Іллєнко Вадим Герасимович

Вадим Герасимович Іллєнко
Ім'я при народженні	Іллєнко Вадим Герасимович
Народився	3 липня 1932(1932-07-03) Новомосковськ Дніпропетровської області
Помер	8 травня 2015(2015-05-08) (82 роки) Київ, Україна
Поховання	Совський цвинтар
Національність	українець
Громадянство	СРСР,  Україна
Діяльність	кінооператор, кінорежисер, сценарист, оператор-постановник
Alma mater	Всеросійський державний інститут кінематографії
Роки діяльності	1956–2009
IMDb	ID 0407943
Нагороди та премії
Народний артист України (2000) Заслужений діяч мистецтв УРСР (1978) Державна премія України імені Олександра Довженка (1999)

Вади́м Гера́симович Іллє́нко (3 липня 1932, Новомосковськ — 8 травня 2015) — український кінооператор, кінорежисер. Народний артист України (2000). Заслужений діяч мистецтв Абхазії (1971). Лауреат Державної премії України ім. О. Довженка за фільм «За двома зайцями» (1999).

Життєпис

Народився 3 липня 1932 р. у місті Новомосковськ Дніпропетровської області в родині інженера-будівельника. Брат кінорежисерів Михайла та Юрія Іллєнків. Закінчив операторський факультет Всесоюзного державного інституту кінематографії (1955). З 1955 р. працював на Київській кіностудії ім. О. П. Довженка.

Фільмографія

Як оператор зняв кінокартини:

• «Мандрівка в молодість» (1957, у співавт. з В. Орлянкіним i В. Філіпповим),
• «Військова таємниця» (1958),
• «Олекса Довбуш» (1960),
• «Іду до вас»
• «За двома зайцями» (1961),
• «Мовчать тільки статуї» (1962),
• «Вечір на Івана Купала» (1968),
• «Поштовий роман» (1969),
• «Весілля» (1973),
• «Там вдалині, за рікою» (1975),
• «Свято печеної картоплі» (1976),
• «Чоботи всмятку» (1977, т/ф),
• «Незручна людина» (1978, т/ф),
• «Школа» (1980, т/ф, 3 с, Одеська кіностудія),
• «Три гільзи від англійського карабіна» (1982),
• «В лісах під Ковелем» (1984),
• «Івін А.» (1990),
• «Цвітіння кульбаби» (1992)
• «Гетьманські клейноди» (1993) та ін.

Як режисер поставив стрічки:

• «Повернення Вероніки» (1964, у співавт.),
• «Над нами Південний хрест» (1965, у співавт.),
• «Зозуля з дипломом» (1971),
• «У синьому небі посію ліс» (1986),
• «Передай далі…» (1988),
• «Останній бункер» (1990),
• «Геллі і Нок» (1995, співавт. сцен., реж. і опер.).

Нагороди

Нагороджений орденом Трудового Червоного Прапора, медалями. Член Національної спілки кінематографістів України.

Література

• Кинословарь: В 2-х т. Т.2. М., 1970. — С.1098;
• Спілка кінематографістів України. К., 1985. — С.65;
• Кино: Энциклопедический словарь. М., 1987. — С.149;
• Митці України : Енциклопедичний довідник / упоряд. : М. Г. Лабінський, В. С. Мурза ; за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1992. — 848 с. — ISBN 5-88500-042-5. — С.277;
• Мистецтво України : Біографічний довідник / упоряд.: А. В. Кудрицький, М. Г. Лабінський ; за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1997. — 700 с. — ISBN 5-88500-071-9. — С.275;
• Хто є хто в Україні. К., 1997. — С.194;
• УСЕ: Універсальний словник-енциклопедія. К., 1999. — С.550;
• Хто є хто в Україні. К., 2000. — С.180.

Посилання

• Вадим Іллєнко на сайті DzygaMDB
• Іллєнко Вадим Герасимович — Державні нагороди України. Кавалери та лауреати 2006—2009 (I, II та III том)^{[недоступне посилання з лютого 2019]}