Історія технології

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Історія науки
Wheel Iran.jpg
Перші згадки про колесо зустрічаються в Месопотамії в 4-му тисячолітті до н. е.
 
List-Class article ХронологіяКатегорія КатегоріяNuvola apps kalzium.svg Портал
Високі технології, Буран (космічний корабель)

Історія технології — історія розвитку технологій або історія вдосконалення методів, процесів і матеріалів, котрі використовуються в різних галузях діяльності людини, а також історія наукового опису способів технічного виробництва.

Історія[ред. | ред. код]

В кінці XVIII століття в загальному масиві знань про техніку стали розрізняти традиційний описовий розділ і новий, середній клас, який отримав назву «технологія». Йоганн Бекман (1739—1811) ввів у науковий вжиток термін «технологія», яким він назвав наукову дисципліну, яку він викладав у німецькому університеті в Геттінгені з 1772 р. У 1777 р. він опублікував роботу «Введення в технологію», де писав: «Огляд винаходів, їх розвитку та успіхів у мистецтвах і ремеслах може називатися історією технічних мистецтв; технологія, яка пояснює в цілому, методично і точно всі види праці з їх наслідками і причинами, являє собою набагато більше». Пізніше в п'ятитомній праці «Нариси з історії винаходів» (1780—1805 рр.) він розвинув це поняття.[1].

У 1822 році академік В. М. Севергін виділив 10 розділів технології:[2]:

  • метали
  • мінерали
  • дерево
  • горючі матеріали
  • поживні речовини
  • хімічні твори
  • оброблення тварин
  • тканини
  • папір
  • знаряддя

Технологія включає в себе методи, прийоми, режим роботи, послідовність операцій і процедур, вона тісно пов'язана із засобами що застосовуються, обладнанням, інструментами, використовуваними матеріалами.

Сучасні технології засновані на досягненнях науково-технічного прогресу і орієнтовані на виробництво продукту: матеріальна технологія створює матеріальний продукт, інформаційна технологія (ІТ) — інформаційний продукт. Технологія — це також наукова дисципліна, що розробляє і вдосконалює методи та інструменти виробництва.

У побуті технологією прийнято називати опис виробничих процесів, інструкції з їх виконання, технологічні вимоги та ін. Технологією або технологічним процесом часто називають також самі операції видобутку, транспортування і переробки, які є основою виробничого процесу. Технічний контроль на виробництві теж є частиною технології. Розробкою технологій займаються технологи, інженери, конструктор, програмісти й інші фахівці у відповідних областях.

Момент переходу від мистецтва до технології фактично створив сучасну людську цивілізацію, уможливив її подальший розвиток і вдосконалення.

Згодом технології зазнали значних змін, і якщо колись технологія мала на увазі під собою просту навичку, то в даний час технологія — це складний комплекс знань ноу-хау, отриманих часом за допомогою дорогих досліджень.

Високі технології — сучасні, найдосконаліші технології.

Література[ред. | ред. код]

  • Техника в её историческом развитии. В 2-х томах. — М. : Наука, 1979-1982.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Salomon J. What is Technology? The Issue of its origins and definitions // Historiy of technology. 1984 / Vol. 1. 113—156
  2. Севергін В. М. Про предметах навчань технологій // Технологічний журнал. 1822. Т. 7. Ч. 1. С. 1.

Джерела[ред. | ред. код]