Адольф Вайткунат

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Адольф Вайткунат
нім. Adolf Weitkunat
Народився7 лютого 1895(1895-02-07)
Напівода, Ґміна Нідзиця, Нідзицький повіт, Вармінсько-Мазурське воєводство, Республіка Польща
Помер28 червня 1988(1988-06-28) (93 роки)
Бухгольц-ін-дер-Нордгайде, Гарбург
Діяльністьофіцер, педагог
УчасникПерша світова війна і Друга світова війна
Військове званняоберст
Нагороди
Лицарський хрест Залізного хреста з Дубовим листям
Лицарський хрест Залізного хреста з Дубовим листям
Застібка до Залізного хреста 1-го класу
Застібка до Залізного хреста 1-го класу
Застібка до Залізного хреста 2-го класу
Застібка до Залізного хреста 2-го класу
Залізний хрест 1-го класу
Залізний хрест 1-го класу
Залізний хрест 2-го класу
Залізний хрест 2-го класу
Лицарський хрест ордена дому Гогенцоллернів з мечами на військовій стрічці
Лицарський хрест ордена дому Гогенцоллернів з мечами на військовій стрічці
Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій)
Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій)
Штурмовий піхотний знак в сріблі
Штурмовий піхотний знак в сріблі
Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42»
Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42»
Бронзовий нагрудний знак ближнього бою
Бронзовий нагрудний знак ближнього бою
Нагрудний знак «За поранення» в золоті
Нагрудний знак «За поранення» в золоті

Адольф Вайткунат (нім. Adolf Weitkunat; 7 лютого 1895, Грюнфлісс28 червня 1988, Бухгольц) — німецький офіцер, оберст резерву вермахту (1 серпня 1944). Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста з дубовим листям.

Біографія

[ред. | ред. код]

Учасник Першої світової війни. В 1919 році демобілізований. Працював вчителем. В серпні 1939 року призваний на дійсну службу і призначений командиром 1-го ескадрону 206-го розвідувального батальйону. Учасник Польської і Французької кампаній, а також Німецько-радянської війни. В грудні 1941 року був тяжко поранений, а після одужання призначений командиром 11-го розвідувального батальйону. Взимку 1942/43 року командував бойовою групою 338-ї піхотної дивізії, а в 1943 поставлений на чолі 488-го штурмового батальйону 269-ї піхотної дивізії. З 1944 року — командир кавалерійського полку «Південь», з літа 1944 року — 514-го гренадерського полку. У вересні 1944 року полк був повністю знищений на Сході, сам Вайткунат був евакуйований і на початку 1945 року командував різними гарнізонами у Східній Пруссії. В травні 1945 року здався британським військам.

Нагороди

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]
  • Залесский К. А. Железный крест. Самая известная военная награда Второй мировой войны. — М.: Яуза-пресс, 2007. — 4000 экз. — ISBN 978-5-903339-37-2
  • Fellgiebel W.P. Elite of the Third Reich, The recipients of the Knight's Cross of the Iron Cross 1939-1945: A Reference, Helion & Company Limited, Solihull, 2003, ISBN 1-874622-46-9
  • THOMAS, FRANZ & WEGMANN, GÜNTER, Die Eichenlaubträger 1940-1945, Biblio-Verlag, 1998.