Перейти до вмісту

Адольфо Лопес Матеос

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Це іберійські ім'я та прізвище. Перше (батькове) прізвище цієї особи Лопес, а друге (материне) прізвище Матеос.
Адольфо Лопес Матеос
ісп. Adolfo Felipe Neri Matteios[1][2] Редагувати інформацію у Вікіданих
Народився26 травня 1910(1910-05-26)[3][4][…] Редагувати інформацію у Вікіданих
Сьюдад-Лопес-Матеосd, Мехіко, Мексика Редагувати інформацію у Вікіданих
Помер22 вересня 1969(1969-09-22)[3][4][5] (59 років) Редагувати інформацію у Вікіданих
Мехіко, Мексика Редагувати інформацію у Вікіданих
·аневризми судин головного мозку[7] Редагувати інформацію у Вікіданих
ПохованняАтісапан-де-Сарагосаd Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Мексика Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьполітик, адвокат Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materАвтономний університет штату Мехікоd Редагувати інформацію у Вікіданих
Знання мовіспанська Редагувати інформацію у Вікіданих
Посадапрезидент Мексики, міністр і член Сенату Мексикиd Редагувати інформацію у Вікіданих
ПартіяІнституційно-революційна партія (Мексика) Редагувати інформацію у Вікіданих
Брати, сестриЕсперанса Лопес Матеосd Редагувати інформацію у Вікіданих
У шлюбі зЕва Саманоd Редагувати інформацію у Вікіданих
ДітиЕва Леонор Лопес-Матеос Саманоd Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди
Лицар Великого хреста ордена Нідерландського лева Великий хрест ордена Білої троянди Фінляндії з ланцюжком Великий Хрест ордена Відродження Польщі
IMDbID 9984169 Редагувати інформацію у Вікіданих

Адольфо Лопес Матеос (ісп. Adolfo López Mateos; 26 травня 1910, Атісапан-де-Сарагоса, штат Мехіко, — 22 вересня 1969, Мехіко) — мексиканський політичний і державний діяч, президент Мексики з 1 грудня 1958 по 30 листопада 1964 року, один з творців так званого Мексиканського економічного дива. Під час президентства він проводив внутрішню політику «стабілізованого розвитку», поєднуючи промислову модернізацію з розширенням соціальних програм та незалежну зовнішню політикою в умовах холодної війни[8].

Біографія

[ред. | ред. код]

Ранні роки та освіта

[ред. | ред. код]

Адольфо Лопес Матеос народився 26 травня 1909 року в місті Атісапан-де-Сарагоса (нині — Сьюдад-Лопес-Матеос, названий на його честь), штат Мехіко, у сім'ї стоматолога Маріано Герардо Лопеса та вчительки Єлени Матеос. Після смерті батька родина переїхала до Мехіко, де хлопець закінчив Науково-літературний інститут Толуки у 1929 році та згодом здобув ступінь бакалавра права в Національному автономному університеті Мексики.

Ще студентом Лопес Матеос підтримував кампанію Хосе Васконселоса проти переобрання Паскуаля Ортіса Рубіо в рамках «антизапобіжницького» руху й зазнав переслідувань з боку прихильників Плутарко Еліаса Кальєса[9]. Після короткого вигнання до Гватемали він повернувся до Мексики.

Політична кар'єра

[ред. | ред. код]

У 1941 році вступив до Національно-революційної партії, яка згодом змінила назву на Інституційно-революційна партія (ІРП).

У 1940-х роках Лопес Матеос почав працювати у системі освіти та юстиції. Він був директором Інституту соціального страхування Мексики (IMSS), де зарекомендував себе як ефективний адміністратор. У 1946 році Лопес Матеос був обраний сенатором від штату Мехіко, де працював над питаннями освіти та праці до 1952 року.

З 1 грудня 1952 по 17 листопада 1957 Лопес Матеос обіймав посаду міністра праці й соціального забезпечення Мексики в адміністрації Адольфо Руїса Кортінеса, ініціювавши низку трудових реформ та створення перших елементів системи соціального захисту державних службовців.

Президентство (1958—1964)

[ред. | ред. код]
Лопес Матеос поруч з президентом США Джоном Кеннеді і його дружиною Жаклін Кеннеді під час їхнього візиту до Мексики в 1962 році.

У 1957 році Інституційно-революційна партія висунула його кандидатом у президенти, і в липні 1958 року він здобув перемогу на виборах, перемігши слабкого опонента від Партії національної дії (ПНА), Льюїса А. Альвареса, здобувши понад 90 % голосів. Інавгурація відбулася 1 грудня 1958 року[10]. Він оголосив свій уряд «крайньо лівим у рамках конституції»[11].

Внутрішня політика

[ред. | ред. код]

За час його каденції економіка зростала в середньому на 6 % щороку при низькій інфляції, що отримало назву «Мексиканське диво». Водночас він продовжував курс на індустріалізацію, розвиваючи важку промисловість і покращуючи інфраструктуру[12].

