Абдул Алі Мазарі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Абдул Алі Мазарі
Народився1946[2]
Балх, Королівство Афганістан
Помер13 березня 1995(1995-03-13)[1]
Газні, Ісламська Держава Афганістан
Країна Ісламська Держава Афганістан
Діяльністьполітик
ПартіяHezbe Wahdatd
Конфесіяіслам і шиїти
Сайтbabamazari.info

Абдул Алі Мазарі (дарі عبدالعلی مزاری‎ (нар.1946 – пом. 13 березня 1995)[3] — колишній політичний лідер партії "Хезб-е Вахдат[en]" під час і після радянсько-афганської війни[4][5]. Мазарі був етнічним хазарейцем[4] і вважав, що рішення внутрішнього поділу в Афганістані було у федеральній системі управління, причому кожна етнічна група мала конкретні конституційні права та могла керувати власною землею та мала самоврядування[6]. В 1995 році його вбили таліби, а в 2016 році йому посмертно присвоїли звання «мученик національної єдності».[7]. Він підтримував рівне представництво всіх етнічних груп Афганістану, особливо хазарейців, яких досі переслідують в Афганістані.[8][9][10]

Ранні роки життя

[ред. | ред. код]

Абдул Алі Мазарі народився в селі Чаркент на південь від міста Мазарі-Шариф на півночі Афганістану. Це пояснює прізвище "Мазарі". Початкову теологію він вивчав у місцевій школі свого села, потім поїхав до Мазар-і-Шаріфа, а пізніше до Куму в Ірані та до Наджафа в Іраці.

Політичне життя

[ред. | ред. код]

Одночасно з окупацією Афганістану Радянською армією Абдул Алі Мазарі повернувся до свого місця народження і посів чільне місце в антирадянському русі опору. Під час громадянської війни загинули: його молодший брат Мохаммед Султан, сестра,дядько Мохаммад Джаафар та його син Мохаммед Афзаль, його батько Хаджі Худадад та його брат Хаджі Мохаммад Набі.

Хезбе Вахдат

[ред. | ред. код]

Абдул Алі Мазарі був одним із засновників і першим лідером Хезбе Вахдат ("Партія єдності"). На першому з'їзді партії в Баміяні його обрали керівником ЦК, а на другому з'їзді - генеральним секретарем. Ініціатива Мазарі призвела до створення Jonbesh-e Shamal або (Північного руху), єднання військ повстанців, що призвело до державного перевороту та краху комуністичного режиму в Кабулі.[11]

Громадянська війна

[ред. | ред. код]

Після падіння Кабула афганські політичні партії домовились про угоду про мир та розподіл влади — Пешаварські угоди, згідно яких було утворено "Ісламську державу Афганістан" і призначено тимчасовий уряд на перехідний період, за яким відбудуться загальні вибори.

Спочатку рух "Хезбе-Вахдат" брав участь в уряді "Ісламської держави" та обіймав деякі посади. Проте незабаром між хазарейським Хезбе-Вахдат та пуштунським Іттіхад-і Ісламі[en], під орудою Абдула Расула Сайяфа, вибухнув конфлікт за підтримки Саудівської Аравії.[12][13][14] Міністр оборони "Ісламської держави" Ахмад Шах Масуд намагався з певним успіхом здійснювати посередницькі дії між фракціями, але припинення вогню залишалося лише тимчасовим. У червні 1992 року Хезбе-Вахдат та Іттіхад-і Ісламі вступили в жорстокі вуличні бої один проти одного. За підтримки Саудівської Аравії[13] війська Сайяфа неодноразово атакували західні передмістя Кабула, що призвело до значних людських жертв. Проте війська Мазарі також звинувачувались у нападі на цивільні цілі на заході.[15] Мазарі визнав, що взяв у полон цивільних пуштунів, але зазначив, що війська Сайяфа першими взяли у полон хазареців[16]. Група Мазарі почала співпрацювати з групою Хекматяра з січня 1993[17]

Смерть

[ред. | ред. код]

