Ільницький Сергій Володимирович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ільницький Сергій Володимирович
 Полковник
Загальна інформація
Народження 20 травня 1970(1970-05-20)
Київ, Українська РСР, СРСР
Смерть 22 серпня 2023(2023-08-22) (53 роки)
біля селища Курдюмівки (Бахмутський район, Донецька область, Україна)
(загинув у ході бойових дій)
Поховання Лісове кладовище
Громадянство Україна Україна
Національність українець
Alma Mater Київське вище інженерне радіотехнічне училище протиповітряної оборони (1993) і Національний університет оборони України
Військова служба
Приналежність Україна Україна
Вид ЗС ЗСУ Збройні сили
Формування
Війни / битви
орден «За заслуги» III ступеня

Сергій Володимирович Ільницький (20 травня 1970, Київ — 22 серпня 2023) — український військовослужбовець, громадський діяч, політик та спортсмен, учасник російсько-української війни, який загинув під час російського вторгнення в Україну.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився 20 травня 1970 року в м. Києві. Навчався у школах № 143 та № 168 м. Києва. Закінчив Київське вище інженерне радіотехнічне училище протиповітряної оборони та Національний університет оборони України. Ступінь магістра державного управління здобув у Львівському регіональному інституті Національної академії державного управління при Президентові України.[1]

23 роки прослужив у Збройних силах України. Вийшов у відставку у званні полковника.

З 2014 року брав участь в АТО на Сході України у складі Добровольчого українського корпусу та Української Добровольчої Армії. На Донбасі у ході бойових дій отримав травму, яка спричинили інвалідність.[2] Був нагороджений орденом «За заслуги» III ступеня.

З початком російського вторгнення в Україну в 2022 році став на захист України. У 2023 році був призначений заступником командувача Української добровольчої армії, командир загону «Південь» УДА у складі 28-ої окремої механізованої бригади.[1]

Загинув 22 серпня 2023 року поблизу селища Курдюмівки Бахмутського району Донецької області. 28 серпня 2023 року у Михайлівському Золотоверхому соборі архієпископ Агапіт Гуменюк відслужив похорон. Похований у Києві на Лісовому кладовищі[3].

Політична діяльність[ред. | ред. код]

Був помічником народного депутата Верховної ради України VIII скликання від партії «Правий сектор» Дмитра Яроша.

У 2019 році балотувався до Верховної Ради України від партії «Голос» за 82 номером у виборчому списку, не обрано.

У 2020 році балотувався до Київської міської ради від партії «Європейська Солідарність» за 62 номером у виборчому списку, не обрано.

У 2023 році став депутатом Київської міської ради від партії «Європейська Солідарність».[4]

Громадська діяльність[ред. | ред. код]

Очолював волонтерську громадську організацію «ДІЯ», яка допомагає підрозділам ЗСУ, військово-цивільним адміністраціям та добровольчим формуванням.[1]

Спортивна діяльність[ред. | ред. код]

Майстер спорту з веслування на байдарці.

У 2018 році став переможцем національних змагань «Ігор Нескорених» в Україні. Був капітаном збірної України на Іграх нескорених 2018 року в Сіднеї та здобув золоту медаль у вправі на веслувальних тренажерах.[2]

Нагороди[ред. | ред. код]

  • орден «За заслуги» III ступеня (22.01.2022) — за значні особисті заслуги у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, мужність, виявлену під час бойових дій, зразкове виконання військового і службового обов'язку, багаторічну сумлінну працю[5].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в Ільницький Сергій Володимирович. Київська міська рада. Процитовано 23 серпня 2023.
  2. а б Добровольці Бєлобоков та Ільницький принесли Україні два золота на “Іграх нескорених”. ВІДЕО. Новинарня. 22 жовтня 2018. Процитовано 23 серпня 2023.
  3. Віолетта Карлащук. У Києві попрощалися з загиблим на війні депутатом Київради Ільницьким. / Суспільне. Новини. 28 серпня 2023.
  4. Ільницький Сергій Володимирович. chesno.org. Процитовано 23 серпня 2023.
  5. Указ Президента України від 22 січня 2022 року № 26/2022 «Про відзначення державними нагородами України »