Перейти до вмісту

Історія релігії

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Історія релігії — це письмовий літопис релігійних почуттів, думок і уявлень людства. Цей період історії релігії розпочинається з появою писемності приблизно 5 200 років тому (близько 3200 р. до н. е.)[1]. Передісторія релігії[en] охоплює вивчення релігійних вірувань, що існували до появи писемних джерел. Також можливе вивчення порівняльної хронології релігій за допомогою релігійної хронологічної шкали[en] або аналіз взаємозв'язків і історичної диференціації релігійних ідеологій із застосуванням еволюційної філософії та широкого компаративного підходу[2]. Писемність відіграла важливу роль у стандартизації релігійних текстів незалежно від часу й місця, а також у полегшенні запам'ятовування молитов і божественних настанов[3].

Поняття «релігія» сформувалося у XVI—XVII століттях[4][5]. Священні тексти, такі як Біблія, Коран та інші, не містили слова чи навіть самого поняття «релігія» в мовах оригіналу; так само його не мали й люди або культури, у межах яких ці тексти були створені[6][7].

Слово релігія у тому значенні, в якому воно вживається у XXI столітті, не має очевидного доколоніального відповідника в неєвропейських мовах. Антрополог Даніель Дюбюїссон пише, що «те, що Захід і слідом за ним історія релігій об'єктивували під назвою „релігія“, є … чимось цілком унікальним, що може бути властивим лише самому Заходу та його власній історії»[8].

Історія дослідження

[ред. | ред. код]

Школа релігійної історії, відома як нім. Religionsgeschichtliche Schule[en], — німецька інтелектуальна течія кінця ХІХ століття — започаткувала систематичне вивчення релігії як соціокультурного явища. Вона зображала релігію як таку, що еволюціонує разом із людською культурою — від політеїзму до монотеїзму.

Religionsgeschichtliche Schule сформувалася в той час, коли в Німеччині та за її межами активно розвивалися наукові дослідження Біблії та історії церкви[en] (див. вищу критику[en], також відому як історико-критичний метод). Вивчення релігії має важливе значення: релігія та споріднені з нею поняття часто формували правові і моральні кодекси цивілізацій, їхню соціальну структуру, мистецтво та музику.

З метою кращого розуміння походження і сучасного розмаїття релігійних систем вірувань у світі новітні дослідження намагаються зосередитися на історичних взаємозв'язках і процесах диверсифікації всіх основних організованих релігій, застосовуючи сучасну еволюційну філософію до порівняльного аналізу передбачуваних ідеологічних груп[9]. Такі дослідження дотримуються агностичного, плюралістичного підходу з надією вийти за межі шовіністичного культурного трайбалізму, який дедалі більше заважає нашій здатності розуміти «інші» культури та реагувати на зростаючі глобальні виклики.

Походження

[ред. | ред. код]

Найдавніші археологічні свідчення, які деякі дослідники тлумачать як такі, що можуть вказувати на зародження релігійних уявлень, датуються кількома сотнями тисяч років тому — періодами середнього та нижнього палеоліту. Деякі археологи доходять висновку, що, вочевидь, навмисні поховання архаїчних людей, неандертальців і навіть Homo naledi ще близько 300 000 років тому є доказом існування релігійних уявлень уже в той час; однак такий зв'язок має суто гіпотетичний характер. Інші свідчення, які дехто вважає показовими щодо наявності релігійних ідей, включають символічні артефакти з пам'яток середнього кам'яного віку в Африці. Водночас інтерпретація ранньопалеолітичних артефактів у контексті їхнього зв'язку з релігійними уявленнями залишається дискусійною[джерело?]. Археологічні дані з пізніших періодів є менш суперечливими. Учені[який?] зазвичай тлумачать низку артефактів верхнього палеоліту (50 000–13 000 років до н. е.) як такі, що відображають релігійні уявлення. Прикладами пам'яток верхнього палеоліту, які деякі дослідники пов'язують із релігійними віруваннями, є людина-лев, палеолітична Венера та детально розроблене ритуальне поховання з Сунгира[джерело?].

