Абдаллах ібн Аббас

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Абдаллах ібн Аббас
Основні відомості
Дата народження: 619(0619)[1] або 618(0618)
Місце народження: Мекка
Громадянство: Омейядський халіфат, Праведний халіфат
Конфесія: іслам
Дата смерті: 686 або 687
Місце смерті: Таїф
Праці й досягнення
Рід діяльності: тафсир, муфасир, історик
Основні інтереси: теологія
Попередники: Магомет
Послідовники: Ата ібн Абу Рабах, Вахб ібн Мунабіх, Тавус ібн Кайсан, Анас ібн Малік, Касім ібн Мухамад, ар-Рабі ібн Хусайм

Абдаллах ібн Аббас (араб. عبد الله بن عباس‎), нар.619 р., м. Мекка — пом.686 р., м. Таїф) — двоюрідний брат засновника ісламу Мухамеда і його сподвижник, син Аббаса ібн Абд аль Муталіба, засновника династії Аббасидів. За мусульманською традицією — засновник коранічної екзегетики (Тафсір). Був одним із перших теоретиків в області мусульманського права

За мусульманським переданням він був наділений надзвичайними знаннями, тому прізвиськом Абдаллаха ібн Аббаса було «хабр аль умма» (вчений муж спільноти). Йому приписуються наміри зібрати розповіді про вчинки і висловлювання Мухаммеда та його сподвижників (хадиси). Абдаллах ібн Аббас відомий як коментатор Корану, мусульманський правознавець (сам робив висновки з правових питань). Він передав багато переказів із доісламської історії та про походи Мухаммеда. Його коментарі до Корану вважаються першою спробою філологічного аналізу священного писання ісламу.
Заслуги Абдаллаха ібн Аббаса в розробці коранічної екзегетики сильно перебільшені мусульманською традицією, що робилося, очевидно, на догоду правлячим халіфам — його нащадкам.

Джерела[ред.ред. код]

  1. (unspecified title)