Іоланда (графиня Неверу)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Іоланда Неверська
фр. Yolande de Nevers
Іоланда Неверська
Іоланда Неверська
Прапор
Прапор
графиня Неверу
1262 — 2 червня 1280
(під іменем Іоланда)
Співправителі: 1 Ед
 (1262 — червень 1265),
2 Іоанн-Трістан
 (червень 1265 — 3 серпня 1270),
3 Роберт
 (березень 1272 — 2 червня 1280)
Попередник: Матильда II
Наступник: Людовик I
Прапор
Прапор
графиня Осеру
1262 — 1 листопада 1273
(під іменем Іоланда)
Співправитель: Ед
 (1262 — червень 1265)
Попередник: Матильда II
Наступник: Аліса
Прапор
Прапор
графиня Тоннерру
1262 — 1 листопада 1273
(під іменем Іоланда)
Співправитель: Ед
 (1262 — червень 1265)
Попередник: Матильда II
Наступник: Маргарита I
Прапор
Прапор
сеньйора Перш-Гує
1262 — 1 листопада 1273
(під іменем Іоланда II)
Попередник: Матильда II
Наступник: Маргарита
Прапор
Прапор
графиня-консорт Валуа
1269 — 3 серпня 1270
Монарх: Іоанн-Трістан
Попередник: Домен Франції
Наступник: Домен Франції
Прапор
Прапор
сеньйора-консорт Бетюну
березень 1272 — 2 червня 1280
Монарх: Роберт VIII
Попередник: Бланка Анжуйська
Наступник: титул припинив своє існування.
 
Народження: грудень 1248
Смерть: 2 червня 1280 (31 рік)
Поховання: Неверський собор
Країна: Франція
Релігія: Християнство (Католицтво)
Рід: КапетДамп'єрр
Батько: Ед (граф Неверу)
Мати: Матильда II (графиня Неверу)
Шлюб: 1 Іоанн-Трістан (граф Валуа)
2 Роберт III (граф Фландрії)
Діти: 1 Людовик
2 Роберт
3 Іоанна
4 Іоланда
5 Матильда

CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Іоланда Неверська (грудень 12482 червня 1280) — графиня Неверу, Осеру та Тоннерру. Сеньйора Перш-Гує. Дочка Еда Бургундського та його дружини Матильди II (графині Неверу, Осеру та Тоннерру).

Біографія[ред. | ред. код]

У 1262 році померла Матильда, мати Іоланди, графиня Неверу, Осеру і Тоннерру. У неї не було синів, тільки три дочки. Спочатку всі три графства перебували під владою її чоловіка, Еда Бургундського.

Іоланда була однією з найбагатших спадкоємиць у Франції. Ще 8 червня 1258 року в Венсенському замку король Франції Людовик IX Святий домовився про шлюб Іоланди і одного зі своїх синів, Іоанна-Трістана. Сама церемонія відбулася в червні 1265 року.

У 1266 році помер батько Іоланда, Ед Бургундський, після чого Іоланда, як старша з дочок, повинна була отримати всі три графства. Однак з цим не погодилися її молодші сестри Маргарита і Аліса, які оскаржили права Іоланди, і звернулись зі скаргою в парламент. У підсумку в День всіх святих 1 листопада 1273 року було проведено поділ графств. За Іоланда було закріплено тільки графство Невер, Маргарита отримала графство Тоннерр, а Аліса отримала графство Осер.

Перший чоловік Іоланди, Іоанн-Трістан помер в 1270 році від дизентерії або тифу в Тунісі, під час Восьмого хрестового походу. Самостійно Іоланда правила Невером до 1272 року, коли вдруге вийшла заміж за Роберта VIII (сеньйора Бетюну), старшого сина і спадкоємця графа Фландрії Гвідо Дамп'єрра.

27 жовтня 1272 року, помирає дід Іоланди Гуго IV (герцог Бургундії), Бургундію успадковує дядько Іоданди, Роберт II. Оскільки батько Іоланди був сташим сином і спадкоємцем Гуго IV, вона претендує на герцогство, але безуспішно.

Іоланда померла 2 червня 1280 року, вона була задушена своїм чоловіком, Робертом. Мотив невідомий, за деякими даними причиною вбивства була смерть першого сина Роберта від першого шлюбу, Карла, який нібито був отруєний Іоландою.

Невер успадкував її старший син Людовик I. Перш-Гує успадкував молодший син Роберт.

Сім'я[ред. | ред. код]

Чоловіки[ред. | ред. код]

Діти[ред. | ред. код]

  1. Людовик (127222 липня 1322) — граф Неверу; граф-співправитель Ретеля.
  2. Роберт (127826 червня 1331) — сеньйор Касселя та Перш-Гує.
  3. Іоанна (? — 1333) —
  4. Іоланда (? — 1313) —
  5. Матильда (? — після 1314) —

Генеалогія[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Guida Myrl Jackson-Laufer, Women Rulers Throughout the Ages: An Illustrated Guide, (ABC-CLIO, 1999), 425.

Джерела[ред. | ред. код]

  • H. Champion. Chronique ou histoire abrégée des évêques et des comtes de Nevers écrite en Latin au seizième siècle et publiée pour la première fois Texte imprimépar René de Lespinasse,..1870; Le Nivernais et les comtes de Nevers... par René de Lespinasse. — Paris, 1909..
  • Alban Dutel, « Le gisant de Yolande de Bourgogne », Les Annales des pays nivernais, La Camosine, n° 64, 1990, p.31.

Посилання[ред. | ред. код]

  • DUKES of BURGUNDY 1032-1361. Foundation for Medieval Genealogy (англ.). Архів оригіналу за 26 серпня 2011. Процитовано 8 березня 2010.
  • Histoire d'Auxerre, de Nevers et de Tonnerre du IXème au XIVème (фр.). Архів оригіналу за 7 лютого 2012. Процитовано 8 березня 2010.