У ХІХ столітті дослідники висунули різноманітні теорії щодо походження релігії, поставивши під сумнів ранні твердження про існування первісної релігії[en] (англ. urreligion). Ранні теоретики, зокрема Едвард Барнетт Тайлор (1832—1917) і Герберт Спенсер (1820—1903), наголошували на концепції анімізму, тоді як археолог Джон Лаббок[en] (1834—1913) використовував термін «фетишизм». Водночас релігієзнавець Макс Мюллер (1823—1900) висунув гіпотезу, що релігія бере початок у гедонізмі, а фольклорист Вільгельм Маннгардт[en] (1831—1880) припускав, що релігія почалася з «натуралізму» — під яким він розумів міфологічні пояснення природних явищ[10][сторінка?]. Усі ці теорії з того часу зазнали широкої критики; щодо походження релігії не існує загального консенсусу.

Докерамічний неоліт A: Гебеклі-Тепе — найдавніша з потенційно релігійних пам'яток, виявлених на сьогодні будь-де у світі[11]. Вона включає кола з установлених масивних кам'яних стовпів Т-подібної форми — найдавніших відомих у світі мегалітів[12], прикрашених абстрактними, загадковими піктограмами та різьбленими рельєфами із зображеннями тварин. Пам'ятка розташована поблизу місцевості, що вважається батьківщиною дикої пшениці, і була споруджена ще до так званої неолітичної революції, тобто до початку землеробства і тваринництва приблизно близько 9000 року до н. е. Водночас зведення Гебеклі-Тепе передбачає наявність організації високого рівня, яку доти не пов'язували ані з палеолітичними, ані з суспільствами донекерамічного неоліту A чи B. Пам'ятку було покинуто приблизно в той час, коли з'явилися перші землеробські суспільства; нині її й далі розкопують і досліджують, тож вона може пролити світло на значення, яке вона могла мати для релігій давніх спільнот мисливців-збирачів, а також для загальної історії релігій[джерело?].

Тексти пірамід зі Стародавнього Єгипту — найдавніші з відомих у світі релігійних текстів — датуються періодом між 2400 і 2300 роками до н. е.[13][14]

Найдавнішими пам'ятками індійської релігії є Веди, складені прибл. 1500–1200 роками до н. е. у період ведичної доби.

Збережені ранні копії релігійних текстів включають:

Осьовий час

[ред. | ред. код]
Див. також: Осьовий час

Деякі історики називають період від 900 до 200 років до н. е. «осьовою добою» — терміном, запровадженим німецько-швейцарським філософом Карлом Ясперсом (1883—1969). За Ясперсом, у цю епоху історії «духовні засади людства були закладені одночасно й незалежно… і саме на цих засадах людство існує й дотепер». Історик інтелектуальної думки Пітер Вотсон[en] підсумував цей період як час формування багатьох найвпливовіших філософських традицій людства, зокрема монотеїзму в Персії та Ханаані, платонізму в Греції, буддизму і джайнізму в Індії, а також конфуціанства і даосизму в Китаї. Згодом ці ідеї були інституціоналізовані — варто, наприклад, згадати роль Ашоки в поширенні буддизму або роль неоплатонічної філософії у формуванні християнства[en].

Історичні витоки джайнізму в Індії сягають IX століття до н. е., коли з'явився Паршванатха[en] та його філософія ненасильства[16][17][потрібна цитата для підтвердження].

Середньовіччя

[ред. | ред. код]
Світові релігії в середньовічному світі

Світові релігії[en] сучасності утвердилися по всій Євразії впродовж Середньовіччя завдяки таким процесам:

Упродовж Середньовіччя мусульмани вступали в конфлікти із зороастрійцями під час мусульманського завоювання Персії (633—654); Християни воювали з мусульманами під час арабо-візантійських війн (VII—XI століття), Хрестових походів (з 1095 року), Реконкісти (718—1492), османських війн у Європі (з XIII століття) та Інквізиції; шаманізм перебував у протистоянні з буддистами, даосами, мусульманами і християнами під час монгольських навал та завоювань (1206—1337); також мусульмани стикалися з індуїстами та сикхами під час мусульманських завоювань на Індійському субконтиненті (з VIII по XVI століття).

Багато середньовічних релігійних рухів продовжували наголошувати на містицизмі, як-от катари та споріднені з ними рухи на Заході, євреї в Іспанії (див. Зогар), рух Бгакті[en] в Індії та cуфізм в ісламі. Монотеїзм та пов'язані з ним містичні вчення набули завершених форм у християнській христології та ісламському Таухіді. Аналогічно, індуїстські монотеїстичні уявлення про Брахмана досягли своєї класичної форми завдяки вченню Аді Шанкари (788—820).

