Агітпроп

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Пролетарська єдність народів. Плакат Маяковського. РРФСР, 1920-ті роки

Агітпроп (акронім відагітація і пропаганда). Вживається у декілька значеннях.

В вузькому сенсі — Установа, організаційна інституція КПРС в СРСР

Відділ агітації і пропаганди ЦК КПРС. Точно такі ж відділи були в єрархічно нижчих структурних органах КПРС — в центральних комітетах всіх союзних республік СРСР, обкомах, міськомах та райкомах Партії. Наприклад, перший президент України Леонід Макарович Кравчук до 1988 р. працював завідуючим відділом агітації і пропаганди ЦК КПУ.

Відділи пропаганди і агітації були в партійній єрархії підпорядковані секретарям з ідеології. Їх головною ціллю було «комуністичне виховання» радянського народу, формування комуністичного світогляду «радянської людини» — через контроль та цензуру культури та масової інформації, а також методами безпосереднього розповсюдження компартійної інформації. У віданні агітпропу знаходилися ЗМІ СРСРпреса, телебачення та радіо, агітпроп видавав також власні часописи[1].


В перелік основних цілей ідеологічної роботи агітпропу також входила боротьба з «впливом Заходу, що розкладає», з проявами «дрібнобуржуазного націоналізму», з релігією та церквою.

Агітпроп безпосередньо «курував», тобто керував роботою таких суспільних організацій творчої інтелігенції в СРСР, як:

  • Спілка радянських письменників
  • Спілка кінематографістів СРСР
  • Спілка театральних діячів
  • Спілка художників СРСР
  • Спілка композиторів СРСР
  • та ін.
Істино православний президент православного народу. РФ, 2000-ті роки
В широкому сенсі —

Під «агітпропом» в 1917-1991 роках розуміли комуністичну агітацію і пропаганду радянської держави, тобто — систему ідеологічного «виробництва» та контролю, ідейно-культурну продукцію одержавлених культурних та мистецьких інституцій і установ. Тобто результат діяльності вищезгаданих компартійних установ та керованих ними діячів мас медіа, культури, митців. В наш час, «агітпроп» на «пострадянському просторі» — це в першу першу чергу державні «теленовини», керовані зверху політизовані ток-шоу, «телемости» президента з народом, патріотично-політичні романи, кінофільми, вистави, публіцистика тощо.

В переносному сенсі —

В наш час поняття «Агіпроп» часом містить критично-сатиричний контент. Під ним розуміють специфічну «продукцію» масової культури, літератури та мистецтва тоталітарного — в недавньому минулому — «комуністичного» суспільства, котрій притаманні:

Посилання[ред.ред. код]

Виноски[ред.ред. код]

  1. Наприклад: «Блокнот агітатора»
    «Пропагандист и агитатор»
    «Агитатор» тощо

Див.також[ред.ред. код]