Лопес Матеос активно підтримував профспілки, однак водночас тримав їх під політичним контролем. Він реалізував низку соціальних реформ, зокрема розширив систему соціального страхування, запровадив програми безкоштовного харчування у школах і розпочав масове будівництво житла.

Уряд Лопеса Матеоса створив Інститут соціального страхування й обслуговування державних службовців (ISSSTE), Національну комісію з безкоштовних підручників та Національний музей антропології. У 1960 році було націоналізовано електроенергетику, поклавши початок створенню державного холдингу Comisión Federal de Electricidad[13].

Зовнішня політика

[ред. | ред. код]

Лопес Матеос дотримувався принципу невтручання, але успішно вирішив прикордонну суперечку із США щодо району Чамісаль. Він прагнув зберігати добрі стосунки з США, але водночас висловлював солідарність з Кубинською революцією та іншими визвольними рухами в Латинській Америці. У 1962 році, під час Карибської кризи, він відмовився розірвати дипломатичні стосунки з Кубою, чим продемонстрував незалежність від зовнішньополітичної лінії США. Натомість Мексика під його керівництвом відновила дипломатичні зв'язки з соціалістичними країнами, включаючи СРСР, Чехословаччину та Польщу[14].

У 1963 році Лопес Матеос відвідав Югославію, Індію, Індонезію та Єгипет, зустрівшись із провідними лідерами Руху неприєднання. Це сприяло укріпленню міжнародного авторитету Мексики.

Був одним із організаторів Договору Тлателолко (хоча підписання відбулося після його правління), що забороняє розміщення ядерної зброї в Латинській Америці.

Пізні роки та смерть

[ред. | ред. код]

Останні місяці на посаді президент виглядав хворим — йому діагностували кілька аневризм головного мозку. Після завершення терміну повноважень у 1964 році Лопес Матеос став головою Комітету з організації Олімпійських ігор 1968 року, але через проблеми зі здоров'ям незабаром відмовився від участі в організації Олімпіади.

У 1965 році переніс серйозний інсульт, після якого його стан здоров'я значно погіршився[15] [16]. 22 вересня 1969 року Лопес Матеос помер у Мехіко в результаті ускладнень після аневризми[17]. Похований у Пантеоні Гардін разом із дружиною Евою Самано.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ https://www.familysearch.org/ark:/61903/1:1:QKHH-2SJC?from=lynx1UIV8&treeref=LBN9-34X
  2. ↑ метрична книга
  3. ↑ а б в Encyclopædia Britannica
  4. ↑ а б в SNAC — 2010.
  5. ↑ а б Munzinger Personen
  6. ↑ Brozović D., Ladan T. Hrvatska enciklopedija — LZMK, 1999. — 9272 с.
  7. ↑ https://reportenaranja.com/2020/09/22/agonia-y-muerte-de-adolfo-lopez-mateos/
  8. ↑ Adolfo López Mateos | Mexican Revolution, Social Reforms, Nationalization | Britannica. www.britannica.com (англ.). Процитовано 13 травня 2025.
  9. ↑ Roderic Ai Camp, «Adolfo López Mateos» in Encyclopedia of Latin American History and Culture, vol. 3, p. 459. New York: Charles Scribner's Sons 1996.
  10. ↑ Cool-Headed Mexican; Adolfo López Mateos. The New York Times. 2 грудня 1958. Процитовано 17 серпня 2023.
  11. ↑ Beaver County Times. 29 March 1961.
  12. ↑ Morales, Vidal Llerenas (6 квітня 2018). El desarrollo estabilizador. El Economista. Процитовано 31 травня 2019.
  13. ↑ Adolfo López Mateos (El Fuerte, Sinaloa, Mexico) - Population Statistics, Charts, Map, Location, Weather and Web Information. www.citypopulation.de. Процитовано 13 травня 2025.
  14. ↑ Keller, Renata (2012). A Foreign Policy for Domestic Consumption: Mexico's Lukewarm Defense of Castro, 1959–1969. Latin American Research Review. 47 (2): 100—119. doi:10.1353/lar.2012.0003. JSTOR 23321734. S2CID 145434853. Gale A300060896 Project MUSE 485063.
  15. ↑ Coerver, Don M. (2004). Mexico: An Encyclopedia of Contemporary Culture and History. Santa Barbara, California: ABC-CLIO. с. 269. ISBN 978-1-57607-132-8.
  16. ↑ Adolfo López Mateos, President Of Mexico From '58 To '64, Dies. The New York Times. 23 вересня 1969. Процитовано 17 серпня 2023.
  17. ↑ Aniversario del nacimiento en Atizapán de Zaragoza, de Adolfo López Mateos [Архівовано 1 May 2011 у Wayback Machine.], britannica.com, rulers.org and Adolfo López Mateos. Архів оригіналу за 9 липня 2011. Процитовано 3 липня 2011. give a birth date of 26 May 1910. However, several other sources give a birth date of 26 May 1909: [1] [Архівовано 26 July 2020 у Wayback Machine.].
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Адольфо_Лопес_Матеос&oldid=45288731