Нова доба

[ред. | ред. код]

Від XV до XIX століття європейська колонізація призвела до поширення християнства в Африці на південь від Сахари, а також в Америці, Австралії та на Філіппінах. Винахід друкарського верстата у XV столітті відіграв ключову роль у швидкому поширенні Протестантської Реформації під проводом таких діячів, як Мартін Лютер (1483–1546) і Жан Кальвін (1509–1564). Розгорілися релігійні війни[en], кульмінацією яких стала Тридцятилітня війна, що спустошила Центральну Європу в 1618–1648 роках. XVIII століття ознаменувало початок секуляризації в Європі — тенденції, яка набула подальшого розвитку після Французької революції 1789 року. Наприкінці XX століття релігія втратила свій вплив у більшості країн Європи[18].

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. The Origins of Writing | Essay | Heilbrunn Timeline of Art History | The Metropolitan Museum of Art (англ.). Metmuseum.org. Жовтень 2004. Процитовано 11 березня 2018.
  2. Grande, Lance (2024). The Evolution of Religions. A History of Related Traditions (англ.). pp. 1–680: Columbia University Press.{{cite book}}: Обслуговування CS1: Сторінки з неправильним використанням параметра location (посилання)
  3. Humayun Ansari (2004). The Infidel Within: Muslims in Britain Since 1800 (англ.). pp. 399–400: C. Hurst & Co. ISBN 978-1-85065-685-2.{{cite book}}: Обслуговування CS1: Сторінки з неправильним використанням параметра location (посилання)
  4. Nongbri, Brent (2013). Before Religion: A History of a Modern Concept (англ.). p. 152: Yale University Press. ISBN 978-0300154160. Хоча греки, римляни, месопотамці та багато інших народів мають давню історію, наративи про їхні відповідні релігії є відносно недавнім явищем. Формування давніх релігій як об’єктів наукового дослідження збіглося з формуванням самого поняття «релігія» у XVI–XVII століттях{{cite book}}: Обслуговування CS1: Сторінки з неправильним використанням параметра location (посилання)
  5. Harrison, Peter (1990). 'Religion' and the Religions in the English Enlightenment. Cambridge: Cambridge University Press. с. 1. ISBN 978-0521892933. Те, що у світі існують такі сутності, як «релігії», є безспірним твердженням... Однак так було не завжди. Поняття «релігія» та «релігії» у тому вигляді, як ми розуміємо їх сьогодні, виникли в західній думці досить пізно — в епоху Просвітництва. Разом ці два уявлення створили нову систему координат для класифікації певних аспектів людського життя.
  6. Nongbri, Brent (2013). 2. Lost in Translation: Inserting "Religion" into Ancient Texts. Before Religion: A History of a Modern Concept (англ.). Yale University Press. ISBN 978-0300154160.
  7. Morreall, John; Sonn, Tamara (2013). 50 Great Myths about Religions (англ.). p. 13: Wiley-Blackwell. ISBN 9780470673508. У багатьох мовах навіть немає слова, еквівалентного нашому слову «релігія»; так само це слово не зустрічається ні в Біблії, ні в Корані.{{cite book}}: Обслуговування CS1: Сторінки з неправильним використанням параметра location (посилання)
  8. Daniel Dubuisson. The Western Construction of Religion. 1998. William Sayers (trans.) Baltimore: Johns Hopkins University Press, 2003. p. 90.
  9. Grande, Lance (2024). The Evolution of Religions. A History of Related Traditions (англ.). pp. 1–680: Columbia University Press.{{cite book}}: Обслуговування CS1: Сторінки з неправильним використанням параметра location (посилання)
  10. «Religion». Encyclopedia Universal Ilustrada Europeo-Americana, 70 vols. Madrid. 1907—1930.
  11. The World's First Temple. Archaeology magazine (англ.). p. 23. Листопад–грудень 2008.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з неправильним використанням параметра location (посилання)
  12. Sagona, Claudia (25 серпня 2015). The Archaeology of Malta (англ.). p. 47: Cambridge University Press. ISBN 9781107006690. Процитовано 25 листопада 2016.{{cite book}}: Обслуговування CS1: Сторінки з неправильним використанням параметра location (посилання)
  13. Budge, Wallis (Січень 1997). An Introduction to Ancient Egyptian Literature (англ.). p. 9: Courier Corporation. ISBN 0-486-29502-8.{{cite book}}: Обслуговування CS1: Сторінки з неправильним використанням параметра location (посилання)
  14. Allen, James (2005). The Ancient Egyptian Pyramid Texts (англ.). Society of Biblical Lit. ISBN 1-58983-182-9.
  15. Abegg, Martin G.; Flint, Peter; Ulrich, Eugene (1999). The Dead Sea Scrolls Bible: The Oldest Known Bible Translated for the First Time into English (англ.). xvii: Harper Collins (опубліковано 2012). ISBN 9780062031129. Процитовано 18 листопада 2019. Сувої Мертвого моря містять понад 225 «біблійних» рукописів […]. На жаль, за небагатьма винятками […], майже всі ці рукописи збереглися у фрагментарному вигляді. До них входять частини кожної книги юдейського та протестантського Старого Завіту, за винятком Книги Естер і Книги Неємії.
  16. Dundas, 2002, p. 30.
  17. Zimmer, 1953, p. 182–183.
  18. Norris, Pippa (2011). Sacred and Secular: Religion and Politics Worldwide. Cambridge University Press.
  19. Profligate Grace (PDF).

