Іларіон Сливенський (єпископ)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Іларіон Сливенський
Иларион (Арабаджиев).jpg
Народився 8 лютого 1870(1870-02-08)
Севлієво, Османська імперія
Помер 12 березня 1939(1939-03-12) (69 років)
Сливен, Болгарія
Громадянство Болгарія
Національність болгарин
Діяльність священик, громадський діяч, меценат
Відомий завдяки Митрополит Сливенський
Alma mater Київська духовна академія
Конфесія православ'я
Зліва направо сидять: митрополити Неофіт Скопський, Максим Пловдивський, Неофіт Відинський, екзарх Стефан I Болгарський і митрополит Іларіон Слівенський; зліва направо: митрополити Борис Неврокопський, Михайло Доростольський і Червенський, Паїсій Врачанський, Софроній Тарновський і єпископ Кирил Стобійський, головний секретар Священного Синоду, 1937 р.

Іларіон Сливенський (8 лютого 1870, Севлієво, Османська імперія12 березня 1939, Сливен, Болгарія) – вищий болгарський православний священик, громадський діяч і меценат.

Біографія[ред. | ред. код]

Сливенський митрополит Іларіон народився зі світським ім'ям Григорій К. Арабаджиєв у Севлієво 8 лютого 1870 р. У 1891 р. він закінчив Тирновську релігійну школу і вчителював три роки в класному училищі в Севлієво. У 1898 р. закінчив Київську академію мистецтв.

До 1903 р. викладач Казанлицької педагогічної школи. У 1904 р. єпископ Гервасій Сливенський висвятив Іларіона на ієродиякона, а в 1905 – на ієромонаха. З 1904 по 1908 Іларіон – протосинкел Сливенського єпископату .

Ректор Константинопольської духовної семінарії (1908-1909) і знову протосинкел Сливенської метрополії.

З 1916 року працював викладачем чоловічої гімназії у Сливені.

25 листопада 1917 Іларіон був висвячений на єпископа Велички і прийняв посаду єпископа Слівенської метрополії.

У 1922 р. єпархія обирає його як митрополита Сливенського.

За його ініціативою в 1934 р. було започатковане спорудження нової будівлі Єпископату за проектом арх. Захарі Ілієва. Будівля складалася з канцелярії, загальної почивальні для священиків, які відвідували місто, і апартаментів для владики і його помічника.

Його смерть не дозволила завершити будівництво.

Митрополит Іларіон помер в 1939 р.

Праці[ред. | ред. код]

Митрополит Іларіон був старанним проповідником. Як протосинкел, він редагував і видавав журнал "Місіонерс" (пізніше "Православний місіонер").

Писав і друкував багато проповідей, книг, статей:

1. Отець Паїсій Хілендарський (з нагоди 150-річчя видання "Слов'яно-болгарської історії" 1762 р.), Сливен, 1912;

2. Страждання і чудеса великомученика Св. Міна (Міна Котуанський) і Св. Димитрія Солунського, Сливен, 1913;

3. Заздрість, Сливен, 1920;

4. Виступ на панихиді загиблих офіцерів Сливенського гарнізону в храмі Св. Димитрія, Сливен, 1920;

5. Виступ із роздумами про Ісуса Христа і думки членів синедріона, Сливен, 1920;

6. 30 вересня 1919 р. – траурний день для болгарського народу, Сливен, 1920 р.;

7. Ісус у суді перед Пілатом, Сливен, 1922;

Джерела[ред. | ред. код]

Неофіт Відінський Величський єпископ
(25 листопада 1917 р.) - 11 червня 1922 р.)
Михаїл Доростолський и Червенський
Гервасій Сливенський Сливенський митрополит
(11 червня 1922 р. - 12 березня 1939 р.)
Евлогій Сливенський