Азарова Надія Сергіївна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Азарова Надія Сергіївна
Народилася 25 січня 1897(1897-01-25)
Харків, Російська імперія
Померла 1 червня 1978(1978-06-01) (81 рік)
Судак
Країна  Російська імперія
 СРСР
Діяльність офтальмологиня
Alma mater Харківський державний медичний інститут (1925)
Галузь офтальмологія
Заклад Кримський державний медичний університет імені С. І. Георгієвського
Вчене звання професор
Науковий ступінь доктор медичних наук (1954)
Нагороди
орден Трудового Червоного Прапора медаль «За оборону Москви» медаль «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»

Надія Сергіївна Азарова (25 січня 1897, Харків — 1 червня 1978, Судак, Кримська область) — радянський офтальмолог . Доктор медичних наук (1954), професор (1956). Протягом 20 років керувала кафедрою очних хвороб Кримського медичного університету .

Життєпис[ред. | ред. код]

Народилася 25 січня 1897 року в Харкові (за іншими даними - в Маріуполі) в дворянській сім'ї інженера шляхів сполучення [1][2] .

Закінчила Вознесенську жіночу гімназію у Харкові (1914)[3] . Працювала хірургічної сестрою в педологічному лазареті Харкова. У 1915 р. вступила до Харківського жіночого медичного інституту, проте через Громадянську війну навчання не закінчила.

У 1915-1922 рр. працювала фельдшером-акушером в першій міській лікарні Сочі.

У 1922-1925 рр. навчалася у Харківському медичному інституті[1].

У 1924 р. працювала у 12-му дитячому будинку (селище Зелений Гай Харківської області) в якості фельдшера та лікарського помічника[2].

У 1925-1928 рр. працювала сільським лікарем в Сумській області.

У 1926-1928 рр. проходила спеціалізацію у Харківському очному інституті ім. Л. Гіршмана. У 1928 році стала співробітником бактеріологічної науково-дослідної лабораторії очної клініки Харківського медичного інституту [1] .

У 1939-1944 рр. була асистентом очної клініки Першого Московського медичного інституту, працювала під керівництвом професора А. Я. Самойлова.

У 1944 р. стала кандидатом наук, захистивши дисертацію «Біомікроскопічні та офтальмоскопічні реакції на туберкулін у діагностиці та терапії метастатичного туберкульозу ока». Після цього стала доцентом кафедри офтальмології Першого Московського медичного інституту[1].

У 1951 р. була призначена завідувачкою кафедри очних хвороб Кримського медичного інституту.

У 1954 р. захистила докторську дисертацію «Кальцій в лікуванні метастатичного туберкульозу очей». На чолі кафедри працювала протягом двадцяти років, до 1971 року[1][2] .

Померла 1 червня 1978 року в Судаку, де і була похована [4] .

Наукова діяльність[ред. | ред. код]

Займалася вивченням етіології трахоми і лікування туберкульозу очей[3]. Азарову вважають засновником кримської офтальмологічної школи[1].

Під її керівництвом успішно пройшли захист шість кандидатів і два доктори наук. Автор понад 250 наукових статей[1].

Нагороди та звання[ред. | ред. код]

Пам'ять[ред. | ред. код]

З 2000 року в Судаку проходить офтальмологічна конференція «Азаровські читання» [4] .

Праці[ред. | ред. код]

  • Туберкулезные заболевания глаз. Ленинград, 1963. 255 с. (в соавторстве с А. Я. Самойло — вым, Ф. И. Юзефовой)
  • Реактивная туберкулинотерапия туберкулезных заболеваний глаз // Докл. НИИ им. Филатова. О., 1967
  • Этиология трахомы. Харьков, 1938. 120 с. (в соавторстве с Г. Б. Степановой)

Література[ред. | ред. код]

  • История офтальмологии в лицах, событиях, очерках / Московское науч. о-во офтальмологов; сост.: Н. С. Ярцева, Е. Э. Луцевич. М.: Апрель, 2014. 423 с.
  • Профессор Надежда Сергеевна Азарова-Храпова (К 100-летию со дня рождения) // Офтальмологический журнал (6, 458, 1997)

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в г д е ж и Профессора Крымского федерального университета им. В. И. Вернадского: В 3-х т. Т. 1
  2. а б в г Биография на сайте cfuv.ru. Архів оригіналу за 11 квітня 2021. Процитовано 18 березня 2021.
  3. а б Офтальмологи XIX—XXI веков. Архів оригіналу за 21 січня 2021. Процитовано 18 березня 2021.
  4. а б Конференция офтальмологов в Судаке. Архів оригіналу за 20 лютого 2020. Процитовано 18 березня 2021.

Посилання[ред. | ред. код]