Джерела

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]

Література українською мовою

[ред. | ред. код]
  • Академічне релігієзнавство: Підручник / За редакцією А. Колодного. — К., 2000. ISBN 966-7742-06-7.
  • Кислюк К. В., Кучер О.М. Релігієзнавство : Навчальний посібник. — 5, виправ. і доп. — Київ : Кондор, 2005. — ISBN 9663511389.
  • Лубський В. І., Теремко В. І., Лубська М. В. Релігієзнавство: підручник — 2-ге вид., доповнене. — К. : Академвидав, 2008. — 464 с. — ISBN 978-617-572-021-9
  • Черній А. М. Релігієзнавство: навчальний посібник. — Київ: Академвидав, 2005. — 351 с. : табл. — (Серія «Альма-матер»). — ISBN 966-8226-02-X.
  • Докаш В. І. Загальне релігієзнавство. — 2-ге вид., доповн. — Чернівці: Наші книги, 2012. — 781 с. — ISBN 978-966-482-036-0

Література іноземними мовами

[ред. | ред. код]
  • Armstrong, Karen. A History of God: The 4,000-Year Quest of Judaism, Christianity and Islam (1994) excerpt and text search
  • Armstrong, Karen. Islam: A Short History (2002) excerpt and text search
  • Bowker, John Westerdale[en], ed. The Oxford Dictionary of World Religions (2007) excerpt and text search 1126pp
  • Carus, Paul. The history of the devil and the idea of evil: from the earliest times to the present day (1899) full text
  • Eliade, Mircea, and Joan P. Culianu. The HarperCollins Concise Guide to World Religion: The A-to-Z Encyclopedia of All the Major Religious Traditions (1999) covers 33 principal religions, including Buddhism, Christianity, Jainism, Judaism, Islam, Shinto, Shamanism, Taoism, South American religions, Baltic and Slavic religions, Confucianism, and the religions of Africa and Oceania.
    • Eliade, Mircea ed. Encyclopedia of Religion (16 vol. 1986; 2nd ed 15 vol. 2005; online at Gale Virtual Reference Library). 3300 articles in 15,000 pages by 2000 experts.
  • Ellwood, Robert S. and Gregory D. Alles. The Encyclopedia of World Religions (2007), p 528; for middle schools
  • Gilley, Sheridan; Shiels, W. J. History of Religion in Britain: Practice and Belief from Pre-Roman Times to the Present (1994), p. 590.
  • James, Paul; Mandaville, Peter (2010). Globalization and Culture, Vol. 2: Globalizing Religions. London: Sage Publications.
  • |Lacroix, Paul. Military and religious life in the Middle Ages and at the period of the Renaissance (London: Bickers & Son, 1870)
  • Marshall, Peter. "(Re)defining the English Reformation," Journal of British Studies, July 2009, Vol. 48#3 pp 564–586
  • Rüpke, Jörg, Religion, EGO – European History Online, Mainz: Institute of European History, 2020, retrieved: March 8, 2021.
  • Schultz, Kevin M.; Harvey, Paul. "Everywhere and Nowhere: Recent Trends in American Religious History and Historiography," Journal of the American Academy of Religion, March 2010, Vol. 78#1 pp. 129–162
  • Wilson, John F. Religion and the American Nation: Historiography and History (2003) p. 119.

Посилання

[ред. | ред. код]