Август Бір

Август Бір
нім. August Bier
Бір в 1908 році.
Народився	24 листопада 1861(1861-11-24)[…] Helsend, Бад-Арользен, Вальдек-Франкенберг, Кассель, Гессен, Німеччина або Бад-Арользен, Вальдек-Франкенберг, Кассель, Гессен, Німеччина
Помер	12 березня 1949(1949-03-12)[…] (87 років) Sauend, Ріц-Ноєндорф, Одер-Шпрее, Бранденбург, Німеччина
Поховання	Бранденбург
Країна	Німеччина
Діяльність	хірург, викладач університету, лікар
Галузь	хірургія і медицина
Alma mater	HU Berlin, Лейпцизький університет, Кільський університет і Alte Landesschule Korbachd (1881)
Науковий ступінь	доктор медичних наук (1889) і професор
Знання мов	німецька
Заклад	Боннський університет, Кільський університет, Грайфсвальдський університет і HU Berlin
Учасник	Перша світова війна
Членство	Berliner Chirurgische Gesellschaftd
Військове звання	Q818697?
Конфесія	лютеранство
Нагороди	Командор ордена дому Гогенцоллернів Німецька національна премія за мистецтво і науку
Медіафайли у Вікісховищі

Август Бір (нім. August Bier; 24 листопада 1861 — 12 березня 1949) — німецький хірург.

Біографія

Народився в родині землеміра. Вивчав медицину в Берлінському університеті Гумбольдта, Лейпцизькому і Кільському університеті. Після захисту дисертації деякий час працював сільським лікарем, згодом був корабельним лікарем на судах, що ходили в Центральній і Південній Америці. У 1888 році став асистентом на кафедрі хірургії Кільського університету Крістіана Альбрехта, в 1889 році захистив габілітаційну дисертацію, в 1894 році став асоційованим професором, в 1899 році перейшов на професорську посаду в Грайфсвальдський університет. У 1903 році став професором Боннського університету, де викладав до 1907 року, після чого перейшов до Берліна, де став професором хірургії Таємної ради і головним хірургом в берлінському лікарняному комплексі «Шаріте», займаючи цю посаду до 1928 року. У 1911 році став президентом Німецького хірургічного товариства. Остаточно вийшов у відставку в званні почесного професора в 1932 році. Після цього протягом року очолював Академію фізичної підготовки.

Август Бір першим застосував спинальну анестезію, яку він виконав 16 серпня 1898 року в Королівському хірургічному госпіталі Кільского університету Крістіана Альбрехта, і внутрішньовенну регіонарну анестезію, яку він виконав в 1908 році, причому Бір і його учень А. Гільдебрандт особисто на собі відчули дію нового методу анестезії. Бір також вважається одним з піонерів в області спортивної медицини, прочитавши в Берлінському університеті в 1919 році перші лекції з цієї дисципліни. Бір вважався одним з найавторитетніших хірургів і лікарів в цілому свого часу і лікував багатьох знаменитих людей своєї епохи, в тому числі імператора Вільгельма II.

Нагороди

• Орден Червоного орла 2-го класу з дубовим листям
• Орден Корони (Пруссія) 2-го класу
• Королівський орден дому Гогенцоллернів, командорський хрест (1918)
• Орлиний щит Німецької імперії (24 листопада 1936)
• Німецька національна премія за мистецтво і науку (1937) — спільно з Фердинандом Зауербрухом.
• Почесний доктор п'яти навчальних закладів

Література

• Albrecht Milnik: August Bier. In: Albrecht Milnik (Hrsg.): Im Dienst am Wald — Lebenswege und Leistungen brandenburgischer Forstleute. Brandenburgische Lebensbilder. Verlag Kessel, Remagen-Oberwinter 2006, ISBN 3-935638-79-5, S. 262—264.
• G. Riehl: Zum 100. Geburtstag von Geheimrat Professor August Bier. In: Forstarchiv. 32. Jahrgang, Heft 12/1961, S. 247—248.
• H. Pagel: Das bewegte Leben des August Bier. FOCUS MUL 22, Heft 2 (2005), S. 5. (Zeitschrift der Universität Lübeck)
• Misia Sophia Doms: August Biers Aufsatz «Wie sollen wir uns zu der Homöopathie stellen?» und die nachfolgende Diskussion um die Homöopathie in der deutschen Ärzteschaft. In: Medizin, Gesellschaft und Geschichte 23 (2005), S. 243—282.
• K. Vogeler: August Bier, Leben und Werk. Copyright J.F.Lehmanns Verlag, München/Berlin (1941).
• Август Бир // Большая советская энциклопедия : [в 30 т.] / гл. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : Советская энциклопедия, 1969—1978.