Іонов В'ячеслав Анатолійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Іонов В'ячеслав Анатолійович
 Молодший сержант
Загальна інформація
Народження 20 травня 1978(1978-05-20)
Луцьк
Смерть 29 серпня 2014(2014-08-29) (36 років)
Многопілля
Поховання Луцький район
Військова служба
Приналежність Україна Україна
Вид ЗС Сухопутні війська
Рід військ  Механізовані війська
Формування
Війни / битви
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня

В'ячесла́в Анато́лійович Іо́нов (нар. 20 травня 1978(19780520) — пом. 29 серпня 2014) — молодший сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

Короткий життєпис[ред. | ред. код]

Народився 1978 року в місті Луцьк. Закінчив 1995 року луцьку ЗОШ № 10, Рожищенський ветеринарний технікум. В 1996—1997 роках проходив строкову службу в лавах ЗСУ; звільнився у званні молодшого сержанта. 2000 року зареєструвався підприємцем; займався ремонтно-будівельними роботами.

Призваний за мобілізацією 11 квітня 2014 року, командир БМП 8-ї роти 3-го батальйону 51-ї окремої механізованої бригади.

Востаннє дзвонив рідним 28 серпня з шостого блокпосту під Многопіллям (Донецька область). Під час прориву з оточення під Іловайськом 29 серпня був у другій колоні, у БМП влучив снаряд, машина загорілася, у тому ж БМП загинув комбриг 51-ї бригади Павло Півоваренко.

Довгий час перебував у списку розшуку, ідентифікований за експертизою ДНК. 18 лютого 2015 року в Луцьку воїна провели в останню путь та поховали на Алеї почесних поховань міського цвинтаря у селі Гаразджа.

Залишилася мама Надія Юхимівна та молодший брат.

Нагороди та вшанування[ред. | ред. код]

За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений:

  • 17 липня 2015 року — орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).[1]
  • Його портрет розміщений на меморіалі «Стіна пам'яті полеглих за Україну» у Києві: секція 3, ряд 3, місце 37
  • Вшановується 29 серпня на щоденному ранковому церемоніалі вшанування українських захисників, які загинули цього дня у різні роки внаслідок російської збройної агресії[2]
  • відзнака 51-ї ОМБр «За мужність та відвагу» (посмертно)
  • Іловайський Хрест (посмертно)
  • Почесний громадянин міста Луцьк (2018; посмертно)[3]

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]