Аарон Г'юз

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Аарон Г'юз
Аарон Г'юз
Аарон Г'юз
Особисті дані
Повне ім'я Аарон Уильям Г'юз
Народження 8 листопада 1979(1979-11-08) (44 роки)
  Кукстаун, Північна Ірландія, Велика Британія
Зріст 183 см
Вага 72 кг
Громадянство  Північна Ірландія
Позиція захисник
Інформація про клуб
Поточний клуб Австралія «Мельбурн Сіті»
Номер 3
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1996–2005 Англія «Ньюкасл Юнайтед» 205 (4)
2005–2007 Англія «Астон Вілла» 54 (0)
2007–2014 Англія «Фулгем» 196 (1)
2014 Англія «КПР» 11 (0)
2014–2015 Англія «Брайтон енд Гоув» 10 (0)
2015– Австралія «Мельбурн Сіті» 1 (0)
Національна збірна**
Роки Збірна І (г)
1998– Північна Ірландія Північна Ірландія 96 (1)
Звання, нагороди
Нагороди
член ордена Британської імперії

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.
Інформацію оновлено 15 грудня 2015.

** Інформацію про ігри та голи за національну збірну
оновлено 15 грудня 2015.

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Г'юз.

Аарон Г'юз (англ. Aaron Hughes; нар. 8 листопада 1979, Кукстаун) — північноірландський футболіст, захисник австралійського клубу «Мельбурн Сіті» та національної збірної Північної Ірландії.

Більшу частину кар'єри провів у англійській Прем'єр-лізі, виступаючи за клуби «Ньюкасл Юнайтед», «Астон Вілла» та «Фулгем». Зіграв понад 450 матчів у цьому турнірі і є другим гравцем за цим показником в історії ліги, поступаючись лише Раяну Гіггзу[1][2][3]. Також є одним з рекордсменів за кількістю матчів за національну збірну Північної Ірландії, поступаючись лише воротарю Пету Дженнінгсу[4], є беззмінним капітаном збірної з 2003 року.

Клубна кар'єра[ред. | ред. код]

Розпочав займатись футболом в різних академіях Північної Ірландії. У 1996 році переїхав в Англію, потрапивши в академію клубу «Ньюкасл Юнайтед», де провів один рік.

У 1997 році Г'юз підписав перший професійний контракт з клубом. Дебютував за першу команду і взагалі в дорослому футболі на Камп Ноу в матчі Ліги чемпіонів проти «Барселони» 26 листопада 1997 року, замінивши у перерві Філіппа Альбера. 10 січня 1998 року дебютував у Прем'єр-лізі в грі проти «Шеффілд Венсдей». З сезону 1999/00 захисник став одним з ключових гравців оборони «сорок» і утримував цей статус до 2005 року, коли він покинув клуб. На той момент на його рахунку було 205 матчів і 4 м'ячі у Прем'єр-лізі.

Протягом 2005—2007 років захищав кольори команди клубу «Астон Вілла», зігравши 64 матчі у всіх змаганнях за клуб.

Аарон Г'юз під час виступів за «Фулгем». 27 серпня 2009 року.

Своєю грою за останню команду привернув увагу представників тренерського штабу «Фулгема», до складу якого приєднався 27 червня 2007 року. Відіграв за лондонський клуб наступні сім сезонів своєї ігрової кар'єри. Граючи у складі «Фулгема» також здебільшого виходив на поле в основному складі команди, а у сезоні 2009/10 став з командою фіналістом Ліги Європи, відігравши усі 120 хвилин фінального матчу проти мадридського «Атлетіко» (1:2).

Після 17 матчів за «Фулгем» у першій половині сезону 2013/14, 31 січня 2014 року Г'юз на правах вільного агента приєднався до клубу «Квінз Парк Рейнджерс», що виступав у Чемпіоншіпі. Менеджер «обручів» Гаррі Реднапп підписав його до кінця сезону, сказавши, що Г'юзу буде корисно набрати форму після травм, в той час як сам гравець спростував припущення, що він робить крок вниз у своїй кар'єрі[5]. Всього до кінця сезону він зіграв у 11 матчах за клуб, а 24 травня Г'юз був на лавці запасних в фінальному матчі плей-оф за підвищення в Прем'єр-лігу, в якому КПР виграв 1:0 у «Дербі Каунті» на Вемблі і вийшов в еліту[6]. Тим не менш в еліті знову Аарон не зіграв, позаяк 1 липня 2014 року Г'юз та ще шість його партнерів покинули команду після закінчення терміну дії їх контрактів[7].

