Абдель Рахім аль-Кіб

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Абдель Рахім аль-Кіб
عبد الرحيم عبد الحفيظ الكيب
араб. عبد الرحيم الكيب
Абдель Рахім аль-Кіб عبد الرحيم عبد الحفيظ الكيب
Абдель Рахім аль-Кіб
عبد الرحيم عبد الحفيظ الكيب
Лівія Прем'єр-міністр Лівії
31 жовтня 2011 — 14 листопада 2012
Попередник Махмуд Джабріль
Наступник Алі Зейдан
Народився 2 березня 1950(1950-03-02)
Триполі, Лівія
Помер 21 квітня 2020(2020-04-21)[1] (70 років)
Таскалуса, Алабама, США
Відомий як політик, винахідник, інженер
Місце роботи American University of Sharjahd
Країна Лівія
Національність араб
Alma mater University of Tripolid, Університет Південної Каліфорнії, Університет штату Північна Кароліна і USC Viterbi School of Engineeringd
Релігія іслам

Абдель Рахім Абдул Хафіз аль-Кіб (араб. عبد الرحيم عبد الحفيظ الكيب‎; 2 березня 1950 — 21 квітня 2020) — прем'єр-міністр Лівії з 31 жовтня 2011 року. Вчений, автор винаходів в області електротехніки, бізнесмен. Працював у США і ОАЕ, з 2005 року — власник електротехнічної компанії International Company for Energy and Technology в Лівії, дослідник і практикуючий фахівець в галузі електроніки[2].

Біографія[ред. | ред. код]

Абдель Рахім аль-Кіб народився в 1950 році в столиці Лівії Триполі[3][4][5] в багатій родині, що походить з міста Сабрата, що за 70 км від Триполі[3]. У 1973 році Аль-Кіб отримав диплом бакалавра з відзнакою в Університеті Триполі, в 1976 році — ступінь магістра в Університеті Південної Каліфорнії (англ. University of Southern California)[6]. У 1984 році захистив докторську дисертацію на тему «Планування ємнісної компенсації та розробка первинних розподільчих фідерів» (англ. Capacitive Compensation Planning and Operation for Primary Distribution Feeders) в Університеті штату Північна Кароліна (англ. North Carolina State University)[7][8].

За розповідями одного з викладачів аль-Кіба, вже в 1980-х роках він докладав усіх зусиль, щоб уникнути повернення на батьківщину і навіть зустрічався зі своєю родиною в Марокко, а не в Лівії[8]. У 1985 році Аль-Кіб влаштувався на роботу в Університет Алабами (англ. University of Alabama) на посаду помічника професора електротехніки[6], а з 1989 року по 2005 рік виступав рецензентом заявок, що подаються в американський Національний науковий фонд (англ. National Science Foundation)[6]. У 1996 році аль-Кіб став професором Університету Алабами[4].

У 1999—2001 роках аль-Кіб працював в Об'єднаних Арабських Еміратах, очолював відділення електротехніки, електроніки та комп'ютерної інженерії в Американському університеті Шарджа (англ. American University of Sharjah). У 2000—2001 роках виступив одним з організаторів і консультантів Студентського суспільства жінок-інженерів Шарджа[6], а в 2001—2007 роках входив до ради директорів Арабського фонду науки і техніки (англ. Arab Science and Technology Foundation)[6]. У різні роки аль-Кіб був членом комісії з науки і техніки Ісламського банку розвитку — міжнародної фінансової організації, штаб-квартира якої базується в Джидді, Саудівська Аравія[9].

У 2005 році аль-Кіб заснував в Лівії власну компанію International Company for Energy and Technology і згодом згадувався в ЗМІ не лише як учений, а й як бізнесмен[3].

Громадянська війна в Лівії[ред. | ред. код]

У лютому 2011 року почалося повстання проти режиму Муаммара Каддафі, яке незабаром переросло в громадянську війну[10]. Противників Каддафі підтримали держави НАТО[11]. Аль-Кіб брав участь у фінансуванні повстанського руху в Триполі[12][13]. У серпні 2011 року сили повстанців взяли лівійську столицю[14], а аль-Кіб став одним з представників Триполі у створеній ще в лютому 2011 року Перехідній національній раді[5][15][16], яку очолив колишній міністр юстиції Мустафа Абдель Джаліль[17]. У керівництві противників Каддафі аль-Кіб відповідав за питання комунікації та транспорту. У жовтні 2011 року сили повстанців взяли рідне місто Каддафі Сирт. Колишній лівійський лідер був убитий і 23 жовтня 2011 року Мустафа Абдель Джаліл оголосив про «звільнення Лівії»[18]. У зв'язку з настанням нового етапу реформ і необхідністю формування нового кабінету міністрів у відставку подав тимчасовий глава уряду повстанців Махмуд Джібріль (англ. Mahmoud Jibril)[5][19]. 31 жовтня 2011 новим прем'єр-міністром Лівії Перехідної ради обрано аль-Кіба. Під час першого туру голосування він отримав 26 голосів членів ради з п'ятдесяти одного[3][4][5][19].

