулювання руху в зоні бойових дій.
- Охорони колон, транспортних магістралей і мостів.
- Пошуку та ліквідації підземних ходів сполучення противника.
- Контролю за переміщенням біженців та інтернованих осіб.
- Безпосередньої участі в оборонних боях.
Структура[ред. | ред. код]
Військова поліція США налічує близько 30 тисяч чоловік особового складу.
Офіцери навчаються в школі військової поліції (Форт-Макклелан, штат Алабама).
Керує військовою поліцією США начальник військової поліції — заступник генерального інспектора сухопутних військ.
Військова поліція складається з:
- Окремих бригад і батальйонів у складі армійських корпусів.
- Рот у складі дивізій
- Ескадрилей військової поліції у ВПС США.
- Двох батальйонів морської піхоти у ВМС США.
Функції поліції[ред. | ред. код]
- Підтримання дисципліни в гарнізонах та на базах.
- Охорона об'єктів.
- Розслідування військових злочинів.
- Регулювання дорожнього руху.
- Проведення антитерористичних заходів.
- Ліквідація або надання сприяння у ліквідації хвилювань серед цивільного населення, у тому числі й у тих країнах, де дислокуються частини і підрозділи Збройних сил США.
Військова поліція Франції[ред. | ред. код]
Функції військової поліції виконує Національна жандармерія, яка входить до складу Збройних сил і підпорядковується Міністру оборони Франції.
Функції поліції[ред. | ред. код]
Жандармерія вирішує завдання в інтересах Збройних сил, а також виконує значний обсяг поліцейських і адміністративних функцій в інтересах всієї держави. Діяльність жандармерії має міжвідомчий характер і координується також з Міністерством внутрішніх справ Франції та Міністерством юстиції Франції.
Структура[ред. | ред. код]
Керівництво жандармерією здійснює Міністр оборони Франції.
Безпосереднім начальником військової поліції є генеральний директор, який очолює Головне управління.
Жандармерія складається з:
- Центрального апарату і технічних служб.
- Територіальних командувань і підпорядкованих їм:
- Департаментської жандармерії;
- Мобільної жандармерії.
- Республіканської гвардії.
- Частин і підрозділів, що дислокуються за межами Франції, в департаментах і у складі угруповання французьких військ у Німеччині.
- Спеціалізованих формувань.
Департаментських жандармерія призначена для охорони та оборони важливих об'єктів, підтримання громадського порядку, збору і передачі даних про внутрішню обстановку, ведення обліку резервних компонентів.
Мобільна жандармерія виконує завдання із забезпечення громадського порядку і фактично є оперативним резервом сил безпеки.
Республіканська гвардія — спеціальне воєнізоване формування із забезпечення безпеки та режиму на важливих державних об'єктах (резиденції Президента Франції та прем'єр-міністра Франції, Національної асамблеї і т. д.).
Спеціалізовані формування забезпечують охорону режимних об'єктів, здійснюють нагляд за дотриманням правопорядку та законності, допомагають адміністративним службам в їх повсякденній діяльності.
Військова поліція налічує близько 94 тисяч чоловік особового складу.
Військова поліція у ФРН[ред. | ред. код]
Військова поліція ФРН — самостійний рід військ Сухопутних військ бундесвера, вирішує завдання в інтересах ВВС, ВМС, а також військ союзників по НАТО, які перебувають на території Німеччини. Службовці військової поліції в Німеччині називаються фельд'єгерями (нім. Feldjäger).
Військова поліція ФРН налічує близько 4500 чоловік особового складу.
Структура[ред. | ред. код]
Центрального командування військової поліції в бундесвері не передбачено. Керівництво підрозділами військової поліції здійснює командир дивізії через свій штаб.
Функції поліції[ред. | ред. код]
У мирний час:
- Охорона військових об'єктів, органів управління.
- Забезпечення транспортних перевезень.
- Підтримка або відновлення порядку і дисципліни у частинах і підрозділах.
- Запобігання злочинним акціям щодо військовослужбовців і військових об'єктів бундесверу і союзних військ.
У воєнний час:
- Здійснення первинного контролю на пунктах збору військовослужбовців, які відстали від військових частин.
- Організація охорони і транспортування військовополонених.
- Здійснення регулювання руху та охорони маршрутів висування військ.
- Сприяння федеральній поліції в регулюванні потоку біженців.
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Указ Президента України № 311/2008 від 8 квітня 2008 року // Сайт "Законодавство" Верховної Ради України
- ↑ Картка законопроекту «Проект Закону про Військову поліцію» (№ 1805 від 21.01.2015 р.) на офіційному веб-порталі Верховної Ради України
- ↑ Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 20 травня 2016 року «Про Стратегічний оборонний бюлетень України»: Президент України; Указ від 06.06.2016 № 240/2016