12 березня 1995 р. лідер талібів Мулла Бурджан просив про особисту зустріч з Мазарі та делегацією в Чахар-Азіаб, поблизу Кабула.[18]Після їх прибуття групу викрали та закатували. Наступного дня Мазарі було страчено, а його тіло знайдено в районі Газні. Таліби опублікували заяву про те, що Мазарі напав на охоронців талібів під час перельоту до Кандагару. Пізніше його тіло та тіла його супутників були передані Хезб-е Вахдат, понівечені та мали ознаки тортур. Тіло Мазарі було перенесено пішки від Газні до Мазарі-і-Шаріфа (на той час під контролем його союзника Абдули Рашида Дустума). Сотні тисяч хозареців відвідали його похорони в Мазарі-Шаріфі. Президент Ашраф Гані в 2016 році Мазарі офіційно назвав мучеником за національну єдність Афганістану[7]

Примітки

[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Абдул Алі Мазарі

  1. а б https://www.afghan-web.com/biographies/biography-of-abdul-ali-mazari/
  2. http://www.mcnbiografias.com/app-bio/do/show?key=mazari-abdul-ali
  3. Biography of Abdul Ali Mazari. Архів оригіналу за 4 грудня 2020. Процитовано 24 листопада 2020.
  4. а б Afghanistan Online: Biography (Abdul Ali Mazari). Afghan-web.com. 13 березня 1995. Архів оригіналу за 24 грудня 2010. Процитовано 28 лютого 2011.
  5. Afghanistan rocked by northern bombing. Asia Times Online. Архів оригіналу за 22 May 2008. Процитовано 28 травня 2008.
  6. Mazari, Abdul Ali (1995 (1374 AH)) Iḥyā-yi huvyyat: majmū‘ah-’i sukhanrānīha-yi shahīd-i mazlūm ... Ustād ‘Abd ‘Ali Mazāri (rah) (Resurrecting Identity: The collected speeches of Abdul Ali Mazari) Cultural Centre of Writers of Afghanistan, Sirāj, Qum, Iran, OCLC 37243327
  7. а б Mazari Conferred Title Of 'Martyr Of National Unity'. www.bakhtarnews.com.af. Архів оригіналу за 6 березня 2019. Процитовано 24 листопада 2020.
  8. The Hazaras – Afghanistan's oppressed minority. Morning Star. 22 серпня 2019. Архів оригіналу за 13 серпня 2020. Процитовано 24 листопада 2020.
  9. Zucchino, David; Faizi, Fatima (27 березня 2019). They Are Thriving After Years of Persecution but Fear a Taliban Deal. Архів оригіналу за 1 грудня 2020. Процитовано 24 листопада 2020 — через NYTimes.com.
  10. 'It's inhumane': Hazara react after 63 killed in targeted ISIS attack. Public Radio International. Архів оригіналу за 27 жовтня 2020. Процитовано 24 листопада 2020.
  11. Father of Hazara Nation – Abdul Ali Mazari [Архівовано 5 червня 2021 у Wayback Machine.] at Hazara.net. Accessed 2011-02-28
  12. Blood-Stained Hands, Past Atrocities in Kabul and Afghanistan's Legacy of Impunity. Human Rights Watch. Архів оригіналу за 13 січня 2015. Процитовано 24 листопада 2020.
  13. а б Amin Saikal (2006). Modern Afghanistan: A History of Struggle and Survival (вид. 1st). London New York: I.B. Tauris & Co. с. 352. ISBN 1-85043-437-9.
  14. Gutman, Roy (2008): How We Missed the Story: Osama Bin Laden, the Taliban and the Hijacking of Afghanistan, Endowment of the United States Institute of Peace, 1st ed., Washington DC.
  15. Afghanistan: Blood-Stained Hands: III. The Battle for Kabul: April 1992-March 1993. www.hrw.org. Архів оригіналу за 19 серпня 2021. Процитовано 24 листопада 2020.
  16. Afghanistan: Blood-Stained Hands: III. The Battle for Kabul: April 1992-March 1993. www.hrw.org. Архів оригіналу за 19 серпня 2021. Процитовано 24 листопада 2020.
  17. Afghanistan: Blood-Stained Hands: III. The Battle for Kabul: April 1992-March 1993. www.hrw.org. Архів оригіналу за 19 серпня 2021. Процитовано 24 листопада 2020.
  18. Father of Hazara Nation - Abdul Ali Mazari. www.hazara.net. Архів оригіналу за 5 червня 2021. Процитовано 11 червня 2019.

Див. також

[ред. | ред. код]