У сезоні 2014/15 виступав у Чемпіоншіпі за «Брайтон енд Гоув», але виходив на поле нерегулярно і ще до завершення сезону, в квітні, покинув клуб[8].

13 липня 2015 року Г'юз підписав контракт з австралійським клубом «Мельбурн Сіті», куди його запросив багаторічний партнер по «Фулгему» Дам'єн Дафф[9]. Але і тут захисник виходив на поле вкрай рідко.

Виступи за збірну[ред. | ред. код]

Виступав за юнацькі і молодіжні збірні Північної Ірландії різних вікових категорій.

25 березня 1998 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Північної Ірландії в грі проти збірної Словаччини[10] . 7 квітня 2002 року вперше вивів збірну з капітанською пов'язкою на матч проти збірної Іспанії в Белфасті. А з 2003 року став незмінним капітаном збірної аж до свого відходу в 2011 році, керуючи на полі командою в помітних перемогах над Англією, Іспанією і Швецією. Свій перший і єдиний гол за збірну Аарон забив лише у 77 матчі, в грі проти збірної Фарерських островів 10 серпня 2011 року[10] .

Незабаром після цього він оголосив про завершення кар'єри у збірній у вересні 2011 року через постійні травми[10], зігравши до того момента у 79 матчах[11]. Тим не менш вже 19 лютого 2012 року Г'юз оголосив про своє повернення в збірну[12] і десять днів потому зіграв у товариському матчі проти збірної Норвегії (0:3)[13].

31 травня 2015 року Г'юз провів свій 96-й матч за збірну, яким стала товариська гра з Катаром, і перевищив рекорд колишнього товариша по збірній і «Фулгему» Девіда Гілі, ставши новим польовим гравцем, який провів найбільше матчів за збірну в історії, і другим у загальному заліку після воротаря Пета Дженнінгса[4].

Наразі провів у формі головної команди країни 96 матчів, забивши 1 гол.

Статистика виступів[ред. | ред. код]

Статистика клубних виступів[ред. | ред. код]

Сезон Команда Чемпіонат Національний кубок Континентальні кубки Інші змагання Усього
Ліга Ігор Голів Ліга Ігор Голів Ліга Ігор Голів Ліга Ігор Голів Ігор Голів
1997-98 Англія «Ньюкасл Юнайтед» ПЛ 4 0 КА+КЛ 1+1 0 ЛЧ 2 0 — — — 8 0
1998-99 ПЛ 14 0 КА+КЛ 2+1 0 КВК 0 0 — — — 17 0
1999-00 ПЛ 27 2 КА+КЛ 4+0 0 КУЄФА 3 0 — — — 34 2
2000-01 ПЛ 35 0 КА+КЛ 2+3 0 — — — — — — 40 0
2001-02 ПЛ 34 0 КА+КЛ 5+3 1+0 Інт 6 2 — — — 48 3
2002-03 ПЛ 35 1 КА+КЛ 1+0 0 ЛЧ 12 0 — — — 48 1
2003-04 ПЛ 34 0 КА+КЛ 2+0 0 ЛЧ+КУЄФА 1+10 0 — — — 47 0
2004-05 ПЛ 22 1 КА+КЛ 2+2 0 КУЄФА 10 0 — — — 36 1
Усього за «Ньюкасл Юнайтед» 205 4 29 1 44 2 — — 278 7
2005-06 Англія «Астон Вілла» ПЛ 35 0 КА+КЛ 4+2 0 — — — — — — 41 0
2006-07 ПЛ 19 0 КА+КЛ 1+3 0 — — — — — — 23 0
Усього за «Астон Віллу» 54 0 10 0 — — — — 64 0
2007-08 Англія «Фулгем» ПЛ 30 0 КА+КЛ 1+1 0 — — — — — — 32 0
2008-09 ПЛ 38 0 КА+КЛ 5+1 2+0 — — — — — — 44 0
2009-10 ПЛ 34 0 КА+КЛ 5+0 0 ЛЄ 17 0 — — — 56 0
2010-11 ПЛ 38 1 КА+КЛ 3+2 0 — — — — — — 43 1
2011-12 ПЛ 19 0 КА+КЛ 1+0 0 ЛЄ 10 1 — — — 30 1
2012-13 ПЛ 24 0 КА+КЛ 3+1 1+0 — — — — — — 28 1
2013-14 ПЛ 13 0 КА+КЛ 2+2 0 — — — — — — 17 0
Усього за «Фулгем» 196 1 27 3 27 1 — — 250 1
2013-14 Англія «Квінз Парк Рейнджерс» Ч (ІІ) 11 0 КА+КЛ — — — — — — — — 11 0
2014-15 Англія «Брайтон енд Гоув» Ч (ІІ) 10 0 КА+КЛ 0+3 0 — — — — — — 13 0
Усього за кар'єру 476 5 69 4 71 3 — — 616 12