26 листопада 2011 року проти аль-Кіба було скоєно замах. Абдель Рахім аль-Кіб з групою осіб був обстріляний невідомими в передмісті Триполі в той момент, коли вони входили в будівлю державної радіостанції. У результаті замаху прем'єр-міністр не постраждав, 2 члени його делегації були вбиті, 5 поранені[20].

Наукова діяльність[ред. | ред. код]

Аль-Кіб працював деякий час в електротехнічній міжнародній організації Інститут інженерів з електротехніки та електроніки (англ. Institute of Electrical and Electronics Engineers; IEEE) і був у 1992—2000 роках помічником редактора видання IEEE Power Engineering Society Letters. Крім того, повідомлялося, що аль-Кіб обіймав посаду помічника редактора у виданні Всесвітньої академії і суспільства науки та інженерії (англ. World Science and Engineering Academy and Society; WSEAS) Transactions on Power Systems, входив до редакційно-видавничої ради Корейського інституту інженерів-електротехніків, товариства електроенергетики, а також до консультативної ради Міжнародного журналу інновацій в енергетичних системах та енергетиці (англ. International Journal of Innovations in Energy Systems and Power; IJESP)[6].

З середини 2000-х років аль-Кіб займає посаду голови департаменту електротехніки в Інституті нафти (англ. Petroleum Institute) в Абу-Дабі, ОАЕ[6][21]. У 2007—2009 роках в цьому інституті він очолював аспірантську програму[6].

Аль-Кіб — автор безлічі наукових статей з електроенергетики. Окремі його винаходи використовувалися деякими енергетичними компаніями в США[6].

Родина[ред. | ред. код]

За відомостями середини 1980-х років, аль-Кіб одружений, дружина — Мавія[8].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. http://alwasat.ly/news/libya/280830
  2. Повідомлення Радіо Свобода від 31 жовтня 2011.
  3. а б в г (англ.) Simon Martelli. Libya's new PM, little-known technocrat facing huge tasks. — Agence France-Presse, від 1 листопада 2011 року.
  4. а б в (нім.) Kib ist neuer Premier in Libyen. — Stern.de, 1 листопада 2011 року.
  5. а б в г (англ.) Zaid Sabah, Caroline Alexander. Libya's NTC Elects Ex-Alabama Professor El-Keib as Interim Prime Minister. — Bloomberg, від 1 листопада 2011 року.
  6. а б в г д е ж и к (англ.) Dr. Abdurrahim El-Keib. — The Petroleum Institute (pi.ac.ae).
  7. (англ.) Fraser Sherman. Libyan Prime Minister is Former NC State Student. — Raleigh Public Record, від 2 листопада 2011 року.
  8. а б в (англ.) Bill Krueger. NC State professor recalls student who now leads Libya. — Red & White For Life (NCSU Alumni Association), від 2 листопада 2011 року.
  9. (араб.) (англ.) Ісламський банк розвитку. [Архівовано 16 червня 2018 у Wayback Machine.]
  10. (англ.) Libya revolt timeline. — повідомлення Agence France-Presse від 9 березня 2011 року.
  11. (англ.) NATO takes over air operations as CIA works the ground in Libya. — повідомлення CNN від 31 березня 2011 року.
  12. (англ.) Laurent Thomet, Imed Lamloum. Libya elects new govt head, NATO lifts air cover. — повідомлення Agence France-Presse від 31 жовтня 2011 року.
  13. (англ.) Oliver Holmes. Abdul Raheem al-Keeb elected Libya's interim PM. — повідомлення Reuters від 31 жовтня 2011 року.
  14. (англ.) Missy Ryan. Rebels sweep into Tripoli, fighting reported. — повідомлення Reuters від 22 серпня 2011 року.
  15. (англ.) Paul Schemm. Politicians in Libya's rebel stronghold Benghazi set up first leadership council. — повідомлення The Associated Press, 28 лютого 2011 року.
  16. (англ.) Tara Bahrampour. Libyans growing impatient with new leaders. — The Washington Post від 28 вересня 2011 року.
  17. (англ.) Ex-Libya justice minister to head council: rebels. — повідомлення Agence France-Presse від 2 березня 2011 року.
  18. (англ.) Libya declares itself liberated from Qaddafi. — повідомлення CBS News, 23 жовтня 2011 року.
  19. а б (англ.) Essam Mohamed. Libya selects new prime minister. — Magharebia, 1 листопада 2011.
  20. (рос.) В Триполи было совершено покушение на премьер-министра страны. [Архівовано 29 жовтня 2013 у Wayback Machine.] — повідомлення ИТАР-ТАССС від 27 листопада 2011 року.
  21. (англ.) Arab Science & Technology Foundation to host 2005 Arab Technology Entrepreneur Award. — Middle East Company News, від 3 липня 2005 року.

Посилання[ред. | ред. код]