Івиця Банович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Івиця Банович
Івиця Банович
Івиця Банович
Особисті дані
Народження 2 серпня 1980(1980-08-02) (43 роки)
  Загреб, СФРЮ
Зріст 186 см
Громадянство  Хорватія
Позиція півзахисник
Юнацькі клуби
1986–1997 Югославія Хорватія «Загреб»
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1997–2000 Хорватія «Загреб» 62 (9)
2000–2004 Німеччина «Вердер» 52 (2)
2004 Німеччина «Вердер II» 5 (5)
2004–2007 Німеччина «Нюрнберг» 70 (10)
2007–2011 Німеччина «Фрайбург» 82 (7)
2011   Німеччина «Дуйсбург» 16 (1)
2011–2014 Німеччина «Енергі» 89 (10)
2014–2016 Німеччина «Галлешер» 48 (5)
2016–2019 Німеччина «Фрайбург» II 48 (2)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
1996 Хорватія Хорватія U-17 2 (0)
1998–1999 Хорватія Хорватія U-19 7 (2)
1999 Хорватія Хорватія U-20 8 (1)
1999–2001 Хорватія Хорватія U-21 12 (1)
2004 Хорватія Хорватія 2 (0)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

Івиця Банович (хорв. Ivica Banović, нар. 2 серпня 1980, Загреб) — хорватський футболіст, що грав на позиції півзахисника.

Клубна кар'єра[ред. | ред. код]

Вихованець клубу «Загреб», у академії якого почав навчатись із 6 років і пройшов усі вікові команди, а влітку 1997 року був включений до першої команди, в якій провів три сезони, взявши участь у 62 матчах чемпіонату.

Dksnre 2000 року за рекордну плату в 3,7 млн. дойчмарок (близько 1,9 млн євро) Банович перейшов у німецький «Вердер»[1][2]. 14 жовтня 2000 року Банович дебютував у Бундеслізі в домашній грі проти «Баєра» (3:3), замінивши на Дітера Айльтса на 58-й хвилині. У першому сезоні з «Бременом» хорват зіграв 17 ігор у Бундеслізі, не забивши жодного м'яча. Свій перший гол у Бундеслізі Івиця забив вже у наступному сезоні 2001/02 років, відзначившись голом 9 вересня 2001 року в грі з «Кайзерслаутерном» (1:2). Це був його єдиний гол у тому сезоні, який він знову закінчив із 17 іграми у Бундеслізі. Третій сезон виявився ще менш вдалим — 15 виступів у Бундеслізі, в яких він забив свій другий гол у Бундеслізі 8 березня 2003 року в матчі з «Бохумом» (2:0).

В сезоні 2003/04 років Банович остаточно втратив місце в першій команді, зігравши лише в трьох матчах Бундесліги. Однак він забив ще один гол за першу команду клубу, забивши сьомий м'яч у грі з «Людвігсфельдером» (9:1) у першому раунді Кубка Німеччини. Незважаючи на те, що клуб виграв і національний чемпіонат і кубок, його внесок у досягнення був мінімальним, оскільки всі його три виступи в Бундеслізі сезону відбулися в перших п'яти матчах. Останній виступ у першій команді «Вердера» для хорвата відбувся у Кубку Німеччини у грудні 2003 року. Після цього опинившись у складі резервного складу клубу, команді «Вердер II», Банович з'явився у п'яти матчах Регіональної ліги Північ навесні 2004 року, в яких забив 5 голів.

Влітку 2004 року Банович перейшов у «Нюрнберг», де провыв наступні три сезони. Останній матч за клуб провів 26 травня 2007 року, вийшовши на заміну на 115 хвилині у фіналі Кубка Німеччини проти «Штутгарта» і допоміг команді дотримати переможний рахунок 3:2 в останні шість хвилин додаткового часу та здобути трофей.