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Records on the cards. Skysports.com. Архів оригіналу за 15 жовтня 2014. Процитовано 17 грудня 2015.
  2. ↑ List of players with the most appearances in the Premier League. Premier League. Архів оригіналу за 25 березня 2014. Процитовано 19 січня 2014.
  3. ↑ Confirmation Hughes has still never been sent off. ESPN FC. Архів оригіналу за 25 лютого 2014. Процитовано 19 січня 2014.
  4. ↑ а б Northern Irish record-breaker Aaron Hughes seeks regular club action. Herald Scotland. 1 червня 2015. Процитовано 1 червня 2015.
  5. ↑ Queens Park Rangers sign Aaron Hughes from Fulham on short-term deal. № Evening Standard. 31 січня 2014. Архів оригіналу за 17 жовтня 2014. Процитовано 11 жовтня 2014.
  6. ↑ Fletcher, Paul (24 травня 2014). Derby 0-1 QPR. BBC Sport. Архів оригіналу за 1 грудня 2014. Процитовано 11 жовтня 2014.
  7. ↑ QPR: Andrew Johnson and Aaron Hughes head summer clear-out. BBC Sport. 2 липня 2014. Архів оригіналу за 7 липня 2014. Процитовано 11 жовтня 2014.
  8. ↑ Aaron Hughes and Paddy McCourt to leave Brighton. BBC Sport. 27 квітня 2015. Архів оригіналу за 30 квітня 2015. Процитовано 1 червня 2015.
  9. ↑ Melbourne City FC Signs Aaron Hughes. Melbourne City F.C. 13 липня 2015. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 13 липня 2015.
  10. ↑ а б в NI skipper Aaron Hughes retires from international duty. BBC Sport. BBC. 24 вересня 2011. Процитовано 3 жовтня 2011.
  11. ↑ Aaron Hughes ruled out of Northern Ireland qualifiers. BBC Sport. BBC. 3 жовтня 2011. Процитовано 3 жовтня 2011.
  12. ↑ Hughes Announcement. Fulham FC. Архів оригіналу за 1 лютого 2014. Процитовано 19 January 2014.
  13. ↑ Jackson, Lyle (29 лютого 2012). Northern Ireland 0-3 Norway. BBC Sport. Архів оригіналу за 17 жовтня 2013. Процитовано 11 жовтня 2014.

Посилання[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Аарон Г'юз
1 Макговерн (в) • 2 Маклафлін • 3 Фергюсон • 4 Маколі • 5 Дж. Еванс • 6 Бейрд • 7 Макгінн • 8 Девіс (к) • 9 Грігг • 10 Лафферті • 11 Вашингтон • 12 Керролл (в) • 13 К. Еванс • 14 Даллас • 15 Маккаллаф • 16 Норвуд • 17 Макнейр • 18 Г'юз • 19 Ворд • 20 Кеткарт • 21 Магенніс • 22 Годсон • 23 Маннус (в) • Тренер: Майкл О'Ніл
Північна Ірландія
Футболіст Це незавершена стаття про футболіста.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Аарон_Г%27юз&oldid=35829747