Після цього Банович на правах вільного агента перейшов у «Фрайбург»[3], що грав у Другій Бундеслізі і 2009 року допоміг їй зайняти перше місце та повернутись до еліти. Там у сезоні 2009/10 Івиця зіграв 25 ігор і забив 4 голи, але на наступний сезон втратив місце в основі. зігравши зі півроку лише дві гри, через що у січні 2011 року був відданий в «Дуйсбург» з Другої Бундесліги, де і дограв сезон, після чого у 2011—2014 роках грав там же за «Енергі»[4].

Після того, як «Енергі» вилетів до третього дивізіону у кінці сезону 2013/14, Банович не отримав нового контракту в Котбусі і на правах вільного агента у червні 2014 року підписав угоду з іншим клубом третього німецького дивізіону «Галлешером» до 2016 року[5].

Влітку 2016 року Банович перейшов до другої команди «Фрайбурга», що грала у Оберлізі Баден-Вюртемберг[6], п'ятому за рівнем дивізіоні країни і з Бановичем у складі в першому ж сезоні зайняла перше місце та вийшла до Регіоналліги, де хорват з командою провів ще два роки. Після закінчення сезону 2018/19 Банович завершив ігрову кар'єру[7], але залишився у структурі клубу, приєднавшись до тренерського штабу футбольної школи «Фрайбург», де став помічником тренера юнацької команди U-15 в сезоні 2019/20[8].

Виступи за збірні[ред. | ред. код]

Зі збірною Хорватії до 18 років був учасником юнацького чемпіонат Європи (U-18) 1998 року на Кіпрі і допоміг своїй збірній здобути бронзові нагороди турніру. Цей результат дозволив команді кваліфікуватись на молодіжний чемпіонат світу 1999 року, що проходив у Нігерії. На турнірі Банович зіграв у всіх чотирьох матчах, а хорвати вилетіли на стадії 1/8 фіналу[9].

Протягом 1999—2001 років залучався до складу молодіжної збірної Хорватії, з якою був учасником молодіжного чемпіонату Європи 2000 року в Словаччині, де збірна не вийшла з групи. Всього на молодіжному рівні зіграв у 12 офіційних матчах, забив 1 гол.

18 серпня 2004 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Хорватії в товариському матчі проти Ізраїлю (1:0). У жовтні того ж року він зіграв свій другий матч за збірну в рамках відбору на чемпіонат світу 2006 року, вийшовши на заміну на останні 14 хвилин з Болгарією (2:2) в Загребі. Після цього він більше не входив на поле у складі національної збірної.

Титули і досягнення[ред. | ред. код]

«Вердер»: 2003–04
«Вердер»: 2003–04
«Нюрнберг»: 2006–07

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Der millionenschwere Fehler des Sportdirektors. Der Spiegel (German) . 30 серпня 2000. Архів оригіналу за 19 жовтня 2021. Процитовано 12 лютого 2018.
  2. Werder Bremen vertraut auf drei Zeugen. Rheinische Post (German) . 2 вересня 2000. Архів оригіналу за 13 лютого 2018. Процитовано 12 лютого 2018.
  3. SC holt Banovic (German) . kicker.de. 15 May 2007. Архів оригіналу за 3 березня 2016. Процитовано 17 March 2008.
  4. Архівна копія на сайті Wayback Machine.. Website von Energie Cottbus. Abgerufen am 3. August 2011.
  5. hallescherfc.de: Ivica Banovic unterschreibt Zweijahresvertrag [Архівовано 16 серпня 2018 у Wayback Machine.], abgerufen am 12. Juni 2014
  6. Badische Zeitung vom 8. Juli 2016. Архів оригіналу за 22 квітня 2018. Процитовано 5 січня 2020.
  7. «Immer ein Vorbild»: Freiburger Reserve verabschiedet Banovic — Quartett geht [Архівовано 22 червня 2019 у Wayback Machine.], transfermarkt.de, abgerufen am 17. Mai 2019
  8. Kader U15 | SC Freiburg. 14 серпня 2019. Архів оригіналу за 1 червня 2020. Процитовано 5 січня 2020.
  9. Івиця Банович на сайті ФІФА (англ.)

Посилання[ред